Один із найцікавіших і найвпливовіших фестивалів академічного мистецтва України «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі цьогоріч відзначив 25-річчя від дня заснування
Організатори й фундатори непересічного заходу – автор ідеї і незмінний арт-директор форуму, всесвітньо відома українська композиторка Кармелла Цепколенко (професор ОНМА ім. А. Нежданової, кандидат педагогічних наук, залужений діяч мистецтв України, секретар правління Національної спілки композиторів України, голова правління міжнародної громадської організації «Асоціація “Нова музика”», лауреат Премії ім. Б. Лятошинського) і так само незмінний виконавчий директор Олександр Перепелиця (кандидат педагогічних наук, директор міжнародної громадської організації «Асоціація “Нова музика”»), а також члени оргкомітету спланували цілу низку акцій, пов’язаних із підведенням підсумків чвертьвікового шляху фестивалю.
Спробуймо стисло, у тій мірі, в якій це можливо зробити у рамках статті, відтворити порядок перебігу подій.
Першим етапом осмислення важливості фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики», його величезної ролі в еволюції сучасного українського музичного мистецтва стала Міжнародна науково-творча конференція «Фестивальні стратегії нової музики: досвід, досягнення, перспективи», яка проходила в Одесі 25–28 листопада 2018 року. У ній взяли участь музикознавці, композитори й виконавці, котрі упродовж багатьох років були учасниками роботи форуму, спостерігали за його розвитком, переживали усі перипетії складного життя фестивального організму.
Були зачитані доповіді представників США, Молдови, Польщі, Грузії, Вірменії і, звичайно, різних регіонів України (Київ, Одеса, Львів). Автори задіяли широкий спектр тематики: від дефініції самого поняття «нова музика», місця одеського форуму в контексті світового фестивального руху, експонування новацій, що стали надбаннями «Двох днів і двох ночей», до аналізу певних форм, жанрів і творів.
Під час конференції відбулися презентації подвійного компакт-диска з найкращими творами, що звучали на фестивалі упродовж 2008–2018 років, і веб-сайту «Двох днів і двох ночей». Обидва видання, як, власне, і сама конференція, були спеціально підготовані до 25-річчя заходу за фінансової підтримки Українського культурного фонду під егідою Міністерства культури України.
Конференцію прикрасили два чудових концерти у виконанні ансамблю Sensa Sforzando. У Золотому залі Літературного музею Одеси прозвучали опуси композиторів Литви, Ізраїлю, Швейцарії, Китаю та України. До програми першої імпрези увійшли твори, які вже виконувалися на фестивалі протягом 2002–2017 років, а другий концерт містив твори композиторів-студентів професора Кармелли Цепколенко. Скажу відверто, обидва вечора подарували яскраві емоційні враження і навіть важко надати однозначну загальну перевагу композиціям професіоналів чи студентів.
Колектив Sensa Sforzando, до слова, заслуговує на окреме відзначення. Він народився прямо під час фестивалю задля обслуговування його потреб. І на сьогодні є одним із найкращих ансамблів в Україні, котрий виконує сучасну музику. Ним керує Олександр О. Перепелиця – піаніст-віртуоз, диригент, молодий музикант, котрий своєю діяльністю всіляко сприяє розвиткові сучасної української музики.
Наступним масштабним заходом у ряду відзначення 25-річчя був власне сам ювілейний фестиваль, який пройшов у приміщенні Одеської обласної філармонії 20–22 квітня 2019 року. Це було, як завжди, феєричне і незабутнє нон-стоп дійство, що представляло ні багато ні мало …35 країн. Для тих, хто здивується цій цифрі, зазначимо, що «Два дні й дві ночі нової музики» завжди був рекордсменом серед українських фестивалів щодо кількості країн-учасниць. І музиканти, котрі хоч раз побували на цьому форумі, незмінно прагнуть потрапити до Одеси знову.
Висвітлення цілого фестивалю не є завданням статті, тож зупинюся лише на кількох моментах. Програма була прогнозовано насиченою, цікавою та різноманітною. Серед того, що хочеться відзначити, – участь у концертах музикантів найвищого професійного рівня і неймовірне число прем’єр.
Загалом же форум вийшов насправді зірковим. Як щодо виконуваних творів, так і музикантів, котрі брали у ньому участь.
Упродовж звучання музики художник Міша Тютюник зі США малював картини – свої враження від почутого. Усі присутні прискіпливо стежили за процесом. Результат був цікавим, часом непередбачуваним (від перевертання полотна утворювалася зовсім інша композиція) і вражаючим. Часом здавалося, що не він малює музику, а вона сама стає акомпанементом до його роботи (думка музикознавця Тамари Невінчаної).
Завершальним етапом ювілейних перегонів фестивалю стала Міжнародна науково-творча конференція «Фестиваль “Два дні й дві ночі нової музики” – марафон завдовжки в 25 років: підсумки, досягнення, перспективи», що пройшла цьогоріч в Одесі 24–26 червня. Цей проект, як зазначено в спеціально випущеному буклеті, реалізовано знову ж таки за фінансової підтримки Українського культурного фонду за програмою «Знакові події для української культури»(!). У конференції взяли участь мистецтвознавці, композитори й виконавці з Німеччини, США, Литви, Польщі, Франції, Словаччини, України.25-річчя діяльності фестивалю виявилося вагомим приводом до серйозної предметної розмови про проблеми розвитку фестивального руху, вплив фестивалю на творчість сучасних українських композиторів, аспекти взаємодії композитора і виконавців. На розгляд були винесені, зокрема, питання (цитую), «пов’язані із забезпеченням життєздатності нового мистецтва, питання менеджменту, організації фестивалів, концертів нового мистецтва».
Протягом трьох днів роботи конференції після основних доповідей точилися дискусії щодо напрямків, перспектив і особливостей розвитку сучасного мистецтва, власне нової музики, флагманом якої є одеський фестиваль. Вважаю цей обмін думками, досвідом – неоціненним, бо він виявив нові підходи до обговорюваної тематики, наслідки яких чекатимемо у найближчому майбутньому в фестивальних програмах і публікаціях.
У ході конференції була презентована унікальна фестивальна продукція, видана завдяки підтримці Українського культурного фонду, чия діяльність координується Міністерством культури України. Окрім буклету, подвійного компакт-диска із кращими творами фестивалів 2008–2018 років і веб-сайту фестивалю, про які вже йшлося, був виданий надзвичайно цікавий та інформативно насичений і при тому вишукано-стильний за дизайном альбом-книга «Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва “Два дні й дві ночі нової музики”. 1995–2019». У ньому двома мовами (українською та англійською) висвітлено всю історію, описано особливості кожного з 25-ти щорічних фестивалів, зібрано всі фестивальні програми, довідково представлено всіх композиторів, чиї твори звучали на фестивалі упродовж цього періоду, вміщено чимало фотографій. Книжка викликає справжнє захоплення і є приголомшливим результатом багаторічної копіткої праці авторів і організаторів фестивалю, документальним свідченням кожного фестивального кроку протягом чверті століття.
Кожен день конференції завершувався концертом-постлюдією. 24 червня – у Палаці культури «Дружба» міста Южного, 25-го – в ошатній залі Одеської обласної філармонії, 26 червня – у Палаці культури міста Чорноморська. Таким чином фестиваль вийшов за межі Одеси, вирушивши у пошуках нового слухача до сусідніх міст. І це можна тільки привітати, адже тим самим фестиваль набуває нового досвіду.
Програму концерту-постлюдії було складено в найкращих традиціях «Двох днів і двох ночей». У режимі нон-стоп звучали фестивальні твори різних років. Опуси добиралися з акцентом на театралізацію й візуалізацію. Усі вони були укладені у струнку загальну композицію з чотирьох актів, розмежованих фешн-сюїтами (показ під музику модних суконь, розписаних українськими сучасними художниками-модельєрами) і антрактами-фантазіями (музичними творами з відео).
Основними виконавцями стали видатний співак (бас-баритон) із Відня (Австрія) Руперт Бергманн, ансамбль Sensa Sforzando (художній керівник і диригент – Олександр О. Перепелиця), перкусіоніст Майкл Мерфі (Торонто, Канада) й актори львівських драматичних театрів Тетяна Сторожук, Лідія Данельчук і Олег Деркач.
Концерт розпочинався фешн-сюїтою у майстерному перкусійному супроводі Майкла Мерфі. Перший акт під назвою «Міні-моно-опери з Рупертом Бергманном» утворили сценічна кантата «Покликання Мойсея» Цвєти Дімітрової (Софія, Болгарія) і «Псалми» для бас-баритона, фортепіано та перкусії Михайла Шведа (Львів, Україна), що виконувалися без перерви. Другий акт становила мелодрама за трагедіями Есхіла «Орестея» Олександра Козаренка (Львів, Україна) для 3-х читців та інструментального ансамблю, вирішена у високоемоційному ключі, близькому давньогрецькому театру в сучасному прочитанні. Перший антракт-фантазія «Хічкок-етюди» для фортепіано (Марина Перепелиця) та відео Ніколь Лізе (Торонто, Канада) переходив у чергову фешн-сюїту з Майклом Мерфі, яка плавно перетікала у медійний антракт-фантазію «Проект Міст» (музика Надії Одесюк, відео Микити Шаленого, обидва – Франкфурт, Німеччина).
Третій акт «Музичний зоопарк» містив дванадцять міні-моно-опер для бас-баритона та ансамблю, прем’єри яких відбулися якраз на ювілейному фестивалі у квітні. Це ряд яскравих кількахвилинних музичних замальовок-портретів різних представників фауни, що були написані молодими композиторами низки країн спеціально для фестивалю й орієнтовані на феноменальні вокальні та акторські здібності Руперта Бергманна. Що п’ять хвилин співак дивовижним чином майстерно перевтілювався з комахи на змія, медузу, морську корову, горилу, коалу тощо. Всі присутні в залі щоразу переживали незабутні враження!
Після останньої фешн-сюїти четвертий акт – відома моно-опера Кармелли Цепколенко «Сьогодні ввечері Борис Годунов», свого часу створена так само для Руперта Бергманна, завершувала все це масштабне тригодинне дійство.
Як бачимо, головне навантаження у концерті-постлюдії лягло саме на Руперта Бергманна, котрий став в останні десять років своєрідним брендом фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики», та ансамбль Sensa Sforzando (величезний респект усім його учасникам і керівникові!). Уявити, що ще хтось, окрім Руперта, зміг би впродовж одного вечора з невеликими перервами виконати 15 абсолютно різнохарактерних і доволі складних творів, та ще й повторити це три вечора поспіль, – просто неможливо. Причому щоразу – в інших залах, умовах, при різній аудиторії – усе сприймалося абсолютно по-новому, свіжо, цікаво. Це підтверджує і той факт, що під час концертів-постлюдій у залах працював наш знайомець художник Міша Тютюник зі США, який малював власний портрет музики, котру чув, – і він кожного разу був іншим!
Отже, Міжнародний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» відзначив 25-річний ювілей не просто спочиваючи на лаврах, а у прагненні підвести підсумки й окреслити подальші шляхи розвитку. Позитивний меседж вбачаю в тому, що захід підтримав Український культурний фонд, зокрема й за програмою «Знакові події для української культури», тим самим визнавши його велике значення і роль у розмаїтій картині сучасного музичного сьогодення в державі.
Три етапи осмислення величного шляху фестивалю склалися не випадково. Їх можна визначити як попередній теоретичний (листопад 2018 року), суто музичний (власне фестиваль, квітень 2019) і підсумковий (червень 2019). Усі вони виявилися насиченими різноманітними подіями, результативними і креативними за формою.
Риску підведено. Чекаємо на черговий, 26-й фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики». Упевнені, до Одеси у квітні 2020 року приїдуть видатні музиканти й композитори сучасності. Організатори форуму вже над цим працюють. А ми, сподіваюся, станемо свідками цієї події.
Ольга ГОЛИНСЬКА
Фото надані організаторами фестивалю
На головному фото – Кармелла Цепколенко
