Концерт «…для солістів з оркестром»

158
Share Button

Напередодні XXIX Міжнародного «Київ Музик Фесту-2018» у Великому залі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського 27 вересня пролунав «голос» Олега Безбородька, який постав в обох своїх відомих амплуа: композитора і піаніста

У житті митця 2018 рік ознаменувався третім авторським концертом, 15-річним терміном композиторської творчості й, загалом, 45-тою життєвою сходинкою. Міркування про символіку чисел і провидіння долі залишимо на розсуд читачів, а наразі мова піде про авторський концерт.

Композитор представив чотири твори: Варіації на Прелюдію Олександра Скрябіна мі-бемоль мінор, ор. 16, № 4 для скрипки та камерного оркестру (2003); Concerto Luminoso для скрипки, віолончелі та струнного оркестру (2014–2016); Фантазію «Динамо» за піснями з однойменного мюзиклу для флейти й струнного оркестру (2015); Парафраз на теми з опери Жоржа Бізе «Кармен» для флейти, скрипки та струнного оркестру (2004–2008).

Ігор Єрмак

Сама назва події – «…для солістів з оркестром» – уже містить пряму вказівку на виконавський склад. Серед солістів, які виступили головними персонами, першим був сам композитор-піаніст. Далі його естафету перейняли Ольга Шелешкова (скрипка), Золтан Алмаші (віолончель), Ігор Єрмак (флейта) і Кирило Бондар (скрипка). Усі вони пов`язані з НМАУ, адже навчалися і працювали у її стінах. Особливо цінно, що цьогоріч музику сучасника презентували студенти академії: Камерний оркестр НМАУ під орудою народного артиста України, професора Ігоря Андрієвського.

Концерт охопив різноманітне «музичне поле»: від «спогадів» про класику до сьогодення. Причому контрасти простежувалися на різних рівнях: жанровому – варіації, концерт, фантазія, парафраз; образно-емоційному – з полюсним спектром фарб від трагічно затемнених до сповнених гумору й радості життя; історико-стильовому, коли крізь призму сучасного сприйняття і авангардної технології до слухачів промовляли часи Бізе та Скрябіна; сюжетно-образному, пов’язаному з подіями минулого або сьогодення, що дали поштовх для їхнього композиторського осмислення.

У перших двох номерах, особливо в Concerto Luminoso, створеному під впливом подій 2014 року в Україні (початок війни), композитор постав філософом, мислителем. Вони пронизані як глибоким сумом, так і вірою у краще, адже Concerto все ж Luminoso – тобто «світлий, сяючий».

Буяння життя і яскравий ігровий гумор висвітилися у двох останніх творах – Фантазії «Динамо» та Парафразі на теми з опери «Кармен» Жоржа Бізе.

Кирило Бондар

Фантазію написано на прохання українського флейтиста Станіслава Зубицького і побудовано на мелодіях пісень із мюзиклу «Динамо», авторами якого є Пол К. Торсон, Олег Безбородько, Вероніка Тормахова та Сергій Ахунов. Події твору пов’язані з так званим «Матчем Смерті» (1942), коли футболісти київського «Динамо», які з певних причин залишились в окупованому фашистами Києві, відродили команду і, ризикуючи життям, перемогли збірну німецьких вояків. У Фантазії використано пісні «Cossacks», «Are You Gonna’ Love Me Tomorrow», «Kolya’s Dance», «Kiev».

Ольга Шелешкова

Солісти – головні персонажі авторського концерту Олега Безбородька активно включалися у загальний процес дійства. До прикладу, повноту почуттів і пристрасність циганки Кармен було підкреслено візуально: Ольга Шелешкова спеціально почепила червону троянду на цей номер. Зі слів Ольги: «З Олегом ми знайомі дуже давно і Варіації на тему Скрябіна я вперше виконала ще п’ятнадцять років тому, невдовзі після їхнього написання. Відтоді спливло багато часу, і мені було дуже цікаво знову заграти цей твір, але вже на новому рівні. Дещо мені запам’яталося із минулого разу і я того не чіпала, а дещо й змінила в інтерпретації. Я вважаю цей твір дуже глибоким, у ньому можна шукати й знаходити цікаві деталі протягом багатьох років, і якщо я до нього невдовзі повернуся, то, впевнена, зможу заграти по-іншому. Виконувати Кармен – завжди задоволення. Музика темпераментна, Олег трактував деякі її відомі теми по-своєму, зміг віднайти щось нове. Я вирішила прикрасити вбрання трояндою просто сьогодні, щоб вона додала темпераментності й більшої відповідності цьому образу».

Публіка сприйняла музику Олега Безбородька із захопленням. Одна зі слухачок зазначила: «Бракує слів, щоб виразити почуття!!! Я не музикант. На концерт потрапила випадково. Найбільше мені сподобався останній номер. Однак уразив перший твір за Скрябіним. Відчувається, що це дійсно пережита музика: у ній те, що було, – наша історія. Я три місяці перебувала на Майдані й ця музика ніби знову занурила мене у ту атмосферу, нахлинуло багато спогадів». Отже, хоча твір був написаний за 11 років до подій 2014-го, його емоційний спектр слухачам видався близьким до пережитого на початку війни!

Олег Безбородько в залі

Музикознавець Ірина, зазначає: «Це, безперечно, дуже гарна музика. З чотирьох творів, які звучали в концерті, на мій погляд, можна сформувати портрет їхнього автора. Який він, Олег Безбородько? Насамперед професіонал. Це відчувається у його глибокому знанні традицій (що можна простежити за драматургічною побудовою всіх творів, котрі спираються на традиційну драматургію із яскравою, емоційно відвертою кульмінацією та завершенням-узагальненням); у роботі з солюючими інструментами (Безбородько майстерно поєднує традиційні прийоми звуковидобування з експериментами – в усіх композиціях привернуло особливу увагу використання різноманітних флажолетів); знанні індивідуальних композиторських технік, які він вдало асимілює (можна, на мій погляд, говорити про натяки на притаманні стилістиці Арво Пярта дисонуюче-витончені звучання у Concerto, традиції шостаковичівського «футболу» в передостанньому номері).

Фінал концерту

З іншого боку – це людина з неабиякою фантазією і гарним почуттям гумору, бо без цих рис робити попурі на теми з опери «Кармен» Бізе неможливо. У цьому опусі захопила майстерність автора в комбінуванні партій, що розподілялися між інструментами соло й оркестром, тембрових знахідках (наприклад, скрипка, що акомпанує високій флейті), тембрових відтвореннях знайомих мелодій, пошуках нових тембрових фарб при викладенні матеріалу.

І на завершення. Олег Безбородько – це людина, яка, мабуть, любить усе прекрасне. Тому що музика, котра звучала, була просто красивою, її хотілося слухати, перебувати в ній і спілкуватися таким чином з автором».

Інна ІВАНОВА

Фото Володимира ОСИПЕНКА

Share Button