1 жовтня, у Міжнародний день музики в рамках «Kyiv Music Fest-2019» у стінах Національної музичної академії України імені Петра Чайковського вже традиційно проходитимуть діалоги між різними країнами. Цьогоріч з Україною «розмовлятимуть» Італія, Польща та Австрія
Музичний діалог з Італією вестиметься зранку (об 11:00 у Малому залі) та буде представлений творчою зустріччю/майстер-класом скрипаля та диригента Федеріко Гульєльмо. Дві інші «зустрічі» музичних культур відбуватимуться ввечері у Малому й Великому залах академії. Програми цих двох концертів варто розглянути детальніше.
Музичний діалог Україна–Польща (17:00, Малий зал)
Діалог музичних культур України та Польщі – це не випадкова зустріч давніх друзів, котрі перекинулись кількома словами, поспішаючи врізнобіч. Це тривала дискусія зі своїми «за» та «проти», з таким близьким, проте різним (і часто суперечливим) історичним досвідом.
Чи не найяскравішою подією минулорічного фестивалю був візит до Києва визнаного класика Кшиштофа Пендерецького. Тоді він сам диригував кількома частинами свого «Credo» – масштабного полотна для п’яти солістів, дитячого та мішаного хорів і симфонічного оркестру. Фінальне «Amen» ніби ставило крапку і не потребувало продовження розпочатої дискусії. Утім перше слово у нинішньому діалозі належить знову ж таки Пендерецькому. Відкриватиме імпрезу його Каденція для альта соло. Цього разу нам пропонують облишити «космічні» масштаби, надавши перевагу суб’єктивно людському чи навіть інтимному.
«Траурна музика» Вітольда Лютославського продовжить заданий тон розмови, розширюючи звуковий спектр до меж струнного оркестру (Національний ансамбль солістів України «Київська камерата», диригент – Валерій Матюхін), і передасть слово ще не пізнаному: двом світовим прем’єрам польських композиторів. У програмі звучатимуть твори ровесників – Міколая Гурецького та Марцеля Хижинського (н. 1971). Особливістю обох опусів є незвичайний виконавський склад: тріо у складі кларнета (Р. Відашек), валторни (Т. Томашевський) та фортепіано (Й. Доманська) і струнний оркестр. Окрім того, твір Хижинського «Ukiyo-e» несподівано додає до бесіди двох культур японського колориту. Принаймні, його назва – це посилання на традиційні японські малюнки. Яким чином ця тема розкриється в музиці – дізнаємось на прем’єрі.
Українська частина діалогу також починатиметься з альта, підкріпленого камерним ансамблем: звучатиме «Aria passione-2» Камерна симфонія № 3 Ігоря Щербакова.
Буде виконана також Камерна симфонія № 4 «Semper fidelis» Володимира Рунчака. Щоправда, цікаво дізнатися залучений композитором контекст для назви твору (з лат. «завжди вірний»), адже це гасло фігурувало у воєнних конфліктах Польщі та України, і в контексті пропонованого діалогу виглядає досить неоднозначно.
Обробка народної пісні «Як була сім год удовою» Івана Тараненка видається своєрідним інтермецо в послідовності камерних симфоній. Завершить програму Камерна симфонія № 15 Євгена Станковича, у якій до оркестру знову доєднається альт, а також фортепіано. Цікаво, яким розділовим знаком завершиться пропонований музичний діалог: багатозначними трьома крапками чи категоричним знаком оклику? А може комою, що передасть слово наступному спікеру?
Музичний діалог Україна-Австрія (19:00 Великий зал імені Героя України Василя Сліпака)
2019 рік Австрія, одна з найактивніших на європейській музичній платформі держав, назвала роком української культури. Відповідними діями відреагувала також наша країна. Відтак у День музики результатом такого двостороннього партнерства стане симфонічний концерт «Музичний діалог: Україна – Австрія».
Вечірній концерт Національного президентського оркестру (диригент – Василь Василенко), з очевидно властивим йому масштабом, пропонуватиме нам доєднатись до багатоголосого діалогу-екскурсу панорамами традицій. Мандруючи від Франца Шуберта, чия творчість буде представлена увертюрою та арією з опери «Альфонсо і Естрелла», неможливо не згадати про «старшого товариша» Шуберта – героя того і нашого часу Людвіга ван Бетховена. Адже українська пісня «Їхав козак за Дунай», обробку якої здійснив Бетховен, промовисто свідчить: діалог триває з точно-таки далеких часів. І хоча в концерті почути твір не вдасться, роль своєрідного ініціатора цього діалогу за австрійським класиком закріплена. Звертається до нього Володимир Птушкін своїм несподіваним експромтом «Пожартуємо з Бетховеном».
Ще одними реципієнтами культурного обміну стали два марші для оркестру Курта Шміда. Необхідно відзначити, що приводом для розмови стала ситуація на сході України. За конкретними координатами – Луганщина, де австрійський маестро із 2002 року очолює колектив Симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії. 2014-го у повному складі оркестр разом із керівником переїхав з окупованої бойовиками території. Автора понад 400 творів Курта Шміда називають луганчанином австрійського походження.
Концерт 1 жовтня можна назвати ще бесідою країн і епох, адже поряд із піснею для симфонічного оркестру «Цецилія» на вірші Гейнріха Гарта та вступом до симфонічної поеми «Так говорив Заратустра» видатного австрійського композитора першої половини ХХ століття Ріхарда Штрауса виконуватимуть уривки з опери «Данило Галицький» Мирослава Волинського та сюїту з балету «За двома зайцями» Юрія Шевченка. Перехрестя минулого й сьогодення стане провідною темою завдяки «Меседжу з України» для симфонічного оркестру, чоловічого хору та електрогітари Івана Небесного.
Зрештою, меседжами, розмовами, віршами та піснями – діалог відбудеться. І слухачам, котрі вважатимуть за слушне прийти, точно вдасться перевірити: якщо «за двома зайцями поженешся, чи обох упіймаєш?»
Олександр ОСТРОВСЬКИЙ, Дзвенислава САФ’ЯН
