10 грудня у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України відбувся концерт учнів і випускників Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Миколи Лисенка із циклу «Вечори виконавської майстерності», приурочений до 250-річчя від дня народження Людвіга ван Бетховена
Було представлено розмаїту палітру творів композитора і його сучасників – Вольфганга Амадея Моцарта й Карла Марії Вебера. Подібно до щорічного звіту школи, захід пройшов у рамках навчальної програми, адже підготовка виконавців високого рівня потребує виступів на «великій сцені» перед глядачем. Зважаючи на світову пандемію COVID-19, концерт відбувся із дотриманням усіх протиепідемічних правил.
Наймолодшими учасниками імпрези стали п`ятикласники КССМШ імені Миколи Лисенка Маргарита Почебут і Андрій Заходякін. Попри юний вік, вони є неодноразовими лауреатами багатьох міжнародних конкурсів, так само як і всі солісти цього вечора.
Саме Андрію Заходякіну випала честь відкрити концерт майстерним виконанням першої частини «Патетичної» сонати Людвіга ван Бетховена. Молодий піаніст у виступі втілив усю трагічність опусу, переживши нещодавно непоправну втрату – відхід у вічність викладача і наставника Лариси Михайлівни Вакаріної, яка виховала цілу плеяду талановитих і знаних у всьому світі музикантів.
Підхопила естафету однокласника справжня зірочка школи Маргарита Почебут, яка вже на першому році навчання у КССМШ імені Миколи Лисенка взяла участь у Міжнародному конкурсі скрипалів імені Міші Ельмана та здобула Гран-прі. Зараз на рахунку Маргарити – близько тридцяти виступів з оркестром не лише в Україні, а й у Чехії, Хорватії, Італії і Словаччині.
Слухачі ювілейної імпрези мали змогу почути у її виконанні третю частину Концерту для скрипки з оркестром № 3 Вольфганга Амадея Моцарта. Цей, на перший погляд, невибагливий твір передбачає володіння скрипалем досить широкого арсеналу виконавських засобів – від майстерної штрихової техніки і кантилени до розуміння й утілення стильових особливостей музики геніального автора. Твір прозвучав у камерній версії – перекладенні для скрипки і фортепіано. Акомпанував солістці Владислав Мокрицький – випускник, а нині викладач КССМШІ імені Миколи Лисенка.
У другому відділенні програми Владислав представив публіці третю частину 26-ї сонати Людвіга ван Бетховена. Історія появи твору досить цікава. Сонату було написано в буремні часи для австрійської столиці, а саме у 1809–1810 роках, коли на Відень наступали наполеонівські війська і більшість аристократичної верхівки покинула місто. Серед них був і ерцгерцог Рудольф – зведений брат австрійського імператора. Він був другом та учнем Бетховена з композиції і саме на його від`їзд композитор відгукнувся створенням сонати № 26, причому вперше надав кожній частині програмні назви: «Прощання» – «Відсутність» – «Возз`єднання».
Загалом до жанру фортепіанної сонати композитор звертався упродовж усього життя та довів його до кульмінації, провівши крізь низку етапів розвитку. Саме тому в концерті були представлені сонати Людвіга ван Бетховена різних періодів творчості. Так, Марія Мацієвська, випускниця школи, а нині студентка Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, виконала першу частину Сонати № 16. Показово, що це одна з небагатьох сонат, яка не має присвяти і відрізняється легкістю, танцювальністю та невимушеністю. Означені риси вдало втілила в інтерпретації Марія Мацієвська.
Ще один твір у цьому жанрі презентувала публіці учениця десятого класу КССМШІ Єлизавета Почебут. Вона заграла третю та четверту частини Сонати № 12, яку дуже любив Фридерик Шопен. Єлизавета виступила не лише як сольна виконавиця, а й у складі тріо разом із сестрою Маргаритою Почебут і випускником школи, а нині студентом НМАУ імені Петра Чайковського Глібом Саськом. У їхньому трактуванні глядачі мали змогу почути тріо Карла Марії фон Вебера, ор. 63. Доволі часто сестри Почебут грають камерні віртуозні твори в дуеті, а також беруть участь у теле- й радіоефірах.
Перше відділення імпрези підсумувала учениця 11-го класу Дана Балтрушайтіте, яка протягом навчання у школі не раз ставала лауреаткою міжнародних і всеукраїнських конкурсів, виступала в Україні, Грузії, Естонії, Швейцарії, Ізраїлі та Іспанії. Вона виконала другу й третю частини Фортепіанного концерту Вольфганга Амадея Моцарта № 21.
Твір був написаний у надзвичайно стислі терміни. Композитору знадобився лише тиждень для створення цієї неперевершеної життєствердної музики. До-мажорний належить до «Великих віденських концертів», для яких є характерним розширений склад оркестру й значне зростання ролі оркестрової партії, де в повній мірі зміг себе проявити камерний оркестр КССМШ імені Миколи Лисенка під орудою заслуженого артиста України Сергія Солонька.
Характерна особливість цього колективу – постійна зміна складу учасників, бо старші, досвідчені оркестранти випускаються зі школи, а на їхнє місце приходять восьмикласники, які тільки починають опановувати новий для себе тип музикування – гру в оркестрі. Та, незважаючи на це, колектив щороку виступає на сцені Національної філармонії України та інших мистецьких майданчиках.
Творчість Людвіга ван Бетховена зазвичай асоціюють із героїчною, патетичною і гостро конфліктною образністю, та композитор відгукувався в музиці абсолютно на всі прояви людського життя, включно з гумором і жартами. Яскравим зразком є його ранній опус Rondo a Capriccio для фортепіано G-dur, написаний двадцятип`ятирічним молодим композитором. Цікаво, що твір був опублікований лише після смерті автора та увійшов до класичного репертуару з програмною назвою «Лють із приводу втраченого гроша» з легкої руки Антона Шиндлера – друга й першого біографа Бетховена. Сам же автор залишив на рукописі напис олівцем «Легке капричіо» та додав «В угорському стилі в дусі капричіо».
Цією яскравою концертною п`єсою відкрилося друге відділення концерту у майстерному виконанні учениці десятого класу Анни Небаби. На рахунку музикантки – безліч перемог на престижних міжнародних конкурсах, також Анна є президентською стипендіаткою. Попри складні життєві обставини, які змусили дівчину та її родину покинути рідну домівку на окупованій нині території України і переїхати до Києва, у стінах школи імені Миколи Лисенка Анна знайшла нових друзів, наставників і педагогів, які допомагають їй рухатися до мети, перемог і нових здобутків на ниві фортепіанного мистецтва.
Її старші колеги, випускники школи попередніх років, а зараз студенти НМАУ, теж продемонстрували майстерність, виконавши першу частину знаменитої Сонати для скрипки і фортепіано № 9, яка відома широкій публіці під назвою «Крейцерова» соната. Номер приголомшив слухачів несамовитою артистичністю і блискучою майстерністю виконавців. Цікаво, що сам Рудольф Крейцер, сучасник Людвіга ван Бетховена, котрому сонату присвячено, жодного разу її не виконував. Але з цим завданням майстерно впорались Дар`я Кривушина та Даниїл Гоноболін – син сучасного українського композитора, автора понад 200 творів Олександра Гоноболіна. Батько і син Гоноболіни, кожен у свій час, опановували мистецтво гри на скрипці у стінах КССМШ імені Миколи Лисенка.
Фінальним акордом вечора стало виконання знаменитого Потрійного концерту Людвіга ван Бетховена для скрипки, віолончелі та фортепіано з оркестром, тв. 56. Друга й третя частини твору прозвучали у версії для скрипки (Даниїл Гоноболін), альта (Владислав Осадчий) і фортепіано (Ольга Лунякіна). Всі солісти – колишні вихованці КССМШ імені Миколи Лисенка, а нині студенти НМАУ імені Петра Чайковського (клас професора Лариси Гришко). За диригентським пультом був Ілля Зуйко – також колишній випускник, а зараз викладач школи. Цей номер, у якому були задіяні оркестранти – нинішні учні закладу, солісти – випускники останніх років і диригент, який уже пройшов цей довгий шлях і зараз сам передає майстерність учням, демонструє майже столітню традицію спадкоємності однієї з провідних ланок мистецької освіти в Україні.
Зазначимо, що цей концерт був би неможливим без щоденної наполегливої праці викладачів школи імені Миколи Лисенка, які вкладають душу та професійну майстерність в учнів. Серед них: Борис Федоров, Наталія Анненкова, Юрій Кот, Тетяна Абаєва, Лариса Райко, Ольга Рівняк. І це зовсім не повний перелік людей, які докладають титанічних зусиль, результатом котрих стають подібні високопрофесійні концерти. Бажаємо їм творчої наснаги та сумлінних талановитих учнів, які прославлятимуть Україну виступами в усьому світі!
Анастасія МОЛИБОГА