Новий вектор українських «Віртуозів»

73

Традиційно на межі весни й літа, а саме 20 травня – 6 червня у Львові відбудеться один із найстаріших і наймасштабніших українських форумів – Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози», якому цьогоріч виповнюється 40 літ

«У рамках фестивалю оркестр “INSO-Львів” втілить, серед інших, два масштабних і безпрецедентних віртуозних проєкта, які символічно поєднають минуле й теперішнє. А найголовніше – ми всі матимемо можливість зустрітися в концертному залі з чотирма українцями, представниками музичної еліти світу, які своєю участю підтримують розвиток української культури», – говорить Іоланта Пришляк, голова правління оркестру “INSO-Львів”. – Як писав Річард Бах: “Кожна мрія тобі дається разом із силами, необхідними для її здійснення. Однак тобі, можливо, доведеться для цього добряче попрацювати”. Десять довгих років очікування позаду, і ось незабаром наша мрія стане реальністю».

Андрій Юркевич

22 травня у концерті «Віртуози-40. Новий Вектор» прозвучать прем’єри, що вразять багатогранністю й загадковістю: Ерньо Донаньї – «Симфонічні хвилини» для оркестру, ор. 36; Флоран Шмітт – «Трагедія Саломеї» для оркестру, ор. 50; Сергій Прокоф’єв – Концерт для скрипки з оркестром № 2, соль мінор, op. 63; Золтан Кодай – «Танці з Галанти».

Ерньо Донаньї у своєму творі поєднує традиції Сходу і Заходу. Цього композитора називають угорським Брамсом.

Флоран Шмітт – утілення французького романтизму. Митець також виявляє цікавість до Сходу, його музика поведе слухача стежками між страхом і любов’ю, розпачем і надією.
Золтан Кодай повертає з небуття багатство угорської музичної культури і у такий спосіб створює новий індивідуальний композиторський стиль.

Сергій Прокоф’єв, давно відомий як майстер скрипкових концертів, огорне лірикою і занурить у філософські роздуми.

Доторкнутись до цих музичних зразків, які показують ідеальність образів і яскраву лірику, увійти у захопливу невідомість публіка зможе завдяки академічному симфонічному оркестру «ІNSO-Львів» під батутою знаного європейського диригента Андрія Юркевича (українця за походженням і за переконанням) та за участі солістів. Це – сопрано Софія Соловій (Україна–Італія) і скрипаль-віртуоз Олег Каськів (Україна–Швейцарія), який грає на інструменті одного з найвидатніших скрипкових майстрів в історії – Джузеппе Гварнері, наданій йому на знак визнання високого рівня його музичної майстерності.

29 травня концертом із ємкою і промовистою назвою «Ukrainians» симфонічний оркестр «INSO-Львів» наблизить Україну до українців, запросивши розділити з ним цю місію двох музикантів-зірок світової сцени класичної музики – диригента Кирила Карабиця та скрипаля Валерія Соколова.

Кирило Карабиць – один із найяскравіших представників середнього покоління диригентів України, головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія), українець, який давно і наполегливо прославляє нашу диригентську школу по всьому світу, а в Україну повертає забуті чи втрачені імена й музичні шедеври.

Валерій Соколов (Україна–Німеччина) – знаний скрипаль, харків’янин, котрий віднедавна обійняв посаду художнього керівника оркестру «ІNSO-Львів». З моменту перемоги Валерія Соколова на Міжнародному конкурсі скрипалів імені Пабло Сарасате його ім’я не сходить з афіш по всьому світу. Тепер воно все частіше з’являється у програмах оркестру «ІNSO-Львів», фірмовими знаками якого вже давно стали співпраця з першокласними музикантами й культурний продукт, вартий експорту.

Валерій Соколов та Іоланта Пришляк

Саме в такому фантастичному складі прозвучить музика, що подарує унікальну можливість почути, як українську душу бачать композитори інших країн: Йозеф Гайдн у Симфонії № 63 «La Roxelane», Бела Барток у Концерті для скрипки з оркестром № 2 та Леош Яначек у Рапсодії для оркестру «Тарас Бульба».

Наша культура цікава й загадкова, особливо для іноземних гостей. Українська музика приваблює мелодійністю, ліричністю, а часто і запальним характером. Тому в цьому концерті вона звучатиме вишукано й витончено – у подвійних варіаціях Йозефа Гайдна. Прямуватиме від темряви та безвиході до світла і щастя – у Бели Бартока. А у Леоша Яначека підкреслить трагічність гоголівського сюжету.

За інформацією пресрелізу