Українська музика у філателії

24
Share Button

Надзвичайна музикальність українців добре відома, високо оцінена і визнана у світі. Філателія своєрідно віддзеркалила її, сприяючи цим широкій міжнародній популяризації досягнень українського мистецтва. Відповідний філателістичний матеріал висвітлив як народну, так і професійну музичну творчість. Чимало поштових випусків (марок, конвертів, пам’яткових штемпелів) присвячено театрам, зокрема оперним, композиторам, виконавцям, фольклористам і музикознавцям, музично-громадським діячам, представникам української культури в діаспорі, зарубіжним митцям, котрі використовували український мелос у своїх творах, зачаровані його красою. Вельми незвичний, «філателістичний» погляд на українську музику презентує Любомир Пиріг – видатний український лікар-нефролог, академік Національної академії медичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор медицини, а також відомий колекціонер

На світанку зародження і формування української нації виник поетично-музичний жанр билинного епосу. Відомий російський історик і археолог Борис Рибаков вважав, що на час появи билин існував не «русский», а «русьский» народ. Однак, не зважаючи на мовні, історичні, географічні корені билин, Росія їх цілковито привласнила, що й позначено на купоні до марки СРСР 1988 року, присвяченої «Билині про Іллю Муромця»: «Былины – эпические песни, сложенные русским народом…» У 1997 році марку з ілюстрацією Івана Білібіна «Вольга» випустила пошта Росії.

volga

Билини виконували гуслярі. Постать гусляра втілено в скульптурах, споруджених у селі Балико-Щучинці Київської області (конверт 1991 р.), на Поляні казок у Ялті (листівка 1976 р.), у Новгороді-Сіверському (конверт 1998 р.).

У ХV столітті з’являється дума, як зазначено в Енциклопедії сучасної України, – «один із найвидатніших мистецьких витворів» українського народу, в якому трагедійність поєднана з пафосом і ліризмом. Думи виконували в супроводі кобзи, бандури, ліри. Про цей жанр українського фольклору нагадує поштова марка СРСР 1988 року, на якій відтворено ілюстрацію художника Михайла Дерегуса до «Думи про козака Голоту».

golota

Імена творців і численних виконавців дум загубилися у віках. Із відомих засобами філателії вшановано Остапа Вересая (1803–1890) – портрет міститься на конвертах 1978-го й 2003 років, а зображення пам’ятника йому в селі Сокиринцях Чернігівської області – на конверті 1975 року. Випущено конверти (1998 р.) на відзнаку 100-річчя кобзаря Єгора Мовчана (1898–1968) і 100-річчя бандуриста, співака, композитора, майстра музичних інструментів Івана Скляра (1906–1970, конверт 2006 р.).

veresay

Відомому інтерпретаторові й пропагандистові української думи за океаном, композиторові та диригентові Григорію Китастому (1907–1984) віддали належне українські філателісти США випуском конверта з його портретом і пам’ятковим штемпелем (Чикаго, 08.10.1989) із зображенням бандуриста і англомовним текстом у візерунку: «Бандура – український національний інструмент». На конверті надпис англійською мовою: «Українсько-американський бандурист – віртуоз, композитор і диригент».

Уперше бандура «зазвучала» у філателії 1920 року на одній із марок УНР. Із того часу інструмент не раз відтворювався на численних поштових випусках, присвячених козацтву, святкових і вітальних листівках, конвертах. Юнака-бандуриста можна побачити на марці з серії таборової пошти Реґенсбурґа (Німеччина, табір для переміщених осіб 1940-х рр.). Дід Мороз із бандурою на листівці поздоровляє з Новим, 1977 роком. Бандуру намальовано на конверті та у візерунку штемпеля передріздвяної виставки Спілки українських філателістів Австрії (СУФА, Відень, 01.12.1990). По-різному її представлено в оформленні художніх конвертів СРСР: до 150-річчя виходу в світ «Кобзаря» Тараса Шевченка (1989 р., малюнок І. Штернберга «Кобзар з поводирем»), філателістичної виставки, присвяченої 500-річчю козацтва («Козак Мамай» на конверті та візерунку штемпеля – Дніпропетровськ, 24.11–01.12.1991), 150-річчю від дня народження Миколи Лисенка. Бандуристів бачимо на марці СРСР із серії «300-річчя возз’єднання України з Росією» (репродукція картини М. Дерегуса, С. Рєпіна, В. Савенкова «Переяславська рада», 1954 р.) й марці з репродукцією картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», а також на українській марці із серії «Костюми народів СРСР» (1961 р.). Зображення інструмента – на оригінальній марці листівки Пошти України до 125-річчя з дня народження Осипа Маковея (1992 р.), на деяких марках України серії «Народний одяг».

bandura

1975 року випущено конверт і 1989-го – марку, що присвячені народним інструментам України. На обох, звичайно, знайшлося місце для бандури. Окрім цього, на конверті, – ще й свиріль, бубон, окарина, сопілка, торбан, а на марці – трембіта, свиріль, дримба і цимбали.

gogol

На одній із поштових мініатюр до 100-річчя смерті Миколи Гоголя (1952 р.) змальовано жанрову сцену з селянського життя: в руках одного із персонажів – ліра, свого часу популярний народний інструмент. Ліру тримає бандурист і лірник Архип Никоненко (? – бл. 1855) на конверті 2000 року.

Традиційний для України ансамбль троїсті музики зображено на поштовому блоці України 1992 року. Вперше про троїстих музик промовила філателія через поштову листівку Польщі («Жаб’є. Гуцульська капела», 1937 р.). Їхні інструменти (скрипка, цимбали, бубон) – у візерунку пам’ятного штемпеля до Першої національної філателістичної виставки (Івано-Франківськ, 10.12.1992).

muzyky

Народні музичні інструменти у своєму поширенні не дотримуються кордонів. Сопілка – в руках білоруського хлопчика на одній із марок серії «Епос народів СРСР», серед молдовських інструментів серії «Музичні інструменти народів СРСР», на одній із марок 1983 року. Цимбали – серед зображень молдовських, польських народних інструментів, поміж польських і відомі українцям бубон, дуда, окарина, а молдовських – кобза.

taborova

Як бандура (кобза) є музичним символом переважно Східної України, так трембіта символізує Карпатський край. Уперше трембіта «заграла» на поштовій марці у згаданій серії таборової пошти Реґенсбурґа, потім на конвертах СРСР («Прикарпаття», 1963 р.; «Закарпаття», 1975 р.), на конверті Першого дня та у візерунку штемпеля СУФА (до виставки «Народні звичаї», Відень, 04.10.1991). Трембітар – у візерунку поштового штемпеля української відпочинкової оселі Кергонксон (США), на поштовій марці пам’яті Ольги Кобилянської (1963 р.), на конверті, випущеному в Івано-Франківську до Першого світового конгресу гуцулів (16–20.08.1993 р.), у візерунку штемпеля до 125-річчя від дня народження Івана Труша (Львів, 18.01.1994).

trembita

У 2008–2009 роках надійшли в обіг марки Пошти України серії «Українська пісня»: колядки, веснянки, гаївки, козацькі, чумацькі пісні (Перший день – Київ, 05.09.2008), пісні кохання, весільні, жартівливі, гайдамацькі (Перший день – Київ, 27.11.2009). На художніх конвертах Першого дня обох років, на верхньому полі аркушів марок 2008-го – рядки пісень відповідного жанру. Аркуші марок 2009 року мають веселі ілюстративні барвисті вставки, які повторюють малюнок і допомагають розібратися у складних, роздрібнених малюнках марок, створених художником Миколою Кочубеєм. На жаль тільки, на полях аркушів не зазначено, пісням якого жанру присвячено марки.

rizdvo

Сцени колядок широко представлені на художніх конвертах та у візерунках штемпелів до філателістичних виставок «Народні звичаї» різних років (СУФА, Відень), на деяких конвертах України. Українським колядкам («Різдво в Україні») присвячена одна із марок серії СРСР «Народні свята» (1991 р.). Проте у двох постатях на передньому плані більше циганського, ніж українського.

sufa

На конверті СУФА та у візерунку штемпеля до виставки 1993-го – хоровод під гаївку. Гаївкам присвячено й марку України 1999 року.

gayivky

Єдиним творцем української народної пісні, вшанованим філателією, є легендарна Маруся Чурай (бл. 1625–1650), яку вважають автором широковідомих «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки» та інших взірців. Їй присвячено поштову марку 2000 року в серії «Видатні жінки України».

churay

Серед славетних українських композиторів далекого минулого філателія приділила належну увагу Максимові Березовському (1745–1777), видавши до його 250-річчя у Сумах конверт у серії «Видатні люди – уродженці Сумської області» (штемпель – Глухів, 15.10.1995). Нині одним із найпопулярніших його творів є духовний хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости». За гіркою іронією долі, музикантові, котрий пішов у засвіти в 32-річному віці, так і не судилося дожити до неї.

bortnyansky

На честь молодшого й щасливішого сучасника Максима Березовського, не менш видатного композитора, хорового диригента, педагога Дмитра Бортнянського (1751–1825) випущено марку України (Перший день – Київ, 26.07.2001). Того ж року (Перший день – 24.09.2001) присвячена йому поштова листівка з оригінальною маркою надійшла в обіг у Росії. У Глухові 1995 року було відкрито пам’ятник митцеві (скульптор – І. Коломієць), зображений на конверті 2000 року з надписом: «Великий український композитор, диригент і реформатор духовного співу». Постать Дмитра Бортнянського відтворено в скульптурі на пам’ятнику «Тисячоліття Росії» (Новгород, скульптор М. Микешин, 1861 р.). Цей монумент бачимо на численних поштових випусках СРСР, Росії, але на марці або конверті роздивитися барельєфні портрети не вдається.

Багаті музичні традиції Києво-Могилянської академії розвивав і примножував один із найвідоміших її вихованців Григорій Сковорода (1722–1794). Із його музичних творів до нас дійшли «Херувимська», два канти, деякі пісні тощо. Різноманітний філателістичний матеріал про геніального філософа і музиканта представлений нами в інших публікаціях.

Не чужою була музична творчість і для видатного державного, культурно-освітнього діяча, мецената XVII–XVIII століть гетьмана Івана Мазепи (1639–1709). Він добре грав на бандурі й виконував думи, пісні, серед яких була і складена ним «Ой горе тій чайці». Філателія вшанувала Івана Мазепу численними випусками.

gulak

До 150-річчя народження Семена Гулака-Артемовського (1813–1873) вийшли в світ поштова марка (16) і конверт із відповідним надписом і пам’ятковим погашенням (Київ, 16.02.1963). На конверті 1987 року так само бачимо портрет «українського і російського оперного співака, композитора С.С. Гулака-Артемовського» (текст двома мовами).

Майже ровесником Семена Гулака-Артемовського був галицький композитор, автор музики гімну «Ще не вмерла України…», хоровий диригент Михайло Вербицький (1815–1870). Уперше його портрет поруч із портретом автора слів гімну Павла Чубинського з’явився на конверті, виданому українськими філателістами США (Бостон) у 1963 році. На конверті штемпель: «Пішли! Хоругви розвернули і з гімном на устах пішли!.. О. Олесь». Михайла Вербицького зображено на конвертах, випущених у Львові до 130-річчя театру «Руської бесіди» (1994 р.), ювілею композитора (штемпель – Яворів Львівської обл., 01.03.1995).

Нива культурницької діяльності Сидора Воробкевича (1836–1903; конверт 1986 р.) дуже широка. Щодо музичної творчості, то він відомий як автор опери «Убога Марта», 26-ти музично-драматичних творів, понад 600 хорів (бл. 400 на власні вірші).

lysenko

Ювілей Миколи Лисенка (1842–1912), «основоположника української класичної музики» (надпис на конверті 1992 р.) було вперше відзначено випуском конверта з його портретом 1962-го. Тоді ж філателісти Львова видали пам’ятковий конверт (накладом 900 примірників) із надписом: «120 лет с дня рождения М. Лысенко – классика украинской музыки». 125-річний ювілей вшановано поштовим конвертом із двомовним надписом і російськомовним штемпелем (Полтава, 22.03.1967). А от до 150-річчя Пошта України випустила марку й конверт із пам’ятним штемпелем (Київ, 22.03.1992). Презентувала також конверт зі своїм штемпелем («22.03.92. 150 – М.В. Лисенко. Київ-1») канадська фірма, яка друкувала поштову марку, але текст на зворотному боці конверта мало інформативний і навіть неграмотно складений. Того ж дня застосовувався штемпель іншого зразка в Полтаві та селі Гриньках, де народився композитор. До ювілею було приурочено Всеукраїнський конкурс піаністів (штемпель – Полтава, 18–21.03.1992) та Всеукраїнський фестиваль (штемпель – Полтава, 19–21.06.1992). Українське товариство філателістів і нумізматів у Філадельфії (США) представило до ювілею Миколи Лисенка конверт із зображенням титульних сторінок «Другої української рапсодії» та опери «Коза-Дереза».

Лисенківська тема у філателії доповнюється відтворенням пам’ятника композиторові в Києві (скульптор О. Ковальов) на конвертах 1976, 1981 та поштових листівках 1968, 1982, 1986, 1991 років. Цей пам’ятник серед інших київських монументів і на конверті до 1500-річчя Києва (1981 р.).

Композитор, педагог, музичний діяч Іван Біликовський (1846–1922) у 1896 році в Станіславі (тепер Івано-Франківськ) заснував музично-хорове товариство «Боян». Його 150-річчя відзначено пам’ятковим штемпелем (Івано-Франківськ, 08.10.1996).

Галичанин Віктор Матюк (1852–1912) був сільським священиком, створював музику до драм, писав солоспіви, уклав хоровий збірник «Боян» (1884 р.), «Руський співаник для шкіл народних» (1886 р.) тощо. Конверт із його портретом – 2001 року, штемпель – Львів, 18.02.2002.

Михайло Завадський (1828–1887) був, як зазначено на конверті з його портретом (2003 р.), «українським композитором польського походження». Працюючи педагогом у Києві, Кам’янці-Подільському, він став і автором понад 500 творів, пов’язаних переважно з українською тематикою (запорозькі марші, шумки, чабарашки, рапсодії тощо).

Твори на слова Тараса Шевченка композитора, хорового диригента, педагога Гордія Гладкого (1849–1894), насамперед «Заповіт», «Зоре моя вечірняя» та інші стали народними піснями. До ювілею митця було випущено конверт, пам’ятковий штемпель (Полтава, 20.04.1999).

Друга половина ХІХ – початок ХХ сторіч характеризувалися пожвавленням музичного життя в Україні, появою оригінальних музичних опусів різних жанрів. На хвилі національного відродження композитори брали активну участь у громадському житті, займалися педагогічною діяльністю, просвітництвом.

arkas

Культурним діячем широкого діапазону був Микола Аркас (1853–1909; марка, Перший день – Миколаїв, 21.02.2003). Окрім опери «Катерина», обробок народних пісень, він відомий і як автор «Історії України-Русі».

Олександр Кошиць (1875–1944; конверт з оригінальною маркою 2000 р.) знаний не тільки як хоровий, театральний, оперний диригент, але й автор духовних творів, фольклорних обробок. Засновник і диригент Української республіканської капели (1919 р.), він відвідав із нею багато країн Європи, а потім жив і працював у США, Канаді, скрізь пропагуючи українську музику, народну пісню.

koshyts

Микола Леонтович (1877–1921; немаркований конверт, Перший день – Київ, 21.06.2002; конверт 2007 р.) – славетний композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, збирач музичного фольклору. На конверті 1977 року зображено встановлений йому в Тульчині, де він працював з 1919-го до своєї трагічної загибелі від руки червоного чекіста, пам’ятник (скульптор Г. Кальченко). Сторіччя від дня народження митця відзначено пам’ятковим російськомовним штемпелем (Немирів, 13.12.1977), 125-річчя – так само штемпелем (м. Хмельницький, 13.12.2002).

leontovych

На конвертах, випущених Поштою СРСР у пам’ять про українських композиторів, які працювали після 1917 року, обов’язково фігурував надпис «український радянський композитор»: Павло Сениця (1879–1960; конверт 1979 р.), Василь Верховинець (1880–1938; конверт 1979 р.), Яків Степовий (1883–1921; конверт 1983 р.), Михайло Скорульський (1887–1950; конверт 1987 р.), Віктор Косенко (1896–1938; конверт 1986 р.; марка Пошти України 1996 р.; штемпель – Житомир, 23.11.1996).

kosenko

Композитор Кирило Стеценко (1882–1922) вшанований випуском конверта СРСР 1982 року і України – 2007-го. На останньому – його портрет в оригінальній рамці й вислів – «Пісня українська розкаже народові його історію… і він узнає і серцем своїм прийме дух вільності і свободи».

Левкові Ревуцькому (1889–1977) присвячено конверти 1979, 1989 (російськомовний штемпель – Чернігів, 20.02.1989) і 2009 років.

Пошта України відзначила композитора, музико- та літературознавця Володимира Щепотьєва (1880–1937; конверт, штемпель – Полтава, 25.09.2005), видатного композитора і педагога Бориса Лятошинського (1894/5–1968; конверт 1995 р.), композитора, хорового диригента, викладача Григорія Верьовку (1895–1964; штемпель – Березна Чернігівської обл., 26.12.1995).

У музичній творчості другої половини ХІХ – початку ХХ століть від своїх східних побратимів не відставали композитори, які жили на захід від Збруча, що також відображено у філателії. 1990 року видано конверт на пошану композитора й музичного діяча Дениса Січинського (1865–1909). Разом із цим в обіг надійшов конверт із зображенням пам’ятника Денисові Січинському, встановленого в Івано-Франківську (1943 р., скульптор М. Зорій).

Автором кількох опер, інструментальних творів був Яків Лопатинський (1871–1936; штемпель – м. Долина Івано-Франківської обл.,10.08.1996). Іван Левицький (1875–1938; немаркований конверт, штемпель – Тернопіль, 16.11.2000) – автор скрипкових, хорових творів переважно на вірші Тараса Шевченка.

lyudkevych

Ім’я славетного Станіслава Людкевича (1879–1979) – композитора, музикознавця, фольклориста, педагога, доктора музикознавства (1908 р.) вшановано випуском конвертів (1988, 1999, 2008 рр.), поштової марки (Перший день – Львів, 24.01.2004).

Авторові відомої пісні «Гуцулко Ксеню», оперет, камерно-інструментальних творів, одному із засновників Гуцульського ансамблю пісні і танцю (1940 р.) Ярославу Барничу (1896–1967) присвячені непоштовий конверт і пам’ятковий штемпель (Івано-Франківськ, 30.09.1996).

До ювілею композитора, піаніста, музикознавця, педагога Василя Барвінського (1888–1963) 2008 року видано конверт.

По-різному складалася доля українців, творчої еліти за непростих історичних обставин на Батьківщині. Доводилося з різних причин покидати рідну землю, творити поза Україною, збагачуючи чужу культуру.

gnatyshyn

Вірним українству залишився композитор, диригент, педагог, професор (1963 р.) Андрій Гнатишин (1906–1995), чиє творче життя було пов’язане з Віднем. Конверт із його портретом 1979 року випущено зусиллями СУФА. Вдруге такий конверт вийшов 1991-го, доповнений пам’ятковим штемпелем із портретом митця і надписом: «Андрій Гнатишин, 85-ліття з дня народження» та німецькою мовою – «Виставка. Композитори на австрійських поштових марках» (Відень, 01.12.1991). Пошта України також присвятила йому конверт 2006 року, коли відбулося і пам’яткове погашення (Львів, 20.12.2006).

stravinsky

Особистість Ігоря Стравінського (1882–1971), видатного російського композитора, вшановано філателістичними випусками трьох країн, із якими він був пов’язаний походженням, навчанням, творчістю, проживанням. Поштову марку з його портретом видано в США, де він мешкав із 1940 року. 1994-го в Україні відбулися наукова конференція і фестиваль, присвячені митцеві. До цієї події приурочено непоштовий конверт («Стравінський і Україна. Устилуг, Луцьк, Київ»; штемпель – Луцьк, 01.06.1994). У 2007 році Пошта України видала поштову марку із зображенням композитора (Перший день – Київ, 08.06.2007). Частину конвертів Першого дня випущено з помилковим надписом: замість 125 – «100 років від дня народження». Того ж року Пошта Росії так само видала конверт з оригінальною маркою (у візерунку портрет), присвячений Ігорю Стравінському.

strav

Із українських композиторів, які народилися і працювали в ХХ столітті, Пошта СРСР удостоїла випуском поштових конвертів Олексія Рябова (1899–1955; конверт 1989 р.), Оскара Сандлера (1910–1981; конверт 1989 р.), Анатолія Кос-Анатольського (1909–1983). Сторіччя від дня народження останнього відзначила Пошта України (конверт з оригінальною маркою, штемпель – Львів, 01.12.2009). Конверти Пошти України є із портретами Андрія Штогаренка (1902–1992; 2002, оригінальна марка), Юлія Мейтуса (1993–1997; 2002, оригінальна марка), Климентія Домінчена (1907–1993; конверт 2007 р.), Володимира Верменича (1925–1986; немаркований конверт, штемпель – Полтава, 03.08.2000), Ігоря Шамо (1925–1982; конверт 2000 р., оригінальна марка; штемпель – Київ, 21.02.2000), Василя Безкоровайного (1880–1966; конверт 2010 р.), Олександра Спендіарова (1871–1928; конверт і штемпель – Сімферополь, 01.11.2011).

На честь видатних композиторів братів Георгія (1913–1992) та Платона (1918–1989) Майбород до їхнього, відповідно, 80-ти і 75-річчя полтавські колекціонери виготовили конверти, прикрашені орнаментами різних кольорів із нотними рядками пісні «Рідна мати моя», які погашувалися штемпелем – Полтава, 01.12.1993. Пошта України 2008-го випустила конверт із портретом Платона Майбороди.

ivasyuk

Ореол легендарності особистості Володимира Івасюка (1949–1979) зумовлений надзвичайно широкою популярністю його пісенної творчості, а також загадковими обставинами трагічної загибелі. У 2009 році в обіг надійшов поштовий конверт (штемпель чорного і голубого кольору – Кіцмань Чернівецької обл., 04.03.2009). За десять років до того, з нагоди 50-річчя від дня народження було видано немаркований конверт і поштову марку (Перший день – Київ, 04.03.1999). Цього ж дня пам’яткове погашення відбулося в Чернівцях і Кіцмані штемпелями інших зразків.

Передчасно трагічно обірвалося життя композитора і співака Ігоря Білозіра (1955–2000; немаркований конверт, штемпель – Львів, 24.03.2005).

У 1974 році українські філателісти США виготовили конверт у пам’ять «П-ні Марчак», яка «упокоїлася в Бозі» й «…створила музику до першого вірша Лесі Українки “Ні долі, ні волі у мене нема…”» На жаль, уточнити, хто така Марчак, не вдалося.

Можна сподіватися, що ювілейні комітети, Національна спілка композиторів, Національна всеукраїнська музична спілка та інші установи, подаючи заявки та пропозиції до видавництва «Марка України», сприятимуть примноженню філателістичної продукції, присвяченої українській музиці, а отже й пропаганді її успіхів і досягнень у світі. От, наприклад, наступного, 2012 року світ відзначатиме ювілей Миколи Лисенка, до якого постановою Верховної Ради України запропоновано видати цілу серію поштових марок. Що ж, чекатимемо!

Любомир ПИРІГ

Друковану версію статті див.: Українська музика  у дзеркалі філателії // Музика. – 2011. – № 4-6. – С. 58–64.

Share Button