
Презентована професором Володимиром Федоровичем Черкасовим монографія «Музична освіта в країнах-членах Європейського Союзу» являє собою узагальнення досвіду підготовки талановитих музикантів для подальшої кар’єри в музичному виконавстві, композиції та педагогіці у музичних академіях і консерваторіях країн-членів Європейського Союзу й країн кандидатів на вступ до ЄС.
У першому розділі автором досліджено становлення і розвиток музичної освіти в країнах-членах Європейського Союзу, з-поміж яких: Австрія, Болгарія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція.
Другий розділ відповідно присвячено узагальненню досвіду еволюції музичної освіти в країнах кандидатах на вступ до ЄС. Це Албанія, Боснія та Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Туреччина, Молдова, Україна, Грузія.

Володимир Черкасов спробував проаналізувати історію того чи іншого освітнього закладу, з’ясувати структуру, охарактеризувати діяльність факультетів і фахових кафедр, професорсько-педагогічний склад яких вирішує питання професійної підготовки музикантів-виконавців на різних музичних інструментах, диригентів оркестрових і хорових колективів, викладачів освітніх закладів мистецького спрямування різних рівнів акредитації.
На конкретних прикладах продемонстровано, що викладацький склад представлений музикантами, серед яких лауреати престижних міжнародних конкурсів, диригенти відомих оркестрів і провідні фахівці музичної освіти. Всі вони музиканти з ґрунтовною фаховою освітою, отриманою у всесвітньо відомих музичних академіях і центрах, та мають досвід роботи у відомих оркестрах або успішну сольну кар’єру.
У монографії автор акцентує увагу на тому, що викладачі й вихованці вищих навчальних закладів країн-членів Європейського Союзу є організаторами і модераторами міжнародних науково-практичних і науково-творчих конференцій, беруть активну участь у проведенні концертів – у тому числі презентацій творчості молодих композиторів і музикознавців. Тобто провадять інтенсивну концертно-виконавську та науково-дослідницьку діяльність.
Враховуючи глобальні тенденції євроінтеграції, Володимир Черкасов доводить, що студенти мають можливість виступати з сольними імпрезами, у складі оркестрових і хорових колективів, пробувати сили в концертах камерної музики, конкурсах, оперних виставах. Щотижневі заняття й майстер-класи запрошених артистів ще більше заохочують покоління юних розвивати навички сценічних виступів і набувати виконавського досвіду. Завдяки програмі «Erasmus+» молодь може навчатися в школах по всій Європі та ділитися знаннями з музикантами інших країн світу.
Автор переконує, що організатори цих заходів створюють сприятливі умови для максимальної реалізації творчої ініціативи викладачів і студентів, формування інтелектуально-художнього мислення, удосконалення навичок гри на будь-якому музичному інструменті, диригентських прийомів і здатності креативно підходити для розв’язання актуальних питань сьогодення і водночас критично оцінювати явища музичного мистецтва.
Володимир Черкасов наголошує на важливості міжнародної наукової і культурно-освітньої співпраці, мобільності педагогів і учнів у межах країн-членів Європейського Союзу, їхньої участі у тренінгах, авторських концертах. Окремо він зупиняється на інтернаціональному співробітництві, яке відкрите для творчих ідей, різноманітних досліджень та інноваційних міждисциплінарних проєктів.
Поява харизматичних музикантів і теоретиків, доступність професійної інформації, можливість миттєвого знайомства з найяскравішими виступами сучасних артистів провокують неабияку хвилю зацікавлення історією, самобутністю і невичерпним потенціалом музичного мистецтва. Ці фактори також обумовлюють міцний зв’язок сьогодення з традиціями геніальних творців музичних шедеврів минулого й загалом сприяють еволюції музичної культури країн-членів Європейського Союзу.
Ціннісно, що навчальні плани вишів укладено таким чином, аби сформувати висококваліфікованих музикантів-професіоналів і педагогів, які спроможні продовжувати і примножувати наведені тенденції, при цьому популяризуючи твори вітчизняних і зарубіжних композиторів, активно реалізовуючи себе у різних жанрах музичного мистецтва. Високий рівень виконавської майстерності випускників вищих навчальних закладів мистецького спрямування підтверджується їхніми виступами на міжнародних фестивалях, конкурсах і культурно-мистецьких форумах.
Досвід підготовки фахівців із музичного мистецтва вищих навчальних закладів країн-членів Європейського Союзу варто вивчати і поширювати у світовому вимірі. Автором монографії враховано досягнення наших колег. За такого підходу лаконічна характеристика кожного підрозділу, презентація перспектив європейської системи музичної освіти, яка сягнула найвищого щабля розвитку, є актуальним і своєчасним завданням сьогодення. Це і здійснено у запропонованій монографії «Музична освіта в країнах-членах Європейського Союзу» Володимира Черкасова.
Видання розраховане на викладачів і студентів музичних академій, університетів мистецького спрямування, музичних коледжів, працівників культури і мистецтв, шанувальників історії становлення професійної музичної освіти країн-членів Європейського Союзу.
Рецензентами монографії стали докторка мистецтвознавства, професорка, завідувачка кафедри теоретичної та практичної культурології Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової Олена Маркова, докторка мистецтвознавства, професорка, професорка кафедри історії музики Київської муніципальної академії музики імені Рейнгольда Глієра Валерія Шульгіна та доктор культурології, професор, ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв Олександр Яковлев.
Зі змістом книги можна ознайомитися на сайті Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради.
Валерія ШУЛЬГІНА
Фото надані авторкою статті