Львівська національна опера: чим запамʼятався 123-й сезон

63

Уже другий рік поспіль після повномасштабного цинічного вторгнення російських військ на територію суверенної і незалежної України театр не припиняє роботу, даруючи глядачам розраду й співпереживання, а також цінну можливість оновитися емоційно, отримати сили, щоб справлятися із болем щоденних втрат і руйнувань

Навіть попри численні ракетні загрози та аварійні вимкнення світла колективу вдалося презентувати одразу кілька знакових премʼєр нових вистав українського оперного та балетного репертуару, абсолютно по-новому переосмислити добре знану українську класику й здобути визнання світової мистецької спільноти як «Найкращий оперний театр» за версією International Opera Awards!

Про низку мистецьких ініціатив, культурних інновацій, міжнародну співпрацю та підтримку Збройних Сил України – далі:

1. Відзначення 150-річного ювілею від дня народження однієї з найвідоміших українських оперних співачок, патронеси Львівської національної опери – Соломії Крушельницької (1872–1952).

Соломія Крушельницька – українська оперна співачка та національна легенда, чиї надзвичайний голос і неповторність акторського перевтілення підкорили серця мільйонів людей – від Львова до Варшави, від Одеси до Парижа, від Мілана, Неаполя до Каїра, Барселони, Лісабона та Буенос-Айреса.

Львівська національна опера, яка з 2000 року названа іменем співачки, до ювілею патронеси підготувала й реалізувала цикл святкових подій. Зокрема, у день 150-річчя Соломії Крушельницької на сцені театру відбувся Гранд-концерт «Соломія. Brava!». Серед виконавців – запрошені співаки та співачки з усіх оперних театрів України, солісти, хор та оркестр Львівської національної опери і запрошений зірковий диригент – італієць Альберто Веронезі.

Упродовж святкування ювілею Соломії Крушельницької можна було більше дізнатися про її життя і творчість, зокрема, цьому була присвячена виставка «Історія тріумфу», лекція-концерт «Відома та невідома Крушельницька». Також у програмі відзначення 150-го ювілею співачки відбулися покази опери «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччині, балету «Повернення Баттерфляй» Джакомо Пуччині – Мирослава Скорика, драми «Саломея» Наталії Давидовської, а також презентація книги Олександра Балабка «Кімоно для Баттерфляй».

Масштабна подія була реалізована під егідою ЮНЕСКО й за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

2. Найкращі українські пісні для захисників: солісти Львівської національної опери презентували цикл благодійних концертів «Колискова для солдата».

У перші місяці повномасштабного вторгнення солісти Львівської національної опери ініціювали онлайн-проєкт на підтримку українських військових «Колискова для солдата». Його ідея та реалізація належать солістові Львівської національної опери Петрові Радейку. Найкращі оперні співачки, «золоті голоси» України впродовж кількох місяців здійснювали відеозаписи пісень українських композиторів та обробок народних пісень. Символічними були й місця зйомок – укриття оперного театру чи технічні приміщення, де доводиться ховатися артистам під час оголошення повітряних тривог.

Відео онлайн-проєкту переглянули тисячі користувачів з усього світу, тож артисти вирішили масштабувати акцію і надати слухачам можливість насолодитися виконанням творів наживо у вишуканій атмосфері Дзеркальної зали театру. Основною метою стала не лише підтримка бойового духу наших воїнів, а й нагода подарувати нотки спокою, самозаглиблення і натхнення українською культурою, яку боронять наші захисники. Усі кошти, виручені з продажу квитків, передані у благодійний фонд «Повернись живим».

3. Прем’єра опери «Страшна помста» Євгена Станковича до 80-річчя композитора.

Світова прем’єра опери «Страшна помста» Євгена Станковича стала першою постановкою театру у період повномасштабного російського вторгнення. Присвятили її 80-річчю автора, котрий є одним із найвидатніших сучасних українських композиторів та якого вважають справжньою живою легендою української музики.

Премʼєра такого масштабу стала неабияким викликом для Львівської національної опери. Адже репетиційний процес переривався численними сигналами повітряної тривоги та відключенням електроенергії внаслідок російських ракетних атак. Утім попри це артисти продовжували займатися в укриттях, не зупинялися й процеси виготовлення декорацій і пошиття костюмів.

Для постановки до України під час війни на запрошення театру наважилася приїхати міжнародна команда на чолі з німецьким режисером Андреасом Вайріхом, сценографкою і дизайнеркою костюмів Анною Шеттль. За диригентським пультом – добре знаний першовідкривач та один із кращих інтерпретаторів творів Станковича – Володимир Сіренко, а також музичний керівник театру Іван Чередніченко. Серед команди Львівської опери: балетмейстер – Сергій Наєнко, хормейстер-постановник – Вадим Яценко, художник світла – Олександр Мезенцев.

Про роль вистави у репертуарі театру та її приховані сенси відгукнулася у своїй рецензії відома музикознавиця, музична критикиня Аделіна Єфіменко: «Опера “Страшна помста” Євгена Станковича по праву заслуговує на нагороду “Вистава року-2022”. <…> Трансцендентний ефект опери Гоголя/Станковича «Страшна помста» нагадує про нерозв’язну проблему розв’язування кола української історії з її героями та ворогами, її нищенням і визвольною боротьбою, її святими та демонами.

Концептуальні дискусії, тексти в програмному буклеті, світлини з прем’єри, інтерв’ю з командою режисерів – усе це вказує на герменевтичне коло цієї опери, яке започатковує нові інтерпретації її сюжету. “Страшну помсту” також можна зрозуміти як метафору в чотирьох аспектах (фольклористичному, історичному, біблійному та психологічному). Воно відповідає метафорі “квадратури кола”, виходить за рамки та інтелектуальний зміст гоголівської повісті й потрапляє в семантичне поле соціально-психологічних і моральних категорій, таких як право на помсту, насильство, жорстокість, провина та покарання».

4. Престижна нагорода «Найкращий оперний театр» на міжнародній церемонії International Opera Awards у Мадриді.

У листопаді 2022 року у Мадридському Teatro Real відбулась урочиста церемонія вручення «оперних Оскарів» – International Opera Awards. Переможцями у категорії «Найкращий оперний театр» стали два оперних театри України – Львівський та Одеський. Це міжнародне визнання (серед переможців попередніх років – театри Цюриха, Берліна, Мюнхена, Франкфурта, Амстердама, Ліона) засвідчило: оперні театри України сьогодні є феноменом унікальним.

Премію International Opera Awards заснував британський підприємець Гаррі Хайман у 2012 році. Нею нагороджують щороку, аби підвищити авторитет опери як виду мистецтва, визнавати й заохочувати успіхи в оперному жанрі та збирати кошти для надання стипендій талантам-початківцям з усього світу.

5. Прем’єра модерн-балету «Пізнай себе» до 300-річчя Григорія Сковороди.

За кілька тижнів після світової прем’єри опери «Страшна помста» Євгена Станковича, до 300-річчя від дня народження українського мислителя Григорія Сковороди Львівська національна презентувала модерний балет «Пізнай себе» за мотивами творчості видатного українського філософа. Постановка стала ще одним мистецьким проєктом творчої програми розвитку Львівської національної опери «Український прорив».

Сучасне переосмислення постаті легендарного українського мислителя постало перед глядачами у режисурі Василя Вовкуна та у супроводі електронної музики сучасного композитора Дмитра Данова. Вистава поєднала сучасну хореографію (запрошений балетмейстер Вадим Прокопенко, м. Київ), хоровий спів (хормейстер Вадим Яценко) та елементи повітряної гімнастики. Доповнили балет новітні відеопроєкції (художник Олег Кіндратів) і вражаюча світлова партитура (художник Олександр Мезенцев).

Знаний український музикознавець Юрій Чекан зазначив: «Модерн-балет, електронні звучання (композитор Дмитро Данов), сучасні обробки сакральних українських піснеспівів, акробатика, відеопроєкції, автентика, – компоненти, здавалося б, непоєднувані та слабо дотичні до образу мандрівного українського філософа. Втім, так само позірно непоєднуваними були зовнішній бік життя та внутрішній світ думок Григорія Савича. А назву дійства – “Пізнай себе” – можна сприйняти як ключ до розуміння ідеї (авторів) та ідей (Сковороди). Тоді саме таким – вільно асоціативним, ірреально-парадоксальним, внутрішньо суперечливим і водночас сердечним, тендітним, безкінечним та всеохопним – постане перед нами світ Сковороди і Світ людства…»

Підготовка до прем’єри відбулася за вкрай непростих умов: репетиції проводили у перервах між ракетними обстрілами та екстреними вимкненнями електроенергії. Попри це вистава стала однією з найбільш відвідуваних із репертуару театру.

6. «Пам’яті Нескорених». До річниці повномасштабного російського вторгнення Львівська національна опера вшанувала пам’ять жертв війни.

Напередодні першої річниці російського повномасштабного вторгнення, 22 лютого 2023 року у Львівській національній опері відбувся концерт-реквієм, яким вшанували пам’ять полеглих воїнів ЗСУ та всіх невинно убієнних, чиї життя цинічно забрала росія. Подію було ініційовано Міністерством культури та інформаційної політики України й Львівською національною оперою.

Концерт-реквієм пройшов за участі солістів, хору та оркестру Львівської опери, у виконанні яких прозвучали Реквієм Джузеппе Верді (солісти: Софія Соловій – сопрано, Анастасія Поліщук – мецо-сопрано, Максим Ворочек – тенор, Тарас Бережанський – бас) і твір української композиторки Вікторії Польової «Буча. Lacrimosa», написаний у пам’ять про безневинні жертви, що трагічно загинули від рук російських окупантів у Бучі (соліст – Марко Комонько).

За диригентським пультом виступила всесвітньо відома Кері-Лінн Вілсон – канадська диригентка українського походження. Саме під її орудою у співпраці з Польською національною оперою і Метрополітен-опера влітку 2022-го відбувся світовий тур «Ukrainian Freedom Orchestra» / «Українського оркестру свободи», під час якого українські музиканти виступили у найбільших містах Європи й Америки.

Після концерту диригентка поділилася враженнями про подію у Львівській національній опері: «Це була особлива мить, щоб показати, що я з вами, що весь світ з вами. І мистецтво – це найкращий шлях. Яка музика, окрім Реквієму Верді та “Буча. Lacrimosa”, найкраще розкаже про це? Ця музика немає меж. Крім того, наш концерт транслювали онлайн у Facebook, YouTube та на радіо, тож його зможуть почути люди у цілому світі! У мене немає слів, щоб висловити своє захоплення! Я дуже рада, що мені вдалося виступити у Львівській національній опері!»

7. Участь у конференції міжнародної асоціації «Opera Europa».

У перші дні квітня Львівська національна опера в особі Василя Вовкуна – генерального директора – художнього керівника театру та Остапа Громиша – фахівця із міжнародних відносин взяла участь у Весняній конференції організації Opera Europa, яка відбулася у м. Вісбадені (Німеччина).

Цьогоріч у рамках події пройшла низка зустрічей, дискусій, курси оперного менеджменту й півфінал Європейської премії з оперної режисури. Серед членів журі були Василь Вовкун, Алеш Бржезіна, Карен Стоун і Річард Вілласі, які обирали найкращі концепції нової постановки опери «Дві вдови» до 200-річчя чеського композитора Бедржиха Сметани. Фінал відбудеться у м. Бірмінгемі (Велика Британія), у липні 2023 року. Прем’єру заплановано на 2024 ріку трьох європейських містах, серед яких і Львів.

8. Прем’єра «Stabat Mater» Олександра Родіна.

У Страсну П’ятницю, 14 квітня вперше на сцені Львівської національної опери прозвучала композиція на сюжет, що впродовж багатьох століть не раз ставав основою для різних композиторських прочитань. «Stabat Mater» є найвідомішим мистецьким втіленням страждань Діви Марії, яка стоїть біля хреста з розп’ятим сином Ісусом Христом.

Вічна тема знайшла відображення й у творчості сучасного українського композитора Олександра Родіна. Його «Stabat mater» був написаний під впливом трагічних подій, що відбувалися на Майдані Незалежності під час Революції Гідності.

Композиція пролунала у виконанні солісток Мар’яни Мазур (сопрано) й Анастасії Поліщук – (мецо-сопрано) та камерного оркестру Львівської національної опери (соло на скрипці – Олександр Божик) під орудою Ірини Стасишин.

9. Знайди своє музичне відображення. Всеукраїнський фестиваль камерної музики «Дзеркало».

У рамках 123-го сезону у Львівській національній опері також започаткували новий, наймасштабніший фестиваль класичної камерної музики в Україні під назвою «Дзеркало» (28 квітня – 7 травня).

Упродовж 10-ти концертних днів відомі солісти та знані колективи з різних регіонів країни, попри тривоги й загрози, виступали у Дзеркальній залі Львівської національної опери, граючи сучасну музику й визнану, добірну класику. Серед учасників фестивалю: «Київська камерата», Lviv Clarinet Quartet, камерний ансамбль «Київ-Брасс», струнний квартет «Фенікс», «Одеська камерата», Київський квартет саксофоністів, «NotaBene Chamber Group», дует Богдани Півненко та Дмитра Таванця, «DZ’OB» і Камерний оркестр Львівського національного театру опери та балету.

У фокусі фестивалю – неординарні виконавські склади з власним баченням різножанрових програм на смак вибагливих меломанів. Артдиректором заходу став заслужений артист України Микола Гречух.

Про важливу роль нового фестивалю зазначила у рецензії Тетяна Новицька: «Безперечно, поява в Україні такого перспективного, підтримуваного європейськими та вітчизняними меценатами фестивалю – подія надзвичайно радісна і обнадійлива. Дана українським музикантам із різних регіонів можливість гастролювати на Батьківщині та забезпечення гідних умов для їхньої праці – справа конче необхідна, особливо під час війни.

Активна комунікація з публікою, успішна рекламна кампанія фестивалю дали свої плоди: майже на кожному концерті зала була наповнена слухачами. Спроба протягом десяти днів представити у концертних програмах музику різних епох, стилів, жанрів, а особливо – якомога ширше презентувати українську музичну культуру, організаторам, попри всі труднощі, вдалась, тож старт фестивалю, поза сумнівами, вельми успішний».

10. Найгучніша прем’єра сезону. Опера «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського у новій редакції.

У травні Львівська національна опера презентувала нову редакцію опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Грандіозна прем’єра 123-го сезону стала вже восьмим прочитанням однієї з найвідоміших українських опер на сцені театру.

Постановники заклали нові сенси та підтексти, що відновлюють історичну справедливість і є особливо актуальними у нашому сьогоденні. Виставу присвятили памʼяті Михайла Риндзака (1947–2022), народного художника України, художника-постановника Львівської національної опери.

Опера у режисурі Оксани Тараненко постала перед глядачами у музичній редакції Олександра й Дмитра Саратських, сценографії Тадея Риндзака, колоритних костюмах Людмили Нагорної і сучасній хореографії Олексія Буська під орудою відомої інтерпретаторки української музики Ірини Стасишин. Лібрето – Миколи Бровченка та Оксани Тараненко.

У режисерській візії Оксани Тараненко образ українського козацтва врешті позбувся столітніх стереотипних меншовартісних нашаровань, насильно навʼязаних московитами: «Новий погляд на відому українську класику, з усвідомленням власної гідності та значущості, національної ідеї, сподіванням та вірою у перемогу завдяки Збройним Силам України». Козаки природно постали могутньою, войовничою і свободолюбивою силою, що здатна протистояти будь-яким перешкодам та ворогам.

Прем’єра одразу здобула популярність серед публіки: майже усі покази пройшли з аншлагами, а сама опера отримала сотні захоплених відгуків у соцмережах і критичних матеріалах. Також із великим успіхом відбулася київська прем’єра нової постановки Львівської національної опери у Міжнародному центрі культури і мистецтв (Жовтневий палац). До того ж, саме «Запорожцем…» завершиться 123-й сезон театру та розпочнеться новий 124-й.

11. Львівська резиденція класичного і сучасного балету імені Роми Прийми.

Перед початком літа (28–31 травня) на сцені Львівської національної опери також була започаткована Резиденція класичного та сучасного балету імені Роми Прийми. Масштабну подію присвячено одній із найвідоміших балерин.

Рома Прийма була примою Львівської опери, але перед Другою світовою війною виїхала до Австрії, де стала солісткою театру в Інсбруку. Їй аплодували такі міста, як Лондон, Париж, Женева, Афіни, Рим. Пізніше Рома емігрувала до Канади, а згодом – до Нью-Йорка, де у 1978 році створила ансамбль танцю «Сизокрилі».

Участь у резиденції взяли понад 320 учасників із державних і приватних балетних шкіл Харкова, Дніпра, Києва, Одеси, Черкас, Івано-Франківська, Львова, Луцька. Навколо цієї події об’єдналися Львівська хореографічна школа, Львівська національна опера та ГО «Яскрава Країна».

Прагненням команди резиденції стала деколонізація українського мистецтва, а також мотивація юних танцівників, які навіть під обстрілами не покинули заняття балетом і продовжують займатися й виступати на великих сценах. Окрім того, у планах також – розширення цієї події до міжнародного конкурсу у різних вікових категоріях.

12. Відзначення 170-річчя від дня народження відомого українського оперного співака Олександра Мишуги (1853–1922).

Львівська національна опера також долучилась до відзначення 170-ї річниці від дня народження знаменитого українського співака Олександра Мишуги 7 червня.

Артист виступав на кращих сценах світу – у Варшаві, Мілані, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі та інших містах. Не лише публіка й критика називали його «королем тенорів», а й композитори визнавали кращим виконавцем своїх творів. Саме Олександр Мишуга виконував одну з провідних партій в опері «Янек» Владислава Желенського, що була написана та прозвучала спеціально на честь відкриття Міського театру у Львові 4 жовтня 1900 року.

На пошану видатного співака у його рідному селищі Новому Виткові у неділю, 11 червня, за участі артистів Львівської національної опери та за підтримки Радехівської міської ради й громади села Новий Витків відбулася низка урочистостей, зокрема святковий концерт. Диригувала Ірина Стасишин.

13. Стажування в Метрополітен-опера.

Двоє представників Львівської національної опери стажувалися в престижному американському оперному театрі The Metropolitan Opera в Нью-Йорку. Керівниця літературно-драматургічної частини Аліна Плахтієнко та помічник генерального директора з питань маркетингу Андрій Сітарський пройшли конкурсний відбір, оголошений восени минулого року Міністерством культури та інформаційної політики України спільно із The Metropolitan Opera, та потрапили до четвірки менеджерів з України, яких було обрано до участі в цій унікальній програмі.

Стажування тривало з березня до червня. Учасники мали можливість працювати пліч-о-пліч із командами The Metropolitan opera, побачити тонкощі бекстейджу та різні процеси оперного продакшену, поспілкуватись із керівниками департаментів, а також переглянути всі вистави театру за час програми. Наступним етапом після здобуття цінного досвіду та обміну професійними знаннями стане його імплементація. Під час наради вони поділилися з колегами враженнями від стажування та набутим досвідом, а також обговорили кроки ефективної імплементації отриманих знань.

Ця унікальна можливість була реалізована завдяки ініціативі Міністерства культури та інформаційної політики України, підтримці Першої леді України пані Олени Зеленської та за сприяння Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти.

Навіть у складних воєнних реаліях Львівська національна опера продовжує активно розвивати й промоціювати сучасне українське театральне мистецтво. Тож у новому, 124-му сезоні театр планує представити публіці чимало масштабних проєктів, серед яких презентація нового альбому сценографічних робіт Євгена Лисика, багаторічного головного художникаЛьвівської опери, прем’єри балетів «Даремна обережність» Петера Гертеля й «Тіні забутих предків» Івана Небесного, а також музично-театральне дійство «Псалми війни» Євгена Станковича.

За інформацією пресрелізу

Фото Юрія ГРЯЗНОВА, Євгена КРАВСА, Олени ХРАМОВОЇ