Інтерв’ю у музиканта взяла відповідальна секретарка Асоціації естрадних і джазових оркестрів Національної всеукраїнської музичної спілки Галина Макаренко-Дергунова
Г. М.-Д.: Шановний колего, Юрію Валентиновичу! Хочу привітати вас із ювілеєм і задати питання, відповіді на які ознайомлять читачів із вашим творчим шляхом у чудовому світі джазу.
Ю. П.: Дякую! Тож розпочнемо.
Г. М.-Д.: Дніпропетровщина має багату джазову історію, яку визначали знакові постаті. І одна з них, безумовно, – ви. Розкажіть, будь ласка, про себе. Де народилися? Як почали займатися музикою?
Ю. П.: Народився 5 вересня 1947 року в багатодітній сім’ї службовця на Одещині. Музикою ніхто з родичів професійно не займався, але у всіх був природний музичний слух і зацікавлення цим мистецтвом, яке згодом переросло в заняття. Молодший брат закінчив музичну школу, середній – музичне училище, а я – консерваторію. Коли сім’я збиралась разом, хлопці грали, а сестри (їх у мене чотири) з батьками співали. Ото було весело!
Г. М.-Д.: Ваша любов до джазу виникла в Одесі?
Ю. П.: Так! У 1964–1968 роках я навчався в Одеському музичному училищі по класу труби і паралельно працював артистом оркестру Одеського цирку. В репертуарі колективу було багато відомих джазових стандартів, тож захоплення джазом зароджувалося в період студентства.
У 1971 році мене запросили як трубача до Новосибірська на відкриття нового великого цирку. Я приїхав туди на 2-3 тижні, а залишився на 10 років. Ставши головним диригентом оркестру держцирку я вступив до Новосибірської консерваторії по класу труби професора Йосипа Бобровського. Закінчив навчання 1975-го, отримавши кваліфікацію «викладач, соліст оркестру та концертний виконавець».
За час роботи в Новосибірську я з колегами брав участь як трубач у Всесоюзних джазових фестивалях (Росія, Україна, Казахстан, Узбекистан). Також гастролював із колективами Держцирку як диригент оркестрів у Монголії (1976 рік), Бразилії та Уругваї (1979-й). Мені пощастило диригувати музичним супроводом програм із легендарними особистостями радянської епохи – Юрієм Нікуліним, Олегом Поповим, Карандашем (Михайлом Румянцевим) і багатьма іншими видатними артистами.
Г. М.-Д.: Як же ви потрапили у Дніпропетровськ?
Ю. П.: У 1980-му в Дніпропетровську мав запрацювати новий цирк і Держцирк СРСР рекомендував мене туди на роботу головним диригентом оркестру. Того ж року, після ретельного відбору музикантів, був створений біг-бенд, який 25-го грудня урочисто відкрив дніпропетровський Палац циркового мистецтва.
Оркестр цирку брав активну участь у джазових концертах і музичних заходах міста. Як диригент я також їздив на гастролі з різними шоу-програмами до Німеччини, Голландії, Швеції, Бельгії.
Г. М.-Д.: Коли ви організували свій джаз-оркестр і де він знайшов прописку?
Ю. П.: 1997 року я почав створювати власний джазовий колектив, перший концерт якого відбувся у Дніпропетровському аерокосмічному центрі. Оркестр примітила обласна рада й у 2002-му надала йому офіційний статус і бюджетне фінансування.
З 2002 до 2011 року бенд базувався при Дніпропетровському державному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка. 1 квітня 2011-го нас перевели під юрисдикцію філармонії, адміністрація котрої була цим фактом дуже задоволена.
Г. М.-Д.: Кілька слів про вашу працю у Дніпропетровській академії музики імені Михайла Глинки.
Ю. П.: В академії я почав працювати викладачем і диригентом студентського біг-бенду з 2002 року, паралельно керуючи оркестром у Дніпропетровській філармонії. Студентський колектив брав участь у багатьох концертах, став лауреатом численних міжнародних і всеукраїнських джазових фестивалів і конкурсів: «ДоДж-2005» (Донецьк), «Джаз на Дніпрі» (Дніпропетровськ), «Big-Band Fest-2013» (Харків), «Jazz Project at the International Festival of Music Art Music without Limits-2017» (Дніпро) та інших.
У 2016 році нашему студенському біг-бенду вручили сертифікат на вступ до Асоціації естрадних і джазових оркестрів НВМС, який ви, пані Галино, як відповідальний секретар асоціації, вручили нам під час творчої зустрічі з колективом і ректором академії Юрієм Новіковим.
Г. М.-Д.: Так! Я добре пам’ятаю наше знайомство. Відтоді зав’язалась наша творча плідна співдружність. Я при кожній нагоді старалася приїхати у Дніпро й відвідати ваші концерти, виступи на міжнародних фестивалях «Джаз на Дніпрі».
Ю. П.: А я дуже вдячний Вам, пані Галино, за таке ставлення до нашого колективу. А також – за запрошення виступити 17 лютого 2018 року на XVII Всеукраїнському фестивалі «Зимові джазові зустрічі» пам’яті Євгена Дергунова, одного із засновників професійного джазу в Україні, блискучого аранжувальника, композитора, піаніста, педагога. Форум проходив у Національній філармонії, ставши важливою подією для всієї джазової України
Г. М.-Д.: Яскравий і високопрофесійний виступ біг-бенду Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глинки тоді високо оцінила столична публіка, як і вашу майстерність. Чула, що не так давно ви трохи змінили рід діяльності…
Ю. П.: Дійсно, з вересня 2020-го я більше приділяю уваги роботі з вокально-інструментальним ансамблем. Також продовжую викладати диригування студентам факультету джазового напрямку.
Г. М.-Д.: Маю надію, що фахові викладачі академії із джазового вокалу і ваш особистий вагомий творчий досвід, Юрію, й надалі надихатимуть учнів. Своїми вміннями, бездоганним смаком та організаційним талантом вони внесуть нові грані у втілення мистецьких проєктів Дніпропетровської академії музики.
На завершення бесіди пропоную читачам ознайомитися з думками про ваші мистецькі й педагогічні здобутки одного з поважних колег.
«Стрижнем усіх джазових концертів кафедри “Оркестрові інструменти” був і залишається у сьогоденні великий джазовий оркестр під керівництвом досвідченого викладача, чудового музиканта, диригента, аранжувальника, одного з активних лідерів джазового руху в Україні Юрія Валентиновича Паламарчука.
Виступи оркестру завжди відрізнялися високим професіоналізмом, злагодженістю звучання оркестрових груп, винятковим артистизмом, емоційно-чуттєвою виразністю.
Окрім роботи зі студентським оркестром, Юрій Валентинович, як лідер бендового мистецтва Дніпра, є постійним керівником оркестру джазових зірок міста на щорічних джазових фестивалях “Джаз на Дніпрі”.
Метр багато співпрацює з вокалістами академії. Яскраві аранжування для різноманітних інструментальних ансамблів, які супроводжують виступи солістів, ансамблів, створюють неперевершені зразки цього виду джазового мистецтва.
Великий диригентський досвід дозволяє йому успішно працювати в класі диригування. Студентам поталанило отримати досвід роботи з таким музикантом і педагогом.
Хочеться побажати ювіляру здоров’я, творчої наснаги для того, щоб він ще багато років був у змозі передавати свій багатий досвід і знання молоді!»
Завідувач кафедри «Оркестрові інструменти» Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глинки, кандидат мистецтвознавства, професор Сергій ГОРОВИЙ
