Віталій Губаренко

30
Share Button

Віталій Сергійович Губаренко (1934—2000) — український композитор, член Спілки композиторів України.
У 1960 році закінчив Харківську консерваторію по класу композиції Дмитра Клебанова. У 1958–1960 роках викладав теоретичні предмети у дитячій музичній школі. З 1960 року – музичний редактор обласного радіо. У 1961–1972 роках – викладач теорії музики і композиції у Харківському інституті мистецтв, з 1962-го – одночасно в Харківському музичному училищі. З 1972 року на творчій роботі. До 1985 року жив у Харкові, потім у Києві.
Віталій Губаренко посідає чільне місце серед оперних композиторів України ХХ століття. На думку Любові Кияновської, кожна з його 13-ти опер «приваблює небанальним, своєрідним вирішенням у поєднанні музики і сценічної дії, відповідним до індивідуального задуму і вибору сюжету». Для більшості опер лібрето писала його дружина – Марина Черкашина-Губаренко. В них композитор розкриває “вміння передати музичними засобами аромат і колорит далекої епохи, тривожний пульс сьогодення, тонке відчуття душевної експресії героїв, динаміку розгортання їхніх почуттів, яскравість і пластичність музичних картин, драматичну насиченість великих полотен”.
Окрім оперного жанру, композитор звертався й до інструментальної і камерно-вокальної музики. Любов Кияновська відзначає, що в них композитор зокрема проявив інтерес до українських фольклорних обрядів (симфонічна поема “Купало”), інтимної лірики українських поетів (вокальні цикли “Квіти і настрої” на слова Івана Драча, “Осінні сонети” на вірші Дмитра Павличка, “Простягни долоні” на слова Володимира Сосюри).

Share Button