Минуло 20 років від візиту Папи Римського Івана-Павла II в Україну, але досі ця подія згадується як унікальна в історії нашої держави. Український народ вона об’єднала не тільки у спільній молитві, а й допомогла заново усвідомити наше прагнення добра і волі. Папа Римський Іван-Павло II так звернувся до українців: «…бути вільним – означає бути відповідальним». Волелюбність передається майбутнім поколінням разом із власною історією, культурою, будівництвом вільної держави.
Визначний український проєкт отримав фінансову підтримку Ватикану, адже візиту Папи Римського передувало створення сучасної української опери – «Мойсея» Мирослава Скорика, яку благословив Папа Римський. Місто Лева присвятило прем’єру опери доленосному візиту Святішого Отця.
Як висловився композитор: «Для мене написання опери з глибокими філософськими ідеями на біблійній основі було честю і дійсно величезною працею. Опера – жанр демократичний, тому й музика в ній, попри все, має бути цікава для слухача. Отже, потрібно було знайти якесь об’єднуюче зерно, яке синтезуватиме всю музичну тканину. Сьогодення диктувало стиль, сюжет твору і музичні тенденції. Адже опера створювалася на початку XXI століття…» (див.: opera.lviv.ua/shows/mojse).
Із нагоди 20-річчя прем`єри 31 жовтня 2021 року на сцену Львівської національної опери імені Соломії Крушельницької знову повернувся твір «Мойсей». Вистава не чула оплесків, адже виконувалася в порожньому залі в зв’язку з уведенням локдауна. Слухачі мали можливість послухати і подивитися постановку лише в трансляції на вебсторінці львівського театру або на каналі Ютуб https://youtu.be/pxBwud5hz8s. Знаковість цього дійства була очікуваною: українці пам’ятають і тримають у серці візит Святішого Отця.
Пророчими, місійними стали і твір Івана Франка «Мойсей», написаний у 1905 році, й опера «Мойсей» Мирослава Скорика. Вічна біблійна мудрість дуже актуальна сьогодні: справу, яку розпочав Мойсей, продовжили його учні, його нащадки, мислителі, поети, митці.
Факт створення Мирославом Скориком цієї опери надважливий. Митець зізнається, що ідейним генератором був його батько – історик за фахом. Як згадує Мирослав Скорик, опера писалася на трьох континентах – Львів (Україна), США, Австралія. Композитор не був обмежений ані просторовими, ані часовими межами. Через це написання музики тривало доти, поки не визначилася дата приїзду Папи Римського.
Митець прагнув понад усе, щоб його опера мала довге життя, створив закінчені музичні номери, наситив їх красою мелодизму, частково обмежив модерні засоби. Композитор умовно повертається до романтизму і редагує його у сьогоденні, яке висуває свої вимоги.
Втілити авторський задум опери «Мойсей» під час ювілейної вистави цілком вдалося Андрію Юркевичу – головному диригенту Національного театру опери та балету Республіки Молдови імені Марії Бієшу. Маестро акцентував особливу увагу на роботі з вокалістами. Оркестр звучав гармонійно, ідеально збалансовано з вокалом, відігравав роль акомпанементу, але й виділяв кожну драматургічну лінію оперних персонажів. Андрій Юркевич дав можливість співакам прозвучати яскраво. Огріхи акустики приміщення Львівської опери були непомітні.
У виставі брали участь хор, оркестр і балет Львівської національної опери, а також солісти, зокрема, Олександр Зозуля, Андрій Бенюк, Ігор Шевчук, Роман Трохимук, Тетяна Вахновська, Орест Сидір, Юрій Шевчук та інші. Партію Мойсея виконав один із найкращих українських басів сучасності Сергій Магера, соліст Національної опери України (Київ). Співак вважає партію Мойсея чи не найважчою у своєму репертуарі.
Окреме захоплення – висока якість відеотрансляції. Успіх виконання оперної постановки залежить від багатьох факторів – професіоналізму артистів, режисера, сценографа, хормейстера. Яскраве видовище також потребує відповідних декорацій, костюмів, гриму. Відзначу реалістичність мізансцен і талановиту акторську гру вокалістів, які представили персонажів опери так яскраво, що я на мить повірила, що дія і справді відбувається до народження Ісуса Христа.
Розумію, чому після успішної прем’єри 20 років тому Мирослава Скорика почали називати «Мойсеєм» сучасної української музики. Адже образ Мойсея символізує і кредо композитора – віру в правдивість власної місії, яка здатна розбудити духовну силу народу і вдихнути любов і віру в майбутнє. Митець засобами музичної мови передає любов до своєї країни, але його віра і пам’ять залишаються навіки у творчості.
Соломія МАРТИНЮК
