Творча спільнота Національної спілки композиторів України з сумом сповіщає, що 5 травня 2021 року відійшла у вічність видатна українська композиторка та знана музикознавиця Богдана Михайлівна Фільц

Ім’я цієї композиторки добре знане не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Багато хорових капел і співаків виконують її вокальні твори, особливо полюбляють їх дитячі співочі колективи. Яскраві й інтонаційно колоритні інструментальні опуси композиторки грають музиканти-виконавці в концертах і на міжнародних конкурсах, виборюючи престижні переможні місця. Безліч її композицій записано на аудіодиски різними виконавцями й колективами. Музика мисткині звучить у програмах міжнародних фестивалів, з академічних естрад Білорусі, Латвії, Литви, Росії, Австрії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Польщі, Чехії, Сербії, Словаччини, Данії, Нідерландів, Фінляндії, Франції, США, Канади й багатьох інших країн.

Ймовірно, що її долею опікувалося саме Провидіння, адже народилася Богдана Фільц 14 жовтня в день найбільш шанованого українцями свята Покрова Богородиці. Омофор Богородиці, вочевидь, оберігав її життя, бо перетерпіти все те лихо, що випало на долю її родини, пережити трагедію, метою якої було знищення кращого інтелектуально-духовного начала української нації, піднятися над руйнівними обставинами часу й досягти вершин творчості та всенародного визнання, можливо лишень при допомозі вищих сил.

Подиву гідний життєвий шлях Богдани Фільц, позначений віхами складної історії України ХХ століття. Світлими й сповненими радощів були дитячі роки, проведені у рідному галицькому Яворові в шанованій сім’ї адвоката Михайла Фільца (голови місцевого відділення «Просвіти» та засновника філії Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка), дружиною якого була Ярослава з дому Рудницьких (прекрасна музикантка з університетською освітою). Родинні зв’язки пов’язували їх зі знаними діячами галицької культури – письменником Григорієм Савчинським, співачкою Соломією Крушельницькою, художницею Ярославою Музикою, піаністкою Іриною Негребецькою.

Ту «яворівську ідилію» затьмарили сталінські репресії – арешт восени 1939 року й загибель батька, заслання матері з трьома доньками весною 1940-го до Казахстану, де згасло життя матері. Єдиного брата закатовано в гестапо в окупованому Львові. Сирітська доля після повернення Богдани Фільц у повоєнний Львів була зогріта увагою видатних діячів культури Василя Барвінського, Ярослави Музики, Анатолія Кос-Анатольського.

Яскраве музичне обдаровання юної композиторки розвивалося під чуйним і високопрофесійним вишколом Станіслава Людкевича у Львові. Пізніше, вже в Києві, в аспірантурі ІМФЕ імені Максима Рильського АН України, її майстерність шліфувалася під керівництвом Льва Ревуцького. Цей винятковий факт біографії – навчання у двох титанів української музики – позначився на формуванні насамперед її національно-патріотичного світогляду та естетично-стильових особливостей індивідуального стилю, де новаторський пошук та інтуїтивна стихія творця були нерозривно пов’язані з ясною логікою розвитку думки, відмінною орієнтацією у сфері усталених класичних канонів.

Дивуючись таланту Богдани та унікальному дарункові долі щодо вчителів, Анатолій Кос-Анатольський у 1960-ті роки писав їй: «Беріть від Ревуцького максимум і записуйте все основне, що він Вам скаже, бо це не є буденна собі людина – це учень Лисенка! Отже Ви будете творчою внучкою Великого Діда і дочкою не гіршого Батька!» Сьогодні ці рядки виглядають пророчо.

Високо поціновуючи мистецькі якості доробку Богдани Фільц, її колеги по Спілці композиторів, відомі музиканти-виконавці та хормейстери називають музику композиторки «продовженням шляхетної європейської традиції» в нову добу. Додамо, водночас Богдана багато років працювала і як науковець-музикознавець (кандидат мистецтвознавства, доктор філософії з мистецтва), написала 5 монографій, розділи до «Історії української музики», численні статті до енциклопедій, наукових збірників, журналів.

У «композиторській скрині» Богдани Фільц – понад 400 творів різних форм і жанрів. Серед них численні хори й пісні для дітей, хорові композиції (переважно a caрpella), романси на поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Миколи Сингаївського та інших. Понад півсотні прекрасних обробок народних пісень, зокрема колядок і щедрівок. Її сакральні хори на канонічні тексти стали окрасою репертуару багатьох дитячих та академічних капел: Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України, дівочих хорів «Вогник» і «Зоринка», хору хлопчиків і чоловіків «Дударик», Національної чоловічої капели імені Левка Ревуцького, Хору імені Платона Майбороди Національної радіокомпанії України, хорів «Хрещатик», «Відродження», «Благовість», «Пектораль», народної капели «Дніпро» й капели Київського політехнічного інституту та інших. Показово, що її пісня «Любимо землю свою» набула значення гімну української співочої малечі, апофеозно звучить у програмах хорових фестивалів і конкурсів.

Численні інструментальні твори вражають багатобарвністю колориту й образністю розкриття вагомої теми, як-от «Київський триптих», відгук на Скнилівську трагедію «Largo lamentoso», «Світанок на Майамі», цикл «Музичні присвяти», де втілено щире визнання найбільш шанованих авторкою Майстрів української музики – Василя Барвінського, Станіслава Людкевича, Левка Ревуцького, Миколи Колесси, Анатолія Кос-Анатольського, Дениса Січинського, Євгена Козака.

Фортепіанні композиції Богдани Фільц виконували відомі піаністи Марія Крушельницька, Борис Архімович, Юрій Кот, Ірина Алексійчук, Оксана Рапіта, Олександра Німилович, Уляна Молчко та інші. Більше того, ці твори міцно увійшли в педагогічний репертуар музичних шкіл, їх залюбки грають діти (про що мріє майже кожен автор).

Юні артисти із задоволенням виконують її дитячу оперу «Лісова школа» на лібрето Теодори Савчинської-Латик. Чудові солоспіви та вокальні твори композиторки співали найкращі голоси України – Марія Байко, тріо сестер Байко, Діана Петриненко, Людмила Божко, Людмила Юрченко, Лідія Кондрашевська, Людмила Войнаровська, Наталія Пелих, Тамара Ходакова, Ольга Григоренко, Олександр Врабель, Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Валерій Буймістер, Володимир Ігнатенко, Микола Шопша, Микола Коваль, Костянтин Столяр, Сергій Бортник, Маркіян Свято. Особливою рисою її характеру було поєднання творчого таланту зі скромністю й делікатністю, вишуканою вихованістю у ставленні до людей.

Понад півстоліття Богдана Фільц була активним членом Національної спілки композиторів України. Принагідно можна зауважити, що вона була якоюсь мірою і ровесницею самої Спілки, тож свої ювілеї святкувала разом із музичною громадою країни. До концертів під час музичних фестивалів вона обирала найбільш показові твори – кантати для хору а caрpella – на вірші Володимира Сосюри «Любіть Україну» та «Юнакові», «Пори роки» на вірші Павла Тичини, Концерт для фортепіано з оркестром (до речі, прем’єра твору пройшла під батутою Миколи Колесси).

Творча та наукова діяльність Богдани Михайлівни заслужила високе визнання. Її відзначено мистецькими преміями імені Миколи Лисенка та Віктора Косенка, Всеукраїнського конкурсу «Духовні псалми», Премією «Київ» імені Артемія Веделя. Композиторка була удостоєна високого звання заслуженого діяча мистецтв України та ордена Святої Великомучениці Варвари.

Земний шлях Богдани Фільц гідний людини високих духовних чеснот. Вона виховала прекрасних синів, тішилася любов’ю ближніх – чоловіка, дітей, онуків, правнука. Запам’яталася усім лагідним і шляхетним ставленням до колег по роботі, творчій спілці. Щиро цінувала музик-виконавців і завжди власноруч дарувала їм квіти. А в Пасхальний тиждень на світанку весняної пори, коли квітучі сади порозкривали суцвіття, душа її злетіла до Горніх світів. На пам’ять про себе залишила музику й музикознавчі книжки.

Такої сумної миті хочеться згадати слова, сказані на честь Богдани Фільц її колегами, друзями, товаришами по Спілці:

«Як композиторка, Богдана Фільц є яскравою мелодисткою: кантилена її ніжна, витончена, пульсуюча. Джерела її натхнення – у неповторній красі української народної пісні, у багатстві українського фольклору».

Леся Дичко, композиторка, народна артистка України, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка, Премії «Київ», професорка

«Композиторка Богдана Фільц – надзвичайно яскрава постать в українській музичній культурі. Її музику знають і люблять тисячі слухачів і музикантів-виконавців в Україні та за її межами. У чому ж секрет справжньої привабливості музики Богдани Фільц? Гадаю, що у щирості почуттів, натхненності, в тій справді позитивній енергії, які випромінює музика композиторки. Таїна притягальності творчості Богдани Михайлівни в її великій любові до Краси, до людей, до рідної землі».

Ганна Гаврилець, композиторка, заслужена діячка мистецтв України, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка, Премії «Київ», професорка

«Фільц Богдана Михайлівна – яскрава представниця галицької композиторської школи. У своїй творчості продовжує найкращі традиції цієї школи. Її музика відзначається барвистим галицьким колоритом, емоційною відкритістю та надзвичайно позитивною енергетикою, через що здатна впливати на найширші кола слухачів різних вікових категорій і ступенів музичної підготовки. Її твори широко виконуються і на теренах України, і за її межами».

Геннадій Ляшенко, композитор, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, премій імені Миколи Лисенка та Бориса Лятошинського, професор

«Солоспіви Богдани Фільц – неоціненний вклад у скарбницю української вокальної лірики».

Марія Байко, співачка, народна артистка України, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка, професорка

«Богдана Михайлівна Фільц належить до когорти славетних українських композиторів, котрі виховувалися ще в традиціях кореневих принципів становлення національного мистецтва. Викликає захоплення той факт, що, незважаючи на тяжкі репресії, яких зазнала сім’я Богдани Михайлівни Фільц, композиторка має світлий, оптимістичний світогляд, який відчуваєш у кожній ноті великого творчого здобутку цієї особистості».

Віктор Степурко, композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, премій імені Левка Ревуцького, Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського, Івана Огієнка, Лео Вітошинського, Премії «Київ»

«У чому закладено секрет популярності й запотребованості виконавцями вокальних творів Богдани Фільц? Безперечно, свою важливу роль відіграли особливості її індивідуального музичного письма: щедра мелодичність, розуміння природи вокалу, уміння стисло й емоційно концентровано розгортати музичну думку. Проте не менш істотною складовою частиною успіху є вдалий вибір поетичних творів, покладених в основу вокальних композицій, прагнення глибоко проникнути в їх зміст, семантику образів, добитися максимальної суголосності словесних і музичних компонентів виразності».

Марія Загайкевич, музикознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка, лауреатка Премії імені Миколи Лисенка

«Богдана Михайлівна Фільц – відома композиторка й музикознавець, яка впродовж багатьох років активно працює в галузі пісенно-хорової музики для дітей, постійно поповнює репертуар дитячих хорів різних вікових груп талановитими творами, що відзначаються глибокою змістовністю, національною характерністю та високим професіоналізмом».

Тетяна Копилова, хормейстерка, заслужена артистка України, художня керівниця та головна диригентка Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України

«Жіноча м’якість, ліричність притаманні Богдані Фільц однаково в житті і творчості. Це зауважується фактично у всіх її композиціях, не тільки у пісенних, вокальних, а й інструментальних. Поміж них найбільше місце посідає фортепіанний жанр: від Концерту для фортепіано з оркестром до малих п’єс-мініатюр».

Стефанія Павлишин, музикознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка, академік Національної академії мистецтв України

Валентина КУЗИК