Великий друг України, палкий прихильник української духовності та культури, польський композитор Ромуальд Твардовський відійшов у засвіти 13 січня 2024 року
Про значення музичного мистецтва взагалі та в сучасному буремному часі зокрема написано чимало. Центральною постаттю в музиці, ясна річ, є композитор. Про його таємничу, романтичну постать найкраще говорить музика.
Переважна більшість творців так чи інакше обмежується складанням музики в різних жанрах і формах. Але є, певне, не дуже широке коло композиторів, які вважають за необхідне значно розширити межі діяльності, котра допомагає зрозуміти суспільне призначення музичного мистецтва, доповнити його реалії у контексті проблем і викликів сучасної доби. Це митці, які, окрім композиції, розкриваються як дириґенти, піаністи тощо.
Ба більше: враховуючи широчінь музичної панорами суспільного буття, ряд композиторів провадять не лише музикологічну практику, а яскраво виявляють себе в організації культурного менеджменту, пожвавленні мистецького життя і т. д. До таких особистостей належить відомий польський композитор Ромуальд Твардовський.
Леся Дичко, українська композиторка, педагогиня, громадська діячка: «Ромуальд Твардовський – ціла епоха в хоровій музиці Польщі, а також багатьох країн світу. Багато-багато років цей видатний композитор плідно працював майже в усіх жанрах сучасної музики, очолював журі єдиного в Польщі фестивалю православної музики “Гайнувка”. Таким фестивалем може пишатися вся країна! Вулкан енергії і водночас доброзичливість людини енциклопедичних знань вражали, він підкорював неординарністю мислення і теплотою серця.
Щільна творча праця з талановитим українським хормейстером Миколою Гобдичем надихнула Ромуальда Твардовського на створення багатьох хорових композицій. Перебуваючи в Києві, вражений київськими старожитностями та кипучою енергією сьогодення, він створив “Київську літургію”, яка не раз виконувалася і в Україні, і в Польщі. Авторський концерт композитора в столиці України презентував його симфонічну музику і пройшов із великим успіхом!
Дружба з цим надзвичайно талановитим митцем дала мені багато натхнення і радості. Пан Ромуальд щиро ділився записами власних симфонічних і хорових творів, обговорення та аналіз їх були своєрідною «академією» музичної творчості. Композитор дуже тонко й доброзичливо сприймав чужу музику, яка лягала йому на душу. Для мене він був і є як поляком, так і українцем, – за тепле ставлення до нас.
Як голова журі, пан Твардовський мудро й делікатно вів за собою весь склад журі, давав зауваження та побажання високопрофесійні й тактовні. Видатний хоровий метр мав надзвичайно велику популярність: майже всі хори світу, що приїжджають на “Гайнувку”, співають його твори.
Ромуальд Твардовський – широко відомий в Україні: наші хорові колективи професійно виконують його композиції. Він завжди був і є для мене сердечним другом, людиною тонкої душевної організації. Видатний музикант сучасності є гордістю не тільки Польщі, а й усього слов’янського світу».
До вище поданих щирих слів залишається додати, що Ромуальд Твардовський насправді заслужив широку популярність і визнання. Пригадуються захоплені відгуки про нього інших українців – відомих дириґентів Степана Дацюка, Ігоря Циклінського, котрі також мали можливість творчо спілкуватися з ним у минулі роки.
У змістовній «Фестивальній газеті» наведено чимало цікавих спогадів композитора про свій творчий шлях, що розпочинався у Вільнюсі та отримав поширення на всю Центрально-Східну Европу. Він вельми шанобливо ставився до своїх учителів і колег по роботі в журі славного фестивалю хорової музики візантійської традиції.
Вічна і світла пам’ять творчому побратиму й другу…
Леся ДИЧКО, Володимир ГРАБОВСЬКИЙ
