Порфирій Іванович Бажанський (1836—1920) — священик УГКЦ, український композитор, музикознавець, фольклорист, письменник.
У 1846–1856 рр. навчався у гімназії при монастирі отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Бучачі, гімназіях Станіслава (нині Івано-Франківськ) і Чернівців. У 1865 РОЦІ Закінчив Львівську духовну семінарію .
Був парохом у Жаб’є (нині смт Верховина Івано-Франківської області), від 1871 року— у Сороках (нині с. Сороки-Львівські).
Автор 4 коломийок для симфонічного оркестру, ряду музично-драматичних творів («Параня», 1870; «Олеся», 1878; «Марійка — татарська бранка», 1892, та ін.). Деякі з них увійшли до репертуару західно-українського народного театру 2-ї половини 19 століття. У своїх історично-теоретичних нарисах Бажанський виступав за використання українськими композиторами народної музики. Відомий його збірник «Русько-народні галицькі мелодії» (1905–1912). Автор мелодрам «Довбуш», «Олеся», «Весілля», «Марічка — татарська бранка з Покуття» та інших музичних творів. Працював для «Руського Народного Театру». 23 квітня 1891 р. відбулась прем’єра опери «Марічка — татарська бранка з Покуття» (1889 p.) у Тернополі.