Мелодія від Маестро Мирослава Скорика

826

13 і 14 липня у Львові та Парижі звучала музика сучасного українського класика

13 липня 2022 року. В цей день Мирославу Скорику мало би виповнитись 84. Музична присвята пам’яті легендарного композитора відбулась у Львівській національній філармонії, яка з 2020-го названа його ім’ям. Концерт, що зібрав один із перших аншлагів від початку війни, водночас завершував 119-й, «воєнний» філармонійний сезон.

А наступного дня, 14 липня знаменита «Мелодія» Скорика звучала під час головного урочистого заходу в Парижі з нагоди національного свята Франції – Дня взяття Бастилії.

Львів

Концерт у Львові, радше музичний вечір Іn memoriam був особливим. Ініціатор проведення заходу, директор Львівської філармонії і давній соратник Мирослава Скорика Володимир Сивохіп виступив як диригент і водночас майстер художнього слова. Завдяки його теплим спогадам про митця, імпреза об’єднала велелюдну аудиторію шаною і любов’ю до незабутнього Мирослава Михайловича.

Своєрідним прологом стала «Павана на смерть інфанти» Моріса Равеля у виконанні симфонічного оркестру Львівської філармонії під батутою Володимира Сивохіпа. За словами диригента, опус Равеля був обраний не випадково. Адже на батьківщині французького композитора цей твір сприймають як епітафію. Тож у філармонійній залі «Павана» лунала, немов музична альтернатива традиційним квітам біля підніжжя пам’ятника.

Музичною присвятою Мирославу Скорику стала й світла, акварельна «Маленька сюїта» Клода Дебюссі. За словами Володимира Сивохіпа, музика Равеля і Дебюссі багато в чому надихала творчість українського Маестро: «Це були його улюблені композитори, він шукав у них барви і колористику, вчився законам композиції, оркестровому письму, особливо любив їхні фортепіанні твори».

Кульмінацією програми стали два концерти Мирослава Скорика – для фортепіано та скрипки з оркестром. Володимир Сивохіп назвав їх рідкісними перлинами, які занурюють у таїнства творчості автора, і навів асоціативні поетичні рядки із «Зів’ялого листя» Івана Франка: «Хто в них пірне аж до дна, / Той, хоч і труду мав досить, / Дивнії перли виносить».

Саме таким заглибленням в авторський простір прозвучав Фортепіанний концерт № 2 в інтерпретації відомої української піаністки, активної виконавиці фортепіанної музики Скорика Оксани Рапіти. Вразили речитативи-сповіді, що ними розпочинається й завершується твір, між котрими розгортається сплетене з фольклорних інтонацій художнє полотно.

Другий із десяти концертів для скрипки з оркестром Скорика виконується, як, до слова, і Другий фортепіанний, далеко не часто. Володимир Сивохіп у передньому слові зауважив, що Другий скрипковий концерт, на відміну від усіх інших, не має присвяти: «Можу зробити припущення, що його композитор написав для себе і ПРО себе».

Диригент також звернув увагу на скориківські версії «Павани» і Funèbre Marche, що звучать у кінці твору.

Образна палітра концерту відкрила слухачам контрасти настроїв, протиставлення відчуттів і притаманну композитору ліричність вислову, які переконливо донесла знана українська скрипалька Лідія Футорська. Експресивну гру виконавиці візуально доповнювала символічна чорна сукня, прикрашена жовто-блакитними стрічками.

Музична програма завершилася «Adagio пам’яті Мирослава Скорика», авторка якого – одна з найяскравіших представниць школи славетного Майстра, відома композиторка Богдана Фроляк. Відтак «Павана» – прелюдія-епітафія і пронизливо-ліричне «Adagio пам’яті…» обрамили львівську музичну Присвяту незабутньому Мирославу Скорику.

Насамкінець вечора Володимир Сивохіп оголосив про започаткування проведення щорічних меморіальних концертів до дня народження Мирослава Скорика та анонсував уже наступний – 13 липня 2023-го.

Париж

Як виявилось, не тільки Львів підготував музичну присвяту видатному українському композитору. Наступного дня – 14 липня, у рамках щорічного національного урочистого концерту «Le Concert de Paris 2022» з нагоди головного свята країни – Дня взяття Бастилії, у Парижі пролунала знаменита «Мелодія» Мирослава Скорика. У супроводі Національного оркестру Франції її виконав відомий віолончеліст, володар Ордена Почесного легіону Готьє Капюсон.

Мелодія, що сприймається як музичний знак України, линула зі сцени, встановленої біля підніжжя Ейфелевої вежі. Тисячі людей слухали її, високо піднявши маленькі ліхтарики, чим створили вражаючий ефект вечірнього зоряного неба. Тож українська мелодія зазвучала музичним символом солідарності французького народу щодо України та її захисників.

Французький виконавець грав «Мелодію» Скорика не вперше. До речі, він був одним із перших західних музикантів, хто виступав в Україні на підтримку нашого народу. Зокрема, 12 квітня 2022 року Готьє Капюсон завершував цим же твором сольний концерт у Львівській філармонії.

«Бажаємо, щоб ця ніжна та ностальгійна мелодія подарувала надію на мир усім, хто бореться із варварством», – звернувся зі сцени Стефан Берн, якому доручили вести свято. На завершення концерту культову Ейфелеву вежу підсвітили кольорами українського прапора.

Аудиторія, що бачила це дивовижне дійство і слухала музику Скорика, збільшилася, завдяки онлайн-трансляції, до близько трьох мільйонів людей з усього світу.

P. S. Мелодія від Маестро насправді виявилася зверненням до всіх нас, до тих, хто здатен почути Її красу, ніжність і силу людських почуттів.

Леся ОЛІЙНИК, Андрій ШОЛЕНІНОВ, Львів – Париж

Фото з архіву редакції, а також Едуарда ІВАНЮШЕНКА й Edouard Brane (Готьє Капюсон)