Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях

405
Share Button

Національна музична академія України імені П.І. Чайковського представила новий формат міжнародної науково-практичної конференції, який поширений у багатьох країнах світу вже тривалий час – онлайн-трансляції. Завдяки сприянню ректорату академії, зусиллями кафедри історії української музики та музичної фольклористики, усіх залучених до організаційного комітету, за потужним науковим форумом, що відбувся 2 і 3 листопада, спостерігали всі, кого цікавить музична культура України, Європи та світу у світлі музикознавчої науки

Олена Берегова, доктор мистецтвознавства, професор, проректор з наукової роботи НМАУ, яка генерувала цю ідею та залучила талановитий колектив колег до інтенсивної роботи над реалізацією проекту, зазначила: «До участі у конференції було подано 170 заявок з 15 областей України, 10-ти країн світу, серед яких: США, Нідерланди, Франція, Литва, Польща, Туреччина, Грузія, Азербайджан та ін. Це і спонукало назвати конференцію “Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях”».

Сам інтерактивний формат, який дав змогу науковцям по-новому підходити до доповідей, щоб їх було не лише цікаво слухати, а й дивитися наживо у світовій мережі, був утілений не даремно: вже за половину першого дня конференція в інтернеті набрала більше 6000 лайків.

Мирослав Скорик, Юрій Богуцький, Олена Берегова, Володимир Рожок

Сама стратегія конференції спонукала до калейдоскопічності, що втілилася у різноманітних презентаціях інституцій. Першою відбулася презентація Інституту культурології Національної академії мистецтв України, від якої були запрошені віце-президент, академік, доктор філософії, професор, директор Інституту культурології НАМ України Юрій Богуцький і доктор культурології, професор Сергій Волков. Юрій Богуцький наголосив на тому, що Україна у світі повинна ідентифікувати себе не з Чорнобилем і революціями, а з митцями, які свого часу були змушені покинути батьківщину й здобули світове визнання на всіх континентах, бо саме науковці та митці найкраще можуть комунікувати зі світом. Український інститут національної пам’яті презентував Віталій Огієнко, а Оксана Підсуха, представляючи Музей української діаспори, надала багато цікавих фактів про три хвилі еміграції, митців та їхніх нащадків, які плекали українську ідею і зараз переймаються долею України. Усі вони підкреслили, що шанують наукову роботу, яку провадить НМАУ, та запропонували укріплювати дружні творчі зв’язки.

Довгоочікуваною, вибуховою подією, на котру десятки років чекали науковці музичної України, стала презентація книги кандидата мистецтвознавства, професора кафедри історії української музики та музичної фольклористики Тетяни Гусарчук «Артемій Ведель. Постать митця у контексті епох». Монументальна монографія музикознавиці є справжнім науковим пам’ятником композитору, розвінчує чимало міфів, домислів довкола його постаті й доводить істини його загадкового життя.

Артемію Веделю і його епосі була присвячена секція конференції «Постать Артемія Веделя та проблеми дослідження давньої церковної музики». Увінчав сучасні наукові здобутки концерт хорової музики Артемія Веделя за участю камерного хору «Київ» (художній керівник – Микола Гобдич), який зібрав аншлаг у Малому залі академії.

Не менш потужною подією конференції, що нею зацікавилися представники багатьох вишів України, стала тема «Українська діаспора та світова музична культура», котра нині активно впроваджується у наукові дослідження НМАУ професором Маріанною Копицею, яка і очолила секцію з такою ж назвою. Історико-музикознавчою евристикою виявлялися доповіді учених, аспірантів, пошукувачів, які підіймають архіви в Україні та за кордоном, щоб з’ясувати історичну правду й підняти українське музикознавство на якісно новий рівень у світовому просторі. Однією з таких подій став концерт із творів Федора Якименка. Їх з архівів Франції і Канади привезла в Україну викладач кафедри мов НМАУ Наталія Набокова. Вона й створила концертний проект, даючи змістовні коментарі до всіх творів. Прекрасно і тонко відчули та інтерпретували нюанси самодостатньої і надзвичайно цікавої музики Федора Якименка студенти доцента кафедри спеціального фортепіано № 1 НМАУ, кандидата мистецтвознавства Андрія Кутасевича, котрий  блискуче виконав українську прем’єру віртуозного твору «Над Дніпровою хвилею».

Гості наукового свята, вихідці з української діаспори США, приїхали з цікавими розвідками про українські пісні у північноамериканській діаспорі, про історію і невідомі сторінки з життя Української капели бандуристів імені Т. Шевченка та їхніх представників. У насиченому подіями конференційному розкладі знайшлося місце для презентації фільму «Хоробра сімнадцятка. Історія української капели бандуристів» режисера та продюсера Ореста Сушка (США). Коментарі до фільму дав Юліан Китастий – бандурист, композитор і диригент, нащадок українського музиканта з когорти незламних духом бандуристів, який зберігає в Америці національні мистецькі традиції. Для українського наукового музичного світу було відкрито завісу над роками багатостраждального життя музикантів, які пропагували українську пісню у німецькому полоні у роки Другої світової війни, пiснею кріпили дух зневірених підлітків-остарбайтерів, вершили чудеса любов’ю до всього українського та, попри страшні умови, вижили, емігрувавши до Америки. Сила кінокадрів розчулила серця усіх, хто був присутній на презентації.

Секції, присвячені широким питанням етномузикології, українській архаїці та регіональним жанровим дослідженням, також мали іноземних гостей. Доктор мистецтвознавства, професор Рітіс Амбразявічюс із Литовської академії музики і театру (Вільнюс) провів паралелі між литовським та українським пісенним фольклором, захоплено розповідаючи про дослідження в артикуляції і вокальній техніці акустичними методами.

Гурт “Божичі”

«Кодою» конференції став аншлаговий фольклорний концерт «Музика традиційного українського бенкету». Він претендує бути названим міні-фестивалем, адже у цьому імпровізованому запальному дійстві брали участь дев’ять колективів! Гуртам підспівували присутні, а музики підняли до танцю і дітей, і професорів.

«Україна. Європа. Світ». Ця назва виправдала себе на 100 відсотків. Упевнена, що резонанс, який розповсюдиться після інноваційного наукового форуму, наступного року дасть ще більші плоди, які принесуть музичній Україні славу далеко за її межами.

Діана ВОЛКОВА

На головному фото – виступає Юліан Китастий

Share Button