Горянська вієлла: реконструкція середньовічного струнно-смичкового інструмента

26

19 жовтня в Ужгороді відбулася підсумкова презентація культурно-мистецького проєкту «Горянська вієлла: Реконструкція середньовічного струнно-смичкового музичного інструмента (vielle) з фрески ХIV століття пам’ятки національного значення Горянська ротонда (місто Ужгород Закарпатської області)»

Автор – ужгородський майстер музичних інструментів, музикант Степан Тихоненко став єдиним представником Закарпаття цього року, хто отримав стипендію від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту.

На початку презентації усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Івана Кузьмінського – музикознавця, дослідника української музичної спадщини, в. о. доцента кафедри старовинної музики Національної музичної академії України.

Степан Тихоненко висловив подяку Українському культурному фонду за надану стипендію для придбання необхідних матеріалів та інструментів, розповів присутнім про мету свого проєкту, його етапи, особливості та результати роботи над реконструкцією вієлли: «Довелося проаналізувати багато історичних зображень подібних музичних інструментів, звертатися до практичних музикантів зі Швеції, Іспанії, британських дослідників музичної іконографії, пробувати різні варіанти конструкції, експериментувати з налаштуванням струн».

Майстер зазначив, що результатом у цілому він задоволений, хоча є ще деталі, які потребують доопрацювання й перевірки вже під час музикування. «Важливими результатами проєкту, – зазначив він, – стали: використання у роботі технологічних процесів, методів відбору, обробки, лакування акустичної деревини, а також природних, натуральних матеріалів (клей, лак, струни), подібних до тих, які застосовувалися у часи середньовіччя».

Всі етапи роботи оприлюднені на сторінці фейсбуку: https://www.facebook.com/stykhonenko/ Також має велике значення, що віднині зображення музиканта з вієллою у сюжеті «Коронування Марії» фрески Горянської ротонди включено до міжнародної бази даних Bowed Strings Iconography Project. Це дослідницький проєкт, який містить іконографію смичкових інструментів з усього світу й усіх періодів історії смичкових інструментів.

Тепер, після завершення проєкту «Горянська» вієлла проходитиме «практичне» випробування у складі ужгородського ансамблю «Castrum Hung» – підготовка нового репертуару. Ужгородці, гості міста матимуть можливість чути живий середньовічний голос Горянської ротонди – пам’ятки історії та культури національного значення.

Присутні змогли наживо побачити і почути звучання виготовленого музичного інструментаю Кілька оригінальних середньовічних творів із музичних збірок ХІІІ століття «Laudario di Cortona» та «Cаntigas de Santa Maria» на вієллі виконала учасниця ужгородського ансамблю «Castrum Hung» Лариса Шувалова.

Під час презентації виступили запрошені гості. Олександр Коваль, викладач факультету туризму і міжнародних комунікацій Ужгородського національного університету відзначив: сам факт того, що середньовічний музичний інструмент, вієллу, яку тримає ангел на фресці XIV сторіччя Горянської ротонди відтворено через століття з моменту зображення, вже є унікальним скарбом сучасності. Відмітив, що результат проєкту може сприяти розвитку туристичної привабливості міста Ужгорода: музичні екскурсії та концерти, майстер-класи гри на середньовічному музичному інструменті, тематичні виставки – все це може стати захопливим досвідом для тих жителів і гостей міста , хто цікавиться історією, мистецтвом та музикою.

Михайло Приймич, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв так само підкреслив особливість і значення практичного відтворення музичного інструмента: «Мистецтвознавці розглядали дані фрески переважно з позиції теорії мистецтва та символізму. Тепер, коли майстер історично правильно відтворив музичний інструмент, а ми можемо побачити, почути його голос, наші уявлення про рівень і зміст давньої культури у нашому регіоні змінюються. Цей проєкт додає нового виміру та потенціалу для подальших досліджень мистецьких, музичних, історико-культурних зв’язків Закарпаття з центральноєвропейськими регіонами».

Ірина Зінків, докторка мистецтвознавства, професорка Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, інструментознавиця, музична археологиня надіслала письмовий відгук про проєкт: «Реконструкція давніх струнних інструментів є важливою частиною культурної спадщини будь-якого народу. Українська нація володіє багатющою скарбницею віднайдених і теоретично реконструйованих давніх музичних інструментів (також за їхніми фрагментами), іконографічних зображень, що збереглися з доби палеоліту, бронзи, епохи Великого переселення народів і до Нового часу – доби бароко, класицизму. Однак практичним утіленням теоретичних реконструкцій давніх музичних інструментів, зокрема струнних, дотепер ніхто в Україні серйозно не займався.

Давно назріла пора змінювати цю ситуацію, реконструювати багатюще минуле нашої музично-інструментальної культури, зокрема струнні інструменти скіфської, сарматської доби (арфи, ліри), епохи язичницького середньовіччя (Звенигородські гусла), Відродження і бароко. Тому реконструкція Горянської вієлли, здійснена ужгородським майстром музичних інструментів Степаном Тихоненком, є видатною культурною подією у музичному житті України.

Реконструкція вієлли, здійснена паном Тихоненком за мотивами фрескового зображення – це загалом унікальний досвід українського інструментобудівництва. Вона потребує від майстра не лише глибокого знання музичної культури доби Ренесансу, обізнаності з давніми технологіями виробництва струнно-смичкового інструментарію, його функціями у музичній практиці епохи, а й урахування мультиінструментальної «спеціалізації» ренесансних музикантів. Порівняльний аналіз і висновки на його основі привели Степана Тихоненка до наступних етапів утілення проєкту.

Перспективи розгортання реконструкторської діяльності з відновлення в нашій країні давнього музичного інструментарію практично безмежні, треба тільки докласти чимало зусиль до справи відродження архаїчних і давніх пластів музичного інструментарію, яким наша культура може пишатися перед світом. Як видається, видатний український майстер не зупиниться на реконструкції закарпатського музичного артефакту і погодиться на подальшу співпрацю з музичними археологами зі Львова».

Присутні на презентації студенти й педагоги Ужгородського музичного фахового коледжу імені Дезидерія Задора, науковці-викладачі кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин УжНУ, ужгородці, митці, представники громадськості, Управління культури Ужгородської міської ради та ЗМІ з великою зацікавленістю слухали доповідачів, активно ставили питання щодо ремесла майстра музичних інструментів, середньовічну музику, висловили щирі та сердечні вітання з нагоди завершення роботи й побажання подальших успішних проєктів.

Проєкт «Горянська вієлла: Реконструкція середньовічного струнно-смичкового музичного інструмента вієлла (vielle) з фрески ХІV століття пам’ятки національного значення Горянська ротонда (м. Ужгород Закарпатської області)» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.

Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою автора.

За інформацією пресрелізу