Масштабний проєкт із повернення української класики «Симфонічні прем’єри» стартує цього місяця у Львівському органному залі
29 листопада, 11 й 23 грудня відбудуться симфонічні концерти, де звучатимуть несправедливо забуті твори українських композиторів – Романа Сімовича, Романа Придаткевича, Стефанії Туркевич, Антіна Рудницького, Станіслава Людкевича. Їх виконає Ukrainian Festival Orchestra під орудою Івана Остаповича. Солісти – скрипаль Адріан Боднар, піаністи Марта Кузій та Андрій Макаревич.
Організатори проєкту – Львівський органний зал і громадська організація Collegium Management. Концерти пройдуть за підтримки Українського культурного фонду. Директор акції – Тарас Демко.
Проєкт зветься «Симфонічні прем’єри» цілком обґрунтовано: більшість творів ніколи не виконувалася в Україні, на деякі – як на музику до балету Стефанії Туркевич «Руки» – узагалі чекає світова прем’єра, інші – як, наприклад, Симфонія № 1 Романа Сімовича, не звучали зі сцени з 1940-х років. Члени креативної команди провели велику роботу в архівах, отримали рукописні оригінали партитур, щоб наблизити виконання до задуму автора.
Про музику, яка звучатиме на «Симфонічних прем’єрах», ми поспілкувалися з директором Львівського органного залу, співзасновником Collegium Management, дириґентом Іваном Остаповичем.
Сімович і Придаткевич
Перший концерт циклу відбудеться 29 листопада о 19 годині. Прозвучать Симфонія № 1 Романа Сімовича й Симфонія № 3 Романа Придаткевича. «Остання виявиться справжнім відкриттям у світі української музики, адже творчість Придаткевича майже не досліджена», – наголошує Остапович.
Роман Придаткевич – український композитор і скрипаль, який був змушений емігрувати до США, став співорганізатором Української консерваторії у Нью-Йорку та популяризатором української культури в Америці. Він завжди вважав себе українцем.
Придаткевич – автор понад 200 музичних творів. Більшість із них присвячена Україні. Музика композитора високо цінувалася за кордоном, ще за життя митця її виконував відомий дириґент Леопольд Стоковський.
Симфонія № 3 «West Kentucky» (1961) лунатиме в Україні вперше. Партитуру Івану Остаповичу люб’язно надав Теодор Кухар – онук Романа Придаткевича, всесвітньо відомий українсько-американський дириґент.
«Твір складається з трьох частин, дві швидкі, одна – повільна. Написаний для великого складу оркестру, – розповідає Іван Остапович. – Симфонія дуже динамічна, яскрава, позитивна, мажорна. Мені вона трохи нагадує творчість американського композитора Аарона Копланда. Партитуру майстерно інструментовано».
Симфонія № 1 Романа Сімовича була написана одразу по війні у 1945 році й отримала назву «Гуцульська». «Музика, як і багато творів Сімовича, має гірський колорит. Там немає прямого цитування народних пісень, але відчуваються елементи гуцульського мелодизму, подані не банально, а через авторське осмислення», – каже дириґент.
Симфонію виконали за життя композитора та сприйняли доволі схвально. У Національному державному архіві в Києві Іванові Остаповичу вдалося знайти машинописну копію рецензії Василя Барвінського на цей твір: «Барвінський зазначає, що симфонія – композитора великого таланту й він вітає створення у Львові такого монументального твору». Опус призначений для великого складу оркестру з ударними та арфою. Після 1940-х років він не виконувався, жодних його записів також знайти не вдалося. Тож на концерті 29 листопада Симфонію № 1 буде записано вперше.
Людкевич і Туркевич
11 грудня прозвучить Концерт для скрипки з оркестром ля мажор Станіслава Людкевича. Його виконають Ukrainian Festival Orchestra та Адріан Боднар. Цей твір уже грали в Органному залі у жовтні в рамках лекції-концерту. Тоді Іван Остапович розповідав про опус, його історію, а потім виконав на фортепіано разом зі скрипалем Адріаном Боднаром. У грудні композицію відтворять, як задумав автор, – із великим оркестром.
«Ноти Скрипкового концерту Людкевича, який був написаний у 1945 році, нам люб’язно позичила Львівська національна філармонія. При детальному вивченні в партитурі було виявлено багато дрібних технічних помилок, тому ми, порадившись з Адріаном Боднаром, вирішили зробити невелику редакцію. Буде представлена оновлена партитура. Сподіваємося, що ця версія приживеться», – зазначає Іван Остапович.
Також цього вечора відбудеться світова прем’єра: музика з балету Стефанії Туркевич «Руки». Стефанія Туркевич – перша українська жінка-композиторка. Вона навчалася у Львові, Відні, Берліні, Празі, була ученицею Арнольда Шенберга, почала писати музику у досить ранньому віці та не припиняла до самої смерті. Історичні перипетії занесли її до Великої Британії. Балет «Руки» («The Girl with the Withered Hands») був написаний у 1957 році в Бристолі, проте ніколи не ставився на сцені.
«Копії нот балету “Руки”, як і ноти Першої симфонії Туркевич, котру ми виконували у жовтні, нам передав відомий оперний співак Павло Гунька, який разом із дружиною Ларисою дуже багато робить для відновлення та збереження української класичної музики», – розповів Остапович. Ноти було оцифровано та набрано. Дириґент підкреслює, що вже на етапі роботи з партитурою видно: ця музика дуже яскрава, тембрально-колористична, в ній використані всі кольори великого симфонічного оркестру, різні групи інструментів створюють індивідуальні характери, що додає динаміки та ефектності.
Рудницький і Людкевич
23 грудня о 19 годині розпочнеться третій, завершальний концерт циклу «Симфонічні прем’єри». Він носить назву «Перші фортепіанні концерти». Доволі довгий час вважалося, що першим українським фортепіанним концертом був твір одеського піаніста Володимира Фемеліді, написаний у 1920-ті роки. Однак Людкевич випередив його на кілька років. У 1916 та 1917 роках він написав фортепіанні концерти ре мінор і ля мінор, перебуваючи у полоні в Казахстані. Відомо, що Людкевич не раз повертався до ранніх творів упродовж життя, тому цілком можливо, що ці концерти були доопрацьовані пізніше. Доступ до рукописів виконавцям надав Меморіальний музей Людкевича.
«Концерт ре мінор має дві частини, а Концерт ля мінор – одночастинний. Ці два твори дуже різні за характером. Концерт ля мінор, що побудований у формі варіацій, нагадує фортепіанну манеру Ліста. Цікаво, що тут Людкевич постає зовсім не таким, як його звикли сприймати за патріотичними творами», – зазначає Іван Остапович.
Громадська організація Collegium Management планує видання нот ранніх фортепіанних концертів Людкевича. «Відсутність нот дуже сильно заважає популяризації музики. Уявіть собі будь-якого виконавця, який би хотів зіграти твори українських композиторів, але просто банально не знає, де їх дістати. Тому активне видання нот є дуже важливим для української культури», – підкреслює Остапович.
Також 23 грудня відбудеться прем’єра Симфонії № 2 Антіна Рудницького. Український композитор, піаніст і дириґент Антін Рудницький з 1938 року мешкав у США. «Готуючи концерт, ми звернулися до сина композитора, відомого піаніста Романа Рудницького, якому вже понад 80 років. Він надіслав сфотографовані сторінки Другої симфонії», – розповідає деталі Остапович. Роман Рудницкий наголошує, що це один із найкращих симфонічних творів його батька. Симфонію № 2 виконували в Америці, проте в Україні ця музика майже невідома.
«Рудницький – дуже раціональний композитор у плані побудови форми, гармонії. Іноді його музика нагадує Гіндеміта», – ділиться дириґент. У симфонії є чітка форма, вона складається з 4-х частин. Цікаво, що твір не містить певних фольклорних вкраплень, але йому притаманний характерний український мелодизм, вважає він.
«Працюючи над циклом “Симфонічні прем’єри”, ми намагалися підібрати такі програми, щоб показати твори високої якості, досконалої форми, а також, щоб вони були яскраві, ефектні та цікаві сучасному слухачу», – наголосив Іван Остапович. Усі три концерти будуть записані, а твори з них уже скоро можна буде почути у вільному доступі в мобільному додатку української класики Ukrainian Live Classic.
Діана КОЛОМОЄЦЬ
Фото Євгена ЧЕРВОНОГО
