Ювілей відзначає видатна представниця славного кола львівських музикантів
Pозпочала ж молода піаністка мистецький шлях у 1962 році як лауреатка Всеукраїнського конкурсу імені Миколи Лисенка, але також як пасіонарна шістдесятниця, сміливо продемонструвавши своїм мистецтвом естетичну незалежність, свободу творчості, самобутність. Цим засадам залишалася вірною завжди, з ними ж увійшла і в ХХІ століття.
Крушельницька поєднала в особистій грі щиру виразність «промовляючого» піанізму свого вчителя Нейгауза з інтонаційним словником львівської фортепіанної школи, витворивши власний неповторний виконавський стиль. Серед піаністів-сучасників вона виділялася, зокрема, серйозним ставленням до інтерпретації творів українських композиторів. Не тільки грала їх у кожній концертній програмі, а й послідовно виробляла цілісне розуміння індивідуального творчого обличчя кожного митця, вивчаючи та опановуючи велику єдність його творів.
Творча спадщина Крушельницької містить показову фонотеку інтерпретаційних робіт у царині української музики першої половини і середини ХХ століття.
Мисткиня усвідомлювала важливість цих виконавських принципів і дбала про їхнє збереження та розвиток. Вона виховала у Львівській музичній академії піаністичну школу власних послідовників. Роками наполегливої праці передавала учням мистецтво правдивого і виразного, хвилюючого інтонування на фортепіано, що дозволяло, зокрема, донести до слухачів красу й самобутність української музики. Яромир Боженко, Мар’яна Самотос, Йожеф Ермінь, Василь Котис та інші випускники Крушельницької – уже відомі в Україні та світі як талановиті й цікаві концертанти.
Але благотворний вплив мисткині торкнувся не тільки її власних учнів, а й творчого колективу львівських фортепіанних кафедр загалом, – послідовна праця над розвитком інтерпретації української музики стала тут нормою навчального процесу. То в одному, то в іншому класі «спалахують» яскраві творчі знахідки талановитих студентів, що обіцяють у майбутньому перспективний ріст українського виконавства.
Львів щиро вшановує свою велику артистку. В будинку-музеї Станіслава Людкевича, де піаністці не раз доводилося спілкуватися з композитором, розгорнуто присвячену їй виставку архівних матеріалів. На урочистому відкритті виставки музей не міг умістити всіх, хто прийшов, щоби приєднатися до свята. Після розповіді про мисткиню (Наталя Кашкадамова) виступила Мар’яна Самотос із талановитим виконанням «Музичних присвят» Богдани Фільц – одного з відомих творів у репертуарі її вчительки.
Знаменний ювілей мисткині відзначило також Наукове товариство імені Шевченка. Адже є ще одна «інакшість» Марії Крушельницької – вона, мабуть, єдина піаністка, що належить до наукової спільноти. «Велика артистка проявила риси, гідні дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка: дослідницький підхід і спосіб мислення у сфері музичної інтерпретації і тверді патріотичні переконання втілені в невтомному й кваліфікованому служінні українському народові», – пише Вісник НТШ.
Концерт української музики готують на пошану Марії Крушельницької учні Львівського музичного ліцею імені Соломії Крушельницької.
Кульмінацією ж святкування став концерт-присвята у Львівській філармонії одного зі старших учнів цієї професорки Йожефа Ерміня. Спеціально підібрана і вивчена програма була старанно продумана: два твори з років спільної роботи вчительки й учня – Соната Ревуцького та Ґавот Лисенка; дещо з улюбленого – для Крушельницької пісні Шуберта у фортепіанних обробках, а для Ерміня – мініатюри Сильвестрова; відповідний до нагоди твір – «Присвята» Шумана–Ліста; і на завершення – п’єси Ліста.
Музикант виявив прекрасну піаністичну форму, достатньо можливостей для цього було в пропонованій програмі. Однак, звичайно ж, його коронні достоїнства – це звукове багатство, рідкісна культура тихої гри та захоплива виразність мелодійної інтонації.
При кінці концерту піаніст звернувся до зали зі щирими словами про свою професорку Марію Тарасівну Крушельницьку. Відзначив співпрацю з нею як щасливі миттєвості життя і подякував за те, що прищепила йому правдиву любов до музики, котра веде його по життю і заохочує виступати й учити щоразу нові програми.
Наталя КАШКАДАМОВА
Фото надані авторкою статті
