lviv-desant

У Національній філармонії України відбулася знакова подія – пролунав відновлений Фортепіанний концерт Віктора Косенка (солістка – Віоліна Петриченко), а відома композиторка Богдана Фроляк презентувала новинку – симфонію «Любов»

Цю програму подарували меломанам столиці музиканти Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою маестро Володимира Сивохіпа.

Імпреза пройшла в рамках українського туру (Вінниця – Київ – Житомир), організованого колективом із міста Лева. Про дві прем’єри, які почули меломани столиці, розповіли: автор ідеї творчого проєкту й диригент Володимир Сивохіп, піаністка Віоліна Петриченко та композиторка Богдана Фроляк.

Відновлений Косенко і прем’єра від Фроляк

– Цей гастрольний проєкт для нас, як вимога й данина часу, – підкреслив Володимир Сивохіп, генеральний директор Львівської національної філармонії і диригент симфонічного оркестру. – Нагадаю, що два роки тому Львівська філармонія й наш оркестр відзначали поважну дату – 120 літ від дня заснування, але ця подія збіглася з повномасштабною війною… Та, попри всі складнощі, зокрема, й брак фінансування, ми все ж поставили мету – ювілей треба відсвяткувати. Ми з’їздили у тур Сполученими Штатами Америки, презентували українську музику за океаном, потім гастролювали у Стокгольмі, виступали у Берлінській філармонії…

Утім вважали, що повинні грати не лише за кордоном, – нас мають почути й у столиці України. На жаль, реалізація проєкту відкладалася… Тому ми вирішили: сядемо на автобуси й самі приїдемо до Києва, винаймемо готель, а концерт на сцені Національної філармонії України усе ж відбудеться!

У програмі пролунала відновлена версія Фортепіанного концерту Віктора Косенка (соло – Віоліна Петриченко), а також відбулася київська прем’єра Третьої симфонії відомої української композиторки Богдани Фроляк. Останній твір – музична ілюстрація реалій війни і сучасного життя України очима нашої сучасниці, талановитої авторки. Симфонія № 3 «Любов» створена Богданою Фроляк на замовлення нашої філармонії…

– Я дуже вдячна генеральному директорові Львівської національної філармонії, диригенту Володимиру Сивохіпу, який запропонував написати твір для Фестивалю класичної музики «Віртуози», що відбувся у Львові вже у 43-тє, – розповіла Богдана Фроляк. – Ідея полягала в тому, щоб зробити певну асоціацію до фортепіанного циклу Василя Барвінського «Любов». Маючи повну свободу у виборі жанру, форми й часу, я вирішила: то буде симфонія, про яку давно мріяла, але якось завжди бракувало часу й можливості реалізувати задум.

Так постала Третя симфонія. І я назвала її «Любов». Нагадаю, у Барвінського цикл пов’язаний безпосередньо з почуттями до жінки, я ж у симфонії трактую поняття любові ширше – як любов до ближнього, до землі, на якій живеш, до світу, Творця, дитини, коханої людини, рослинки, сонця, Всесвіту…

Я далека від того, що моя музика має транслювати якісь надто прямі асоціації подій чи зображати відкрито певні звуки, котрі супроводжують цю страшну війну. Я не вважаю завдання музики саме таким. Це, швидше, мої внутрішні переживання, які я можу передати через музику, її мовою.

Тут є і трагізм, і світло, і драматизм, і надія – словом, усе, що відчуваємо ми, українці, у цей тяжкий час війни. Симфонія двочастинна – як і дві мої попередні. Перша частина головна й драматична, друга – світлий Post Scriptum, котрий залишає місце для надії…

У програмі також презентовано Фортепіанний концерт Віктора Косенка, який вдалося відновити. Нагадаю, лірик за станом душі, Віктор Косенко був не лише феноменальним піаністом, а й створив шедевр, призначений для великих сцен. Ця музика поєднує вишукану обізнаність автора із найкращими музичними надбаннями пізнього романтизму та оригінальну, неперевершену косенківську теплоту вислову й сердечний, ностальгійний порив.

Покинувши світ унаслідок жорстокої хвороби, композитор не встиг завершити дві останні частини концерту. Однак нарешті його можна почути у редактурі Левка Ревуцького та Георгія Майбороди.

Оновлену партитуру відредагував диригент Сергій Хоровець. Разом із нашим оркестром соло виконує піаністка Віоліна Петриченко.

Новий шанс забутого твору

– Я щаслива, що мала змогу грати Фортепіанний концерт Віктора Косенка. Він писав його дев’ять років, але, на жаль, не завершив… У концерті композитор заклав дуже багато різних емоцій. Він був геніальним піаністом і вдосконалював фортепіанну партію весь час, але партитура залишилася в ескізах, маестро закінчив тільки першу частину, – нагадала Віоліна Петриченко. – Інші частини доробляли Левко Ревуцький і Георгій Майборода.

Я давно хотіла вивчити Фортепіанний концерт Косенка… Спільно з диригентом Володимиром Сивохіпом ми вирішили переглянути твір. Він потребував більшої цілісності, якої ми й спробували досягти. Перша проблема: партитури не існувало, а та, що була в архіві, містила помилки. Тому по голосах створили нову.

Це була величезна праця, за що велика подяка Сергію Хоровцю. За партіями відновили полотно. Я сподіваюся, концерт заново «зазвучить» і отримає новий шанс бути почутим шанувальниками класики.

46 хвилин знакової музики і дві світові прем’єри

– Нагадаю, що наприкінці травня ми виступали у Дніпровській філармонії, на початку червня Фортепіанний концерт Косенка презентували на урочистому концерті-закритті 43-го Міжнародного фестивалю «Віртуози». А 8 червня твір прозвучав у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України, – продовжує Володимир Сивохіп. – Концерт композитор написав сто років тому, а перша частина виконувалася десь три рази, – всі інші загалом двічі й із великими перервами в часі, а також помилками у партитурі й клавірі.

Ми поставили собі за мету трохи «почистити», але не переробляти концерт: перша частина – Косенка, другу дописано Ревуцьким, а третю – Майбородою… Вийшло майже 50 хвилин музики. Довго? До речі, Концерт для фортепіано з оркестром («Імператор») Бетховена триває 68 хвилин, Концерт № 1 для фортепіано з оркестром до мінор Шопена – 49, а ми з Концертом Косенка вклались у 46. Виступи у Львові, Дніпрі, Вінниці, Києві – це хороший старт для забутого твору.

У наших планах, аби в Польщі Фортепіанний концерт Віктора Косенка звучав у Щецині, у Філармонії імені Мєчислава Карловіча 24 червня, а також у Катовицях – 25 червня.

Що стосується Третьої симфонії «Любов» Богдани Фроляк, то дві світові прем’єри вже відбулися у Львові та Києві. А далі підуть розмови серед музикознавців, критиків і твір заживе своїм життям у високому мистецтві.

Зараз наша мета – утримувати оркестр на високому професійному рівні. Через війну бракує хороших інструменталістів, а музиканти по колу ходять, виступаючи у різних колективах – театрах, ансамблях, філармоніях…

Приїзд до Києва є доречним і необхідним насамперед нашим оркестрантам, бо виступ на головній філармонійній сцені України – це своєрідний екзамен на професіоналізм. Київ навіть під час війни залишається багатомільйонним містом, і тут є відчуття великого інтересу до класики, національної та сучасної музики. У Колонному залі імені Миколи Лисенка якась особлива аура…

***

Виступ львівських музикантів розпочався під час блекауту. Адміністрації Національної філармонії довелося вмикати генератор. Але навіть ці незручності не завадили, а додали шарму й інтимності вечору.

Овації, крики «браво» від вдячної публіки й сльози були у слухачів, коли на біс музиканти виконали щемливу «Мелодію» Мирослава Скорика, – твір, який є візитівкою прославленого колективу, що нині носить ім’я цього геніального композитора. Віват, Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика!

Тетяна ПОЛІЩУК