Музика без меж – завершальний концерт року, що минув

297

Цей рік для українців особливо важкий і важливий. Попри війну, проблеми з електрикою, Львів невпинно працює. 23 грудня в залі Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика відбувся заключний концерт року філармонійного симфонічного оркестру

Мене огорнула невимовна радість побачити Концертний зал імені Станіслава Людкевича, що виглядав, як у довоєнні часи. Коробки з медикаментами прибрано, ряди крісел, котрі зняли ще під час пандемії коронавірусу, знову стоять на місцях, а сцену прикрашає різдвяна ялинка. Саме в такій святковій атмосфері пройшов концерт Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою Теодора Кухара.

Слід зазначити, що невдовзі колектив відправиться у велике американське турне, де відіграє близько сорока концертів протягом двох місяців. Гастролі здійснюватимуться в рамках масштабного мистецького проєкту «Бачити і чути Україну / See & hear Ukraine», який у серпні презентувала Львівська національна філармонія імені Скорика у співпраці з Благодійним фондом Козицького у ході проєкту «Ми і світ / WE & WORLD».

Станкович, Брамс, Дворжак – обʼєднані в одну програму

Продумана до деталей драматургія імпрези вийшла надзвичайно вдалою.
Розпочався концерт Камерною симфонією № 3 для флейти і струнних Євгена Станковича, що здобула світове визнання як одна з кращих симфоній 1985 року за версією ЮНЕСКО. Вдале поєднання українського фольклору та академічної традиції справило надзвичайне враження на слухачів. Це було би неможливим без соліста Михайла Сосновського, який зумів передати енергетику твору. Завдяки диригенту Теодору Кухару оркестр відтворив прозоре звукове полотно, яке підкреслило роль соліста.

Наступним прозвучав Концерт для скрипки з оркестром Йоганнеса Брамса. Про складність виконання й критичне ставлення до твору сучасників, зокрема Генрика Венявського, розповіла модераторка вечора Марта Кузій. Венявський свого часу назвав концерт «неграбельним», скрипаль-віртуоз Пабло де Сарасате відмовився грати його, бо не хотів «стояти на трибуні зі скрипкою в руках і слухати поки гобой грає єдину мелодію в Adagio». Нинішні слухачі та критики схиляються до думки, що Брамс хотів саме розкрити звуковий потенціал скрипки, а не технічні вміння виконавця.

Сольну партію виконала Владислава Лученко – українка, яка довгий час проживає у Швейцарії і співпрацює з багатьма європейськими музикантами. Приємно вразила інтерпретація, злагодженість між оркестром та солістом, чистота й відчуття романтичного стилю.

На завершення концерту пролунала Симфонія № 9 Антоніна Дворжака «З Нового світу». Завдяки диригенту музика звучала енергійно та жваво. Добре прослуховувалися оркестрові переклички різних груп інструментів.

***
Завершальний концерт року був прикладом високого професійного виконавського рівня учасників. Тішить, що програму складено за принципом поєднання української, загальноєвропейської та американської музики. Сподіваюся, що артисти триматимуть марку впродовж двох місяців гастролей у США і гідно представлятимуть Україну за її межами.

Чекаємо на захоплення американської публіки і схвальні відгуки американських критиків!

Марія ТАРАС