Камерний мюзикл «Соломон та Суламіф: пісня пісень»: історія кохання у джазових фарбах

529

Культурно-мистецька фундація DUSHA|UA готує постановку камерного джазового мюзиклу «Соломон та Суламіф: пісня пісень». Прем’єра відбудеться 15 серпня у Kyiv Opera Theatre. Наразі був презентований  аудіо-поліграфічний альбом-клавір. Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду. Партнером виступило видавництво «Музична Україна»

Автором музики є відомий джазовий виконавець і композитор Вячеслав Полянський, пісенні тексти Михайла Євшина і Ліляни Беліменко. Авторка лібрето і режисерка-постановниця – Юлія Журавкова.

В основі мюзиклу – один із найбільш знаних класичних творів: старозавітна «Пісня пісень», що оспівує кохання царя Соломона та юної Суламіфі. Твір витримано в стилістиці на межі академічної музики, джазу та популярної естради, що дозволить мюзиклу, переконані його творці, легко знайти шлях до сердець слухачів.

«Була пандемія, і ми вирішили обмежитися малим виконавським складом, лаконічними транспортабельними декораціями, щоб за будь-яких обмежень і при будь-яких, навіть найскромніших фінансових умовах можна було здійснювати постановки», – зазначила  голова громадської організації DUSHA|UA, продюсерка, керівниця проєкту Світлана Євдокименко.

Проєкт спрямований на підтримку українського джазового та естрадного мистецтва, зокрема, і в його навчально-педагогічній ланці. Тому його невід’ємною частиною є аудіо-поліграфічний альбом-клавір, котрий творча група проєкту випустила у партнерстві з видавництвом «Музична Україна».

300 примірників клавіру будуть розповсюджені серед бібліотек і навчальних закладів. Здійснено також запис аудіоверсії вистави. У клавірі та на сайті DUSHA|UA є QR-код, за яким можна отримати мінус-фонограму для постановок. Також аудіоверсія та мінус-фонограма будуть у вільному доступі на музичних платформах.

Про те, як виник мюзикл та його основні ідеї розповіла авторка лібрето, режисерка-постановниця Юлія Журавкова

  • – Що підштовхнуло Вас до того, щоб зробити із вокального циклу мюзикл?
  • – Спочатку була ідея концертної постановки вокального циклу Вячеслава Анваровича Полянського. Але, подивившись матеріал, я зрозуміла, що в його основі лежить драма, яку можна розгорнути. Ми поглибили образ Цариці – відтак вона стала не лише ревнивицею, що прагне помсти, а й жінкою, яка втрачає кохання і владу. Я запропонувала додати тріо Соломона, Суламіфі та Цариці для того, щоб кожен виконавець міг показати характер свого героя і, вже відштовхуючись від цього зерна драми, ми змогли «розкрутити» весь мюзикл. Мені здається, це дає можливість створити образи не пласкі, а багатогранні. До того ж, камерний формат мюзиклу, який ми обрали, націлений саме на показ психології героїв.
  • –Розкажіть, якими будуть костюми, декорації?

– Костюми поки на етапі ескізів. Напрям візуального рішення я для себе визначаю як український Дісней. З одного боку, я відштовхуюся від музичного матеріалу – це грайливість, легкість, джазова фарба. З іншого боку, мені бачиться глибинний зв’язок Суламіфі з такими героїнями, як українська Мавка, Русалонька з казки Андерсена, Снігуронька Островського та Римського-Корсакова. Суламіф заради коханого залишає свій куточок, свій світ, але в новому для себе світі знаходить не лише любов, а й загибель. Юна виноградниця тут так само важлива, як і цар Соломон. Тому це відображено, наскільки можливо, і у візуальному рішенні. Також, оскільки йдеться про камерний мюзикл, потрібно було зважати на потребу лаконізму, певної економності засобів і в декораціях, і в костюмах.

– Як ви, як співавторка мюзиклу, лібретистка, вибудували його драматургію і структуру? Першоджерелом є все ж таки вокальний цикл. У вашому баченні це замкнені в собі, як мінікліпи, окремі музично-поетичні номери, що сполучаються прозовим текстом?

– Ні, я бачу його якраз як наскрізне полотно. П’ять сцен, які показують розвиток кохання між Соломоном і Суламіф’ю, об’єднуються у цілісне лібрето. Переді мною постало складне завдання – уникнути штучних меж між пісенним поетичним і прозовим текстом, щоб це була наскрізна лінія й пісні обумовлювалися попереднім розгортанням подій.

– Чи співвідноситься якимось чином текст лібрето із текстами Старого заповіту?

– Автори пісенних текстів Михайло Євшин і Ліляна Беліменко дали своє бачення. Своєю чергою мені у прозових фрагментах лібрето хотілося зберегти поетику пісенних текстів і біблійного першоджерела, але й уникнути певних застарілих мовних зворотів, щоб наблизити ці тексти до сучасних глядачів, створити мюзикл сучасний, актуальний на сьогодні. Відштовхуючись від біблійної історії, я не переносила у лібрето історичні факти. Бо у нас це передусім історія кохання: цар Соломон, уособлення вікової мудрості, юна Суламіф і Цариця.

Ваша команда позиціонує новий твір як перший український камерний мюзикл. В чому специфіка цього жанру на ваш погляд як режисера- постановника та автора ідеї?

– Час від часу на українській сцені з’являються постановки, означені як мюзикли чи рок-опери. Всі вони передбачають залучення значних виконавських сил і матеріальних ресурсів. Мабуть у нашій країні це до снаги лише Національній опереті, в репертуарі якої є не один зразок цього видовищного (але ж і такого витратного!) жанру. Тому моя ідея і полягала в створенні альтернативного музично-театрального продукту, який був би доступним для будь-якого регіонального театру чи навіть аматорської трупи.

Разом із тим камерність новоствореного мюзиклу зробить його мобільним. Уявіть: уся трупа – це лише троє солістів, четверо хореографів, троє інструменталістів. Плюс лаконічна сценографія і прості костюми! Впевнена: будь-хто це зможе відтворити!

– У  постановці, яку творча група обєднання DUSHA|UA покаже 15 серпня, втілиться ваше режисерське бачення. Але якщо театри, малі творчі колективи за межами Києва по Україні візьмуться за сценічну реалізацію мюзиклу, чи будете ви якось скеровувати їхню роботу?

– Це залежатиме від їхньої ініціативи. Якщо їм знадобиться моя допомога як автора-лібретиста чи режисера, я радо відгукнуся. З іншого боку, мені буде цікаво побачити й інший погляд на цей матеріал. Версія, яку ми готуємо на прем’єру 15 серпня, є дуже мобільною і лишає чимало простору для фантазії постановників. Кожна версія має право на життя.

Підготувала Юлія ПАЛЬЦЕВИЧ

Фото – Анастасія Телікова