Одним з унікальних подарунків цього грандіозного міжнародного проекту стане концерт, у якому на одній сцені одночасно зберуться понад 120 музикантів – найкращих із кращих, щоби виконати знамениту оперу Миколи Леонтовича «На русалчин Великдень» в авторській редакції Мирослава Скорика. За диригентським пультом стоятиме сам Маестро
Феєричне сценічне дійство доповнять солісти-піаністи, які вперше в одній програмі виконають усі три фортепіанні концерти Мирослава Скорика!
Мирослав Скорик – унікальна постать. Покоління 1960-х знає його суперпопулярні тоді естрадні пісні «Намалюй мені ніч», «Не топчіть конвалій». Він – автор музики до епохальної кінострічки «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Його опера «Мойсей» – єдиний український твір, який отримав благословення Папи Римського Іоанна Павла ІІ, а легендарна «Мелодія» є духовним гімном України.
Маестро – володар майже всіх існуючих державних нагород і відзнак: Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік Національної академії мистецтв України, професор музичних академій Києва та Львова, почесний співголова Національної спілки композиторів України. Музика Скорика звучить в Україні та за кордоном у виконанні найвідоміших колективів і солістів світу, а сам митець часто виступає як диригент і піаніст із виконанням власних творів.
Перший акт опери «На русалчин Великдень» Миколи Леонтовича був уперше виконаний 1920 року. Маестро мав на меті розширити твір до триактного, проте не судилося, адже трагедія раптово обірвала його життя. Лише 1977-го Мирослав Скорик та літератор Діодор Бобир завершили й поставили виставу.
Лірико-фантастична опера за казковим сюжетом Бориса Грінченка, лібрето до якої Леонтовичу допомагала писати учениця Тульчинського єпархіального училища Н. Танашевич, має кілька образних ліній – ліричну, побутову й міфологічну. Композитор зображає два різних світи – казковий і реальний. Танці, хороводи, ігри русалок мають незабутній колорит. М’який ліризм тут межує із грайливістю і просвітлено-ніжними образами.
Ніч. Берегом Дніпра блукає Козак, який відстав від війська. Сходить місяць. З’являється Русалка, котра закликає подруг виходити на нічні забави. Русалки починають танцювати і водити хороводи. Козак зачаровано спостерігає за ними. Русалки по черзі згадують про своє земне життя і про те як потрапили на річкове дно. Раптом вони помічають Козака і погрожують затягнути його в Дніпро, якщо він не відгадає їхніх загадок. До русалок приєднуються лісовики і водяники, котрі ганяються за Козаком. Рятує його Нова Русалка, яка ще не зовсім забула про земне життя і співчуває Козакові. Вона нагадує посестрам про те, що вже зайшов місяць, а отже пора повертатися на дно. Вражений її красою, Козак безуспішно вмовляє її повернутися.
Микола Леонтович перебував тоді у руслі модерністських тенденцій і в пошуках оперно-театральної форми опановував модну символістську драму. Продовжуючи лінію камерної ліричної опери в українській музиці, представлену у пізній творчості Миколи Лисенка («Ноктюрн», «Сапфо») і Кирила Стеценка («Іфігенія в Тавриді»), Микола Леонтович запропонував власне бачення розвитку жанру, спрямоване на інтегрування у західноєвропейський інтонаційно-стильовий простір.
Учасники імпрези: Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо, диригент – Володимир Шейко; Академічний камерний хор «Вінниця»; Симфонічний оркестр Вінницької філармонії.
Солісти-піаністи: лауреат Конкурсу пам’яті Володимира Горовиця Ганна Небаба (Україна); заслужений артист України, лауреат премій імені Левка Ревуцького, Станіслава Людкевича і Миколи Лисенка, професор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Йожеф Ермінь (Україна); лауреат Конкурсу імені Королеви Єлизавети в Бельгії Станіслав Христенко (Україна–США).
Диригент постановник – Мирослав Скорик.
За матеріалами прес-релізу
На головному фото – «Русалки. Малюнок Тараса Шевченка. 1859 р.
