mihael-fetter

Німецький органіст Міхаель Феттер уже вдруге приїздить в Україну від початку повномасштабного вторгнення. Він гратиме 2 листопада у Львівському органному залі речиталь у рамках XIV Львівського міжнародного органного фестивалю

Органіст із німецького міста Бауцена має великий досвід роботи церковним музикантом, кантором хору та дириґентом. Він також виконує органні імпровізації та акомпанує німим фільмам. Під час попереднього візиту до Львівського органного залу Міхаель Фетер отримав подяку від мера міста Львова Андрія Садового.

Напередодні концерту ми поспілкувалися з митцем і дізналися як він здобув освіту в чотирьох містах, як створює супровід до німого кіно та чому нині повернувся в Україну.

– Дякуємо вам за те, що знову відвідали Україну, тепер уже вдруге під час повномасштабного вторгнення. Що для вас означають ці концерти під час війни?

– Я вперше побував в Україні у травні 2024 року і був глибоко вражений тим, що мій візит і концерт виявилися значущими для людей. Це викликало бажання зіграти тут іще раз.

– Розкажіть, будь ласка, про свій шлях до виконавства. Як ви прийшли саме до органної та церковної музики?

– Я походжу з дуже музичної та релігійної родини. Ми мали тісний контакт із нашою церковною громадою у моєму рідному місті Пірні. Тут працював церковний музикант, кантор, котрий відчував свою професію як проповідницьку. Під його керівництвом я співав у дитячих хорах і дорослому хорі «Кантореї». Пізніше він також давав мені уроки гри на органі. Це дуже вплинуло на мене, а також нашу родину, тож я, зрештою, почав вивчати церковну музику.

– Розкажіть про навчання у різних містах (Дрездені, Веймарі, Бремені, Ганновері, Бостоні). Як цей досвід вплинув на ваш стиль і підхід до мистецтва?

– В Університеті церковної музики в Дрездені була фундаментальною підготовка не лише з музичних дисциплін, а й богословських предметів. Там зв’язок між музикою та проповіддю сприймався дуже серйозно.

У Веймарі вивчення церковної музики відбувається у рамках занять на фортепіанному відділі. Тут я отримав чудовий вишкіл із фортепіано, органа та імпровізації.

Бременський період був дуже важливою частиною моєї освіти. Ми мали змогу практикувати старовинну музику й навчатися на багатьох оригінальних північнонімецьких органах.

У Ганновері, окрім основних предметів – органа та імпровізації, у центрі уваги було оркестрове дириґування. А в Бостоні я нарешті знову зміг поглибити сфери імпровізації та гри на клавесині.

Те, що я асоціюю з усіма навчальними закладами, – це знайомство з чудовими вчителями, які розкрили мені багатства музики, а також взаємодії між музикою і текстом.

– Ви – органіст і хоровий кантор. Як поєднуєте ці дві ролі? Що вам найбільше подобається у роботі з хором?

– Граючи на органі, ти здебільшого перебуваєш наодинці з музикою. Працюючи з людьми в хорі чи оркестрі, можна творити музику разом. Я ціную і те, й інше.

– Ви є ініціатором проєкту «Bautzener Orgelsommer». Які цілі ви ставите перед цим фестивалем і як він розвивався з часом?

– Фестиваль «Бауценське органне літо» акцентує увагу на чудових інструментах собору Св. Петра. Вони – в центрі серії концертів.

Це також нагода запросити до Бауцена дуже різних органістів, які презентують різноманітні програми. Таким чином слухачі можуть отримати широке уявлення про органну музику, а також відчути різницю у поводженні органістів з інструментами.

Усі музиканти, які приїжджають у Бауцен, приносять із собою щось зі свого світу. І кожен бере враження від Бауцена у власний світ. Я вважаю такий обмін дуже важливим.

Цього літа з травня до серпня у нас відбулося 16 заходів. Окрім суто органних концертів, завжди є імпреза для органа з оркестром, програма, у якій звучать два або всі п’ять органів, і подія із німим кіно.

Фестиваль за останніх 7 років уже став традиційним.

– Ви не боїтеся експериментувати. Наприклад, брали участь у благодійному проєкті «Звук світла» в соборі Святого Петра, де поєдналися орган, саксофон і візуальні ефекти. Як ви спілкувалися з іншими виконавцям під час виступу? Як публіка сприймає подібні концерти?

– Наша аудиторія відкрита для експериментів. Надзвичайні події завжди збирають абсолютно різних людей.

– Ви також граєте органні імпровізації під час показів німих фільмів. Якось готуєтеся до цього? Що найбільше захоплює вас у тому жанрі?

– Для імпровізації під німе кіно я, звичайно, спочатку дивлюся фільми. Потім шукаю, які настрої картини хочу передати чи підсилити. Музика не є основним акцентом у супроводі фільму, але «працює» разом із ним. В ідеалі люди не сприймають звучання як щось самостійне. Мене справді захоплює втілення образів у музиці.

– Які ваші улюблені твори для органа і чим вони особливі?

– Для мене опуси, котрі я в даний момент граю, завжди особливі.

– Ви грали на органах у багатьох країнах. Який інструмент справив на вас найбільше враження і чим він відрізняється від інших?

– Пам’ятаю копію історичного органа в Нестведі (Данія). Там дуже вразила старовинна атмосфера раннього бароко. Це допомогло мені навчитися слухати певні твори абсолютно по-новому.

Коли я підійшов до органа Eule у соборі Бауцена (інструмент 1910 року), я зміг інакше зрозуміти твори Макса Регера, оскільки на такому інструменті його інструкції щодо регістрування було дуже легко реалізувати.

Ще один мій спогад пов’язаний з органом Trost у Вальтерсгаузені (Тюрінгія). Там педалі такі широкі, що їх доводиться використовувати обережно, – уважно грати на дуже низьких нотах, аби досягти цих звуків. Для того, щоб видобути низьке до на цьому органі, потрібно більше зусиль. Це дійсно запамʼятовується.

І, звичайно, завжди цікаво грати на оригінальних інструментах. Наприклад, італійських майстрів – в Італії, американську органну музику – на американському органі Скіннера.

– Чи є якісь нові музичні проєкти, ідеї, над якими ви зараз працюєте? Що би ви хотіли дослідити в майбутньому?

– Я завжди думаю про те, яку музику маю виконувати, щоб охопити слухачів, особливо молодих, котрі ще не є частиною нашої аудиторії.

Часто постає питання: як мені найкраще поєднати відтворення музики з проголошенням Божого Слова? Наш світ потребує такого меседжу. І, з мого досвіду, музика має чудові можливості донести це повідомлення та вселити надію у людей.

Спілкувалася Діана КОЛОМОЄЦЬ

Фото Юлії Пендрак і надані Львівський органним залом