Піаніст Євген Громов покаже програму із назвою «Діалог крізь віки».

Євген Громов відомий українським меломанам не лише як доволі неординарний інтерпретатор найрізноманітнішої фортепіанної музики (передусім сучасної), а й майстер будувати сольні рецитали із цікавими концептуальними програмами, імпрези, насичені як декларованими діалогами, так і зв’язками та алюзіями, котрі помітні лише при уважнішому вслуханні. Одна із останніх проведених ним зустрічей-діалогів поєднала музику київського «шістдесятника» Володимира Загорцева (1944 – 2010) та одного зі стовпів західноєвропейського музичного авангарду Арнольда Шенберга (1874 – 1951).

Цього разу візаві Шенберга, за ідеєю Громова, буде чи не найяскравіша постать музичного бароко – Йоганн Себастьян Бах (1685 – 1750). Варто зазначити, що композиції на основі 12-ти тонів, у яких Шенберг використовує різноманітні прийоми поліфонічного письма, радше асоціюються із технікою добахівського періоду, композиторів Високого середньовіччя. Але саме в цьому – інтрига, придумана невтомним креативщиком Громовим. Він пропонує послухати вибрані п’єси з «Клавірної книжечки Вільгельма Фрідемана Баха», органні хоральні прелюдії у перекладі для фортепіано Ферруччіо Бузоні, органна фантазія та фуга до мінор у перекладі класика української музики ХХ століття Левка Ревуцького, комбінуючи їх із фортепіанними п’єсами Шенберга різних років – від 1909 до 1929-го.

Шенберг, який знався на числовій символіці і ставився до неї дуже серйозно, панічно боявся числа 13 і все життя, як міг, уникав його (хоча і народився, і помер він 13-го – відповідно, вересня і липня ). Тож і Громов, організовуючи його віртуальну зустріч із Бахом, урахував це: діалог відбудеться 15 травня у Будинку архітектора.

Юлія Пальцевич