Національна оперета – музикотерапевт

0
Share Button

23 вересня артисти Національної оперети України відвідали українських бійців, які лікуються у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь»

Вони дарували не лише найкращі свої виступи, а й побажання воїнам найшвидшого одужання та слова вдячності за їхню мужність.

Це вже другий концерт від Національної оперети у цьому госпіталі. І самі вокалісти відзначають, що вони приїжджають на такі виступи із особливим трепетом, адже їхня публіка тут – це захисники України, ті, кому ми завдячуємо нашим майбутнім.

hospital

Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» є найстарішим державним медичним закладом України та історичним і юридичним правонаступником Київського військового госпіталю, заснованого згідно з Указом Сенату Медичної канцелярії 10 червня 1755 року.

У закладі працювали засновники всіх медичних шкіл України. У 2015 році він відзначив своє 260-річчя. Сьогодні госпіталь є клінічною базою для підготовки військово-медичних кадрів Української військово-медичної академії і лікарів для цивільної системи охорони здоров’я держави. На його базі розміщені клінічні кафедри Української військово-медичної академії, Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика.

polkovnik

Заступник начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» з виховної роботи, заслужений працівник соціальної сфери України, полковник Геннадій Пєров розповідає, що за той час, що на Сході точаться бої, через їхній центр пройшло дуже багато військовослужбовців.
«На жаль, бойові дії на сході нашої держави вже йдуть півтора роки, і весь цей час ми працюємо з великою кількістю військовослужбовців, які отримали поранення, травми або захворіли під час АТО. 6,5 тисяч бійців лікувалися у нас і близько 3,5 тисяч пройшли через нашу клініку амбулаторної допомоги. Тобто 10 тисяч людей із зони АТО пройшли через наш госпіталь, – ділиться Геннадій Пєров. – Щоб зрозуміти, яке це навантаження, варто зазначити лише, що наприкінці ХХ століття, за 10 років афгансько-радянської війни через госпіталь пройшло всього 800 чоловік. Цифри не порівнювані, і навантаження на лікарів – величезне».

Разом із тим він зазначає, що надаючи медичну допомогу, у центрі звертають увагу і на важливість соціальної підтримки. Тому і влаштовують для поранених зустрічі з письменниками, митцями, артистами театрів.

spiv

«Зустріч з артистами Національної оперети дуже важлива, адже це ще одна сходинка на шляху до одужання наших пацієнтів. Це так звана музична терапія. Театр оперети вже вдруге у нас виступає. І не лише поранені й пацієнти приходять на виступи. Понад 100 наших лікарів і медсестер побували в зоні АТО в плані ротації», – пояснює заступник начальника центру.

Завідувач клубу госпіталю Ольга Добровольська відзначає, що кожен приїзд артистів і митців тут сприймають дуже тепло, і концерти дають можливість пацієнтам хоч якось відволіктися від роздумів і розмов про війну.

«Таке перезавантаження украй потрібно. Так ми і кажемо: “У нас відбулася музикотерапія, – розповідає Ольга Добровольська. – У нас є Анатолій Вікторович Фатєєв, він без обох ніг, постраждав у котлі під Ілловайськом. То цей чоловік, якщо йому подобається виступ, букети приносить. Бачу – поїхав, квітів нарвав і артистам дарує”».

І справді, вже перший номер у виконанні артистів Національної оперети , «Застольну» Джузеппе Верді, зустріли гучними оплесками. Кожен виступ знайшов свого слухача. Цікаво було спостерігати, як глядачі реагували на музику. Коли вокалісти брали високі дзвінкі ноти, на обличчях глядачів було щире здивування. Атмосфера панувала така, що хотілося співати разом із артистами. Друга частина концерту складалася вже із сучасної музики та українських народних пісень. Коли звучала пісня, присвячена воїнам, які загинули, захищаючи Батьківщину, і «Мамина черешня», на очі бійців наверталися сльози.

kontsert

Концерт закінчився піснею «Родина» на музику Олександра Злотника і слова Вадима Крищенка, яка змусила зал підвестися, незважаючи на милиці та поранення. Аплодували вже стоячи і співаючи з колективом Національної оперети в унісон. А потім фотографувалися, потискали руки і дякували: одним за сміливість і вірність, іншим – за концерт і по-справжньому добрі емоції.

Матеріал надано прес-службою Київської національної оперети

Share Button