24 лютого о 19:00, у день повномасштабного вторгнення рф в Україну в Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт, який транслюватиметься на Philharmonie Live
Два роки тому, 24 лютого 2022-го, росія вчинила повномасштабне вторгнення в Україну. Саме цього дня українці прокинулися від вибухів бомб та у новій реальності, коли на площі в 603 700 кв км не стало жодного безпечного місця. За період із 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024-го зазнали пошкоджень або руйнувань 1938 об’єктів культурної інфраструктури. З них 314 – знищені. Від 2014 року, коли фактично почалася ця війна, Україна втрачає акторів, музикантів, письменників, режисерів, солістів балету, кінорежисерів, поетів, перекладачів, культурологів, істориків, культурних менеджерів.
Серед них і ті, які виступали на сцені Національної філармонії України у Києві. Як-от оперний співак Василь Сліпак, що був солістом Паризької національної опери, а у 2016-му загинув в бою на сході України. Або вбитий на фронті у 2023 році фаготист і диригент Костянтин Старовицький. Чи їхній колега з Херсона – диригент Юрій Керпатенко, якого росіяни розстріляли просто у власному будинку за відмову співпрацювати у вересні 2022-го.
Українська культура – під російським ударом. Саме тому її видимість у світі є важливою як ніколи. 24 лютого 2024 року концерт Національної філармонії України почують у Франції та світі завдяки трансляції, здійснений у партнерстві з Паризькою філармонією. Як символ української незламності й потужності нашої культури, що звучить на повний голос, попри все – бомбардування і втрати.
Концерт Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України відкриє бетховенська Увертюра «Леонора» № 3 (1806), яка вважається однією з найбільш монументальних увертюр в історії музики та завершується ствердженням свободи.
Українську музику репрезентують твори двох сучасних композиторів: Євгена Станковича та Вікторії Полевої.
«Допоки живе людина, для неї музика вічна. Коли людини немає – я не знаю, хто визначатиме вічність чи не вічність музики», – говорить один із провідних українських композиторів Євген Станкович, який залишився в Києві та продовжує творити під регулярними російськими бомбардуваннями української столиці. Як і відомий київський автор Валентин Сильвестров, Станкович – учень композитора-модерніста Бориса Лятошинського, якого радянська влада утискала в творчих проявах, і лише зараз європейський слухач відкриває для себе цю постать і його твори.
Вершиною інструментальної творчості Євгена Станковича є Другий скрипковий концерт (2006). Трагедійне наповнення зближує твір із таким жанром, як реквієм. Твір був написаний невдовзі після подій 2004 року, відомих як Помаранчева революція: ще тоді український народ продемонстрував незгоду із наступом на демократичні цінності, які продовжує захищати й зараз.
Не полишала Київ у перші дні війни і композиторка Вікторія Полева. Її «Bucha. Lacrimosa» – оплакування, увічнення у мистецтві пам’яті про сотні мирних жителів, закатованих росіянами у березні 2022-го в передмісті Києва – містечку Бучі. «Цей твір було написано після того, як я побачила фотографії тих страшних звірств, – згадує авторка. – Тоді я майже згоріла од відчаю, від неможливості жити далі. Це – споглядання того, як душі закатованих, зґвалтованих, розстріляних українців підіймаються до неба, як струмки. Це – свідоцтво втрати раю людяності. “Попіл Бучі” стукає в моє серце». Проте навіть найстрашніша реальність у художній рефлексії композиторки обертається утвердженням світла наприкінці твору.
У фіналі – музика сучасної французької композиторки Камій Пепан «На вістрі бурі», натхнена швидкоплинними світловими спалахами, які знаменують розпал нестримного буревію. Втім твір дуже точно резонує зі станом, у якому зараз перебувають українці, – а зрештою, і весь світ, – балансуючи на межі, в очікуванні переламного моменту.
«Вже два роки світ є свідком повномасштабної неспровокованої російської агресії проти України. Гинуть і музиканти – хтось на фронті, деякі у власній оселі чи на вулиці, ставши жертвою ракетних ударів, дехто піддається переслідуванню й тортурам на тимчасово окупованій території через власну проукраїнську позицію, окремі люди отримали інвалідність… Цей список великий і, на жаль, щодня поповнюється…
Концертом “Україна Незламна” Національна філармонія України прагне донести до слухача ідею незламності українців, їхнє право на власну ідентичність на своїй землі, згадуючи полеглих героїв-музикантів…
Ми щиро вдячні Паризькій філармонії, передовсім її генеральному директору Олів’є Мантеї та керівниці української місії Анні Ставиченко за ідею та можливість показати цю подію французькому слухачеві. Разом – до Перемоги!» – генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед.
Скрипкові соло виконає Дмитро Ткаченко – випускник Національної музичної академії України (Київ) та Школи музики і драми Гілдхолл (Лондон).
Диригент – Сергій Голубничий, в.о. доцента кафедри оперної підготовки та музичної режисури Національної музичної академії України, головний диригент Оперної студії НМАУ, диригент Національної опери України. Лауреат ІІ Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака. Гастролював у США, Канаді, Японії, Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Люксембурзі, Франції, Польщі, Грузії, Казахстані, Узбекистані.
Імпреза проходитиме у партнерстві з Паризькою філармонією у рамках місії підтримки українських музикантів. За сприяння Посольства Французької Республіки та Французького Інституту в Україні
В іміджі концерту використано фотографію скрипаля Мойсея Бондаренка, який зараз воює на фронті.
За інформацією пресрелізу
Посилання на відеотрансляцію: https://philharmoniedeparis.fr/r/live
