Чому музика Бориса Лятошинського мусить виборювати шлях на українські сцени?

21 вересня о 16:00 у Музичному салоні Національної філармонії України відбудеться чергова зустріч у форматі «Відкрита філармонія»

Другу зустріч у рамках проєкту «Відкрита філармонія» присвячено постаті одного з фундаторів сучасної української композиторської школи, видатному композитору-модерністу – Борису Лятошинському, а також підписанню меморандуму про співпрацю між Національною філармонією України та Фундацією Лятошинського.

Будемо відвертими – до початку Великої війни з росією у репертуарі державних колективів презентації творчості українських композиторів багато місця не відводилося. Навіть музику метрів – Лисенка, Лятошинського, Ревуцького у програмах можна було зустріти, м’яко кажучи, не часто. Не кажучи вже про наших сучасників, опуси яких можна було почути переважно у фестивальних чи ювілейних програмах. Як змінилася репертуарна політика колективів за останніх півтора роки?

Безперечно, Борис Лятошинський є однією з центральних фігур української класичної музики ХХ століття. Якщо уважно читати його листи чи спогади сучасників, можна помітити, що Лятошинський майже весь час виборював включення власних творів до концертних програм.

2025-й – ювілейний для Бориса Лятошинського: 130 років від дня народження. Чи є у планах Національної філармонії та інших установ створення й проведення якихось спеціальних програм-присвят композитору?

Фундація Лятошинського – новостворена організація, котра на поточний момент займається промоцією творчості Бориса Лятошинського. Якою буде співпраця між нею і філармонією? Що вже зроблено для промоції творчості Бориса Миколайовича? Чи відрізняється стан справ періодів до створення фундації і після?

Які наразі найбільші проблеми з уведенням творів українських композиторів і, зокрема, Лятошинського до постійного репертуару колективів? Чи не видається, що й досі зберігається закладена освітою колоніального часу зверхність у ставленні виконавців до творів українських композиторів? Наприклад, грати Ліста – це круто, а Лисенка – ні?
Під час зустрічі «Відкрита філармонія» поставимо ці та інші запитання й спробуємо в дискусії знайти відповіді.

Модератори: Ірина Тукова – музикознавиця, докторка мистецтвознавства, доцентка кафедри теорії музики Національної музичної академії України та Олександр Островський – культуролог, музичний журналіст, дослідник музики в кіно.

«Відкрита філармонія» – платформа, до якої Національна філармонія запрошує долучатись усіх, хто має потребу проговорювати у цивілізований спосіб те, чому затісно у фейсбучних баталіях. Себто дискутувати, шукати і напрацьовувати нові сенси, транслювати певні меседжі. Наш Музичний салон готовий приймати раз на місяць будь-яку мистецьку спільноту, дотичну до музики чи музичного театру, для обговорення важливих, актуальних тем і проблем.

Ми завжди раді допомогти з організацією, запрошенням представників ЗМІ і просто дієвим доєднанням до обговорення. Адже внутрішні закони й традиції професійного музичного життя під час війни кардинально переформатовуються, долаючи заспокійливу довоєнну інерцію, і починають диктувати нові умови існування спільноти. Ці процеси неминучі, іноді болісні, але ж загалом – позитивні та корисні.

За матеріалами пресрелізу