1–10 жовтня року, що минає, у Львові традиційно проходив щорічний Міжнародний музичний фестиваль «Контрасти», вже у 27-ме. У нашій рубриці «Молодіжний форум» ми запропонуємо кілька статей студентів, присвячених цій події. Ось одна з них
«Музика – єдина всесвітня мова, її не треба перекладати, на ній душа говорить із душею». Бертольд Ауербах
«Ніч Контрастів» для фестивалю «Контрасти» у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика завжди особлива, непересічна подія. «Ніч» стала своєрідною точкою золотого перетину (9 жовтня) цілого фестивалю «Контрасти», що акумулює найкращі зразки сучасної музики.
Серію концертів «Ночі Контрастів» розпочав аудіовізуальний перформанс Мирослава Трофимука під назвою «BRONZE». Дійство відбулося біля пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту, отже скульптура виступила складовою акції. Автор порівняв процес творення музики з литтям бронзи. Відчуття безперервності музичного плину вводило у транс.
Інші події відбулися у приміщенні філармонії.
Програму «Ночі» продовжило «Kharkiv Guitar Trio» у складі Максима Трянова, Ірини Половинки та Андрія Брагіна. Це – новостворений ансамбль, до складу якого увійшли учасники Харківського гітарного квартету.
Поряд із творами зарубіжних авторів («Tabula Rasa» Грега Кефрі, «Automaton Variations» Стівена Пекстона, Етюд № 19 Філіпа Гласса) прозвучали світові прем’єри опусів українських композиторів (Олександра Щетинського, Володимира Богатирьова, Дениса Бочарова). Як виконання, так і самі твори розривають шаблонне мислення про гітару як народний інструмент. Після концерту розумієш, які багаті можливості вона відкриває і наскільки по-іншому може озвучити внутрішній музичний світ певного автора.
Пошук звука як нового об’єкта відбувся під час концерту, що так і називався – «Sound Object». Виконавці Марія Ткачик (скрипка), Юрій Неміровський (кларнет) і Антоній Баришевський (фортепіано) блискуче впоралися із поставленим завданням.
Марія Ткачик у відеоінтерв’ю для «Платформи “1\5”» розповіла: «У нас акцент не на персоналіях, а насамперед на музиці. Ми обираємо твори, які хочемо грати, і вже для них запрошуємо партнерів. Кларнет і скрипка контрастують за звучанням, тому “Sound object” – це є дослідження аспектів звука. Нам хотілось виконати щось “призабуте”, і Антон запропонував швейцарського композитора Беата Фуррера. Я не була знайома з його музикою, та мені сподобалась ідея постійно створювати щось нове».
Після такого попереднього знайомства з творами мені особисто найбільше сподобалася «Пісня» для скрипки і фортепіано Беата Фуррера. Твір обрамлює дует, а от усе, що відбувається у середній частині, – «мистецтво в моменті», імпровізація, де немає чітких правил гри. Вразило і бездоганне звучання опусу Галини Уствольської, що стало епіцентром емоційного напруження в імпрезі.
Продовжив марафон «Ночі Контрастів» мистецький проєкт «BRIDGES» із творами Максима Коломійця, Богдана Сегіна, Кунсу Шіма та Гергарда Штеблера у комбінації з інсталяцією «STILL•LIFE?» і присвятою Джорджо Агамбену від Кунсу Шіма. Цей задум містить відеовиконання, реалізоване спеціально для прем’єрного показу на фестивалі.
Відео транслювалося прожектором на стіні філармонії. Оформлення музики візуальними засобами нагадувало про наслідки пандемії, що призвела до комунікації у протилежних реальностях – онлайн і офлайн. Такі перформанси змушують задуматися над майбутніми трансформаціями музичного мистецтва у нашому світі.
Далі естафету перейняли електроніка Юрія Булки та відеоряд Сергія Горобця. Митці створили ілюзію засобами звуковізуальних ефектів і наповнили зал філармонії немов іншим змістом. Сприйняття єдиного, водночас нібито безкінечного твору, з одного боку, тримало напруження, а з іншого – дозволяло розчинитися у невагомості. Надвисокі частоти, які інколи пробивались крізь звукову масу електроніки, спричинювали дискомфорт, змушували відчути навіть фізичний біль.
Завершив «Ніч Контрастів» твір «Скриня з іграшками» Дьордя Куртага у виконанні Максима Шадька. У п’єсах композитора втілюється концепт постмодерної гри з класичними шедеврами, стилями, епохами. Фортепіано в його уяві стає іграшкою, якій доручено пережити з виконавцем шалену подорож крізь найрізноманітніші технічні складнощі. Найбільше привернула увагу частина циклу, в котрій піаніст почав щось вигукувати. Максим Шадько пояснив це так: «Піаніст не говорить у класичній музиці. Я спеціально обрав цей твір. У тих зошитах, які я дивився, більше немає нічого подібного. Я досліджую творчість Джорджа Крама – у його творах треба співати, свистіти, кричати, вставати – чого там тільки нема» (з медіа «The Claquers»).
Такими іграми й забавками закінчилася «Ніч Контрастів». Її новий фестивальний формат (цього року пів ночі) дозволив слухачам у невимушеній атмосфері поринути в процес творення і сприйняття музики. На жаль, лише невелика частка слухачів відвідує подібні заходи. Але приємною новиною стало те, що «Контрасти», а саме «Ніч Контрастів» мотивувала прийти на концерт значну частину публіки, і переважно молоді.
Подібний формат концертів-перформансів має активніше розвиватися, завдяки доступності й відкритості збирати усе більше публіки. Виконавці, у свою чергу, теж повинні сприяти популяризації сучасної музики та поширювати знання молоді про творчість сучасних композиторів. Адже саме музика акумулює виклики нового часу, з якими стикаються не тільки постійні відвідувачі філармоній і оперних театрів, а й молоде покоління.
Анастасія ГОНТОВА
