Модерний балет «Пізнай себе» за мотивами творчості видатного українського філософа Григорія Сковороди представлять у театрі 9 та 11 грудня

Це – ще один мистецький проєкт творчої програми розвитку Львівської національної опери «Український прорив».

Сучасне переосмислення постаті легендарного українського мислителя постане перед глядачами у режисурі Василя Вовкуна та в супроводі електронної музики сучасного композитора Дмитра Данова (промовідео: https://www.youtube.com/watch?v=MWfqU6qgIaI)

«Наші витоки і сучасність, початок і кінець, народження і смерть, добро і зло, – запропонована постановка є квінтесенцією ідей і думок великого мислителя й демонструє, наскільки актуальними та позачасовими вони є», – зазначає автор ідеї, лібрето і режисер Василь Вовкун.

Для композитора – це перший досвід співпраці з оперним театром. Лейтмотивом постановки «Пізнай себе» для нього є формування феномена «українства» або, в ширшому розумінні, українських світів.

За словами постановників, вистава поєднуватиме сучасну хореографію (запрошений балетмейстер Вадим Прокопенко, м. Київ), хоровий спів (хормейстер Вадим Яценко) та елементи повітряної гімнастики. Доповнюватимуть балет новітні відеопроєкції (художник Олег Кіндратів) і вражаюча світлова партитура (художник Олександр Мезенцев).

«Наша вистава складається з чотирьох новел, що абсолютно чітко пронизані лінійним сюжетом. Це роздвоєння людини, пошук гармонії і сенсу життя. Спільно з режисером Василем Вовкуном ми прагнули мовою пластики й співу камерного хору показати глядачеві філософські роздуми та ідеї Григорія Сковороди», – розповідає балетмейстер Вадим Прокопенко.

Хормейстер-постановник Вадим Яценко наголошує, що під час дійства слухачі матимуть унікальну нагоду почути одразу кілька сучасних хорових обробок церковних піснеспівів, зокрема в аранжуванні сучасних композиторів Івана Небесного, Віктора Грицишина та Дмитра Болгарського.

У театрі діляться: готуватися до премʼєри довелося за вкрай непростих умов – репетиції проводили у перервах між ракетними обстрілами та екстреними вимкненнями електроенергії. І наголошують, що попри усі труднощі, не зупиняються, бо прагнуть подарувати глядачам новий якісний український культурний продукт.

Про виставу

Щоб робити добро іншим і відганяти від них зло, людина, за Сковородою, має пізнати добро та зло в собі, навчитися переборювати зло. Істинне щастя людини – у ній самій, воно не в почестях, а в задоволенні найнеобхідніших потреб, тому треба намагатися досконало пізнати себе і заволодіти цим щастям.

«Пізнаючи себе і навколишній світ, – вважає філософ, – людина самостверджується, розвиває свої природні нахили і здібності, обирає свій шлях і усвідомленою й “сродною” працею виконує своє земне призначення».

Дійство балету «Пізнай себе» складається з чотирьох новел і творить воєдино наче монодичний твір, рух у колі за Сковородою: «Роздвоєність особистості», «Пізнання себе через пізнання світу», «Пізнання свободи та обов‘язку», «Пересотворення у божественний вимір».

Кожна новела, ніби соти у вулику, має подібну форму та доповнює одна одну за суттю та змістом. Усіх їх також об‘єднує образ Гончара та гончарний круг. Він крутиться, наче Земля, народжуючи із глини на очах глядача горщик за горщиком – нові покоління людей, сутність яких є незмінною, оскільки «весь світ, за Сковородою, складається із двох натур: одна видима, друга невидима. Видима зветься жива істота, а невидима – Бог. Ця невидима натура все живе проходить і утримує, скрізь завжди є, була і буде».
«Невидима натура» в дійстві – це сценографічне «недремне око», через яке відображається Всесвіт.

Невіддільним художнім образом всього дійства є музика Дмитра Данова. Театр вперше звертається до її нової форми – електронного звучання.

Найвиразнішими прикметами сковородинівського «барокового стилю», вважає Дмитро Чижевський, є антитетичність (поєднання протилежностей) і символізм. Саме вони стали основою для побудови новелістичної форми дійства.

Кожна із новел розпочинається давнім церковним хоровим піснеспівом, містить тексти Григорія Сковороди, які супроводжує музика та відеоряд, що втілює вічність незбагненного і невидимого. Також у новелах представлені людські істоти, де одні прагнуть відірватись вище від землі та загалу, а інші – розганяють фальш та оману в часі та просторі.

Кожна частина дійства закінчується хореографічною новелою, лейтмотивом якої є слова філософа: «В цьому цілому світі я бачу два світи, що один світ утворюють. Світ видний та невидний, живий та мертвий, цілий та розпачливий… Отож, світ у світі є то вічність у тлінні, життя у смерть, пробуд у сні, світло у тьмі, у брехні правда, в печалі радість, у одчаї надія».

За інформацією пресрелізу