Навесні 1962 року відкрився перший в Україні Київський джаз-клуб, який займався просвітницькою і гастрольною діяльністю
У Києві відбувалися концерти як київських гуртів, так і колективів з усієї країни. Проте через політичні події 1968 року джазова діяльність припинилась. Перестав працювати і Київський джаз-клуб. А з середини 1970-х робота клубу проходила, як відзначив Володимир Симоненко в «Українській енциклопедії джазу», у вигляді концертів «Музичної вітальні», організатором і ведучим котрої був я.
Київський джаз-клуб поновив роботу в 1986–1990 роках, а 1988-го був одним з організаторів Всесоюзного джазового фестивалю «Голосієве-88». Але після 1990 року знову виникла пауза.
Наприкінці 2009-го я разом із другом, заслуженим художником України, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка і великим шанувальником джазу Юрієм Новиковим відновили на Подолі джаз-клуб. На превеликий жаль, тільки-но ми почали працювати, як пішов із життя Юрій…
І вся робота в клубі лягла на мої плечі. Я організував її таким чином: концерти проводились раз на місяць. Як правило, вони розпочиналися виступами тріо: Сергій Вижляк (клавішні), Олександр Максимов (контрабас), Анатолій Головко (ударні). Анатолій Головко – не професійний музикант, але велику частину життя присвятив улюбленому інструменту й, до речі, у 1989–1990 роках його обирали головою Київського джаз-клубу. Олександр Максимов – не тільки відомий джазовий музикант, а й педагог. А Сергій Вижляк не раз ставав лауреатом багатьох престижних джазових фестивалів.
Після виступу тріо сцену надавали талановитій молоді. Це, як правило, були студенти творчих вишів. Багато з них часом ставали відомими виконавцями. Досить назвати такі імена, як Іван Сяркевич (Іvаn NAVI), Влад Каращук (LAUD), Марина Юрасова (Млада), Ольга Лукачева, Аліна Паш, Костянтин Рябцев, Христина Сафонова (Танаіс), Радмир Мухтаров.
Для підтримки й популяризації творчості молоді виникла ідея проведення конкурсу виконавців джазової музики, який назвали «Шлях до зірок». До шанованого журі увійшли: голова Костянтин Воробйов (свого часу разом із композитором Юрієм Саульським він створив джазову федерацію СРСР), члени журі – народний артист України, професор, художній керівник легендарного гурту «Кобза» Євген Коваленко; головний редактор журналу «Джаз» Валерій Титаренко, ректор Київської академії естрадного та циркового мистецтв Владислав Корнієнко і я.
Конкурс проводився у 2013 році онлайн за відеозаписами учасників. На той час це було новим явищем, проте зараз через пандемію більшість конкурсів проводиться у такому форматі. А в концертних програмах після молоді виступали хедлайнери. Серед них – самобутній ансамбль «Три плюс один», в якому лідер Роман Коляда виконував авторські пісні. В ансамблі «JT FRESH» солістка Катіко Пурцеладзе чудово співала джазові стандарти, а в ансамблі одного з найкращих вітчизняних саксофоністів Дмитра Александрова Руслан Єгоров – теж один із найкращих вітчизняних вокалістів – співав і акомпанував собі на роялі. До речі, Руслана визнали найкращим джазовим вокалістом конкурсу «ДоДж-2010».
У концертних програмах джаз-клубу виступало ще багато лауреатів різних престижних фестивалів. Марія Янкіна-Горбунова ставала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Джазові зорі», а Наталя Потапенко – солістка ансамблю «Блюм-бенд» – виграла престижний конкурс у Польщі. Назгуль Шукаєва викликала захват як слухачів джаз-клубу, так і престижного міжнародного джазового фестивалю у Коктебелі, який відбувся незадовго до цього. Їй акомпанував відомий джазовий піаніст, народний артист України Володимир Соляник, який, до слова, виступав у джаз-клубі з багатьма творчими ініціативами. Чудово презентувала також різні проєкти Маріанна Головко. Усім сподобалися її програми популярних пісень 1930–1950-х років, а «Французький проєкт» узагалі викликав захват у вибагливої французької публіки.
Авторську програму показував баяніст Костянтин Стрельченко – володар Гран-прі музичного фестивалю в Італії. Один із найкращих вітчизняних гітаристів Сергій Овсянников грав як з ансамблем, так і в дуеті з дружиною-вокалісткою Діаною. Вадим Корсак понад чверть століття керує ансамблем «Музична лабораторія», який виконує оригінальні авторські композиції або цікаві аранжування відомих стандартів. Яскравим був виступ художнього керівника легендарного ансамблю «Кобза», народного артиста України Євгена Коваленка.
Знаковою подією у роботі джаз-клубу була концертна програма десятого ювілейного фестивалю «Зимові джазові зустрічі пам’яті Євгена Дергунова», що відбулася в 2011 році. Тоді зустрілися ті, хто знав чудового музиканта і дружив із ним. А наприкінці програми джем-сейшн привів публіку в справжній захват. Досить назвати імена таких джазових музикантів, як піаністи Сергій Горюнович, Сергій Вижляк, Володимир Прихожай, контрабасисти Олександр Максимов і Андрій Арнаутов, саксофоністи Юрій Яремчук і Дмитро Александров. Запам’ятались присутнім і майстерклас відомого степіста, заслуженого артиста України Володимира Шпудейка.
Народному ансамблю сучасного танцю Київського національного університету технологій і дизайну (художній керівник Тетяна Налбатова) підвладна як народна хореографія, так і сучасна (контемп, модерн, джаз). Танцюристи з великим успіхом виконали у клубі уривок із відомого мюзиклу «Чикаго» й танець модерн.
У джаз-клубі виступали також відомі зарубіжні виконавці. Це випускниця усесвітньо відомої джазової школи в Берклі (США) Юко Окомота. Виступав і вокаліст Джалалу-Келверт Нелсон, який багато років мешкав у Нью-Йорку, а в середині 1990-х переїхав до Швейцарії. Гітарист з Аргентини Едуардо Агні порадував надзвичайною технікою та оригінальними композиціями. Піаніст Алекс Андрієвський із Польщі не раз виступав із цікавими композиціями в різних складах. Один із найкращих трубачів пострадянського простору заслужений артист Білорусі Валерій Щериця, переїхавши до Києва, став солістом Радіо-бенду і був частим гостем джаз-клубу.
Ще багато яскравих і захоплюючих виступів відбувалося у джаз-клубі. Але вже впродовж майже семи років триває пауза. І постійні відвідувачі концертних програм закладу запитують: «А коли знову клуб запрацює?» Хто знає? Час покаже…
Андрій ШЕЛОМЕНЦЕВ
Фото Олексія ЛЯПИДЕВСЬКОГО
