11 лютого Наталія Пономарчук вийде на сцену Колонного залу імені Миколи Лисенка Національної філармонії України у концерті Київського камерного оркестру з програмою, присвяченою творчості двох провідних австрійських композиторів: основоположника романтизму в музиці Франца Шуберта і представника так званої «післяваґнерівської п’ятірки» Густава Малера
Найчисельнішими у творчому доробку Шуберта є пісні, яких налічують понад 600. Утім майстерні й глибокі музичні відкриття композитор здійснив і в інструментальних жанрах. Єдиний повноцінний Струнний квінтет Шуберта отримав високу оцінку як «піднесений» або «екстраординарний» і як такий, що має «бездонний пафос». Зазвичай він вважається найкращим камерним твором Шуберта, а також одним із найбільших за розміром загалом у камерній музиці.
Тож Струнний квінтет до мажор для скрипки, альта, 2-х віолончелей і контрабаса митець написав у останній рік життя (1828). Шуберт обрав тональність до мажор, можливо, як жест щодо двох композиторів, якими захоплювався, – Моцарта й Бетховена. Обидва написали струнні квінтети у цій тональності. В музиці Шубертового «віолончельного квінтету» немає гострого драматизму чи конфлікту, натомість поєднані масштабність і широта музичного вислову з ідилічною врівноваженістю, одухотвореністю. Контрастності в образах твору не так багато, але в ньому відображено цілу гаму почуттів – і зосереджені роздуми, і смуток, і радість.
«Пісні мандрівного підмайстра» австрійця Густава Малера – своєрідний парафраз на вокальні цикли Шуберта. Чотири вірші, які стали поетичною основою опусу, Малер написав сам, переживаючи нерозділене, хворобливе, але палке кохання. У 1884 році молодий композитор, який лише трьома роками раніше закінчив навчання, працював у Касселі другим дириґентом оперного театру.
«Учора я приїхав сюди… Тільки-но ступив на бруківку Касселя, мною опанували колишні страшні чари і я не знаю, як відновити внутрішню рівновагу. Я знову зустрівся з нею, вона загадкова, як завжди. Можу сказати лише: “Господи, допоможи мені!”» «Я написав цикл пісень, всі вони присвячені їй. Вона їх не знає. Та й що вони можуть їй сказати, крім того, про що їй уже відомо?.. Пісні задумані так, ніби мандруючий підмайстер, наздогнаний злою долею, виходить у широкий світ і прямує світ за очі».
Назва циклу стала автобіографічною: композитор вважав себе ще підмайстром у мистецтві. У віршах відчувається прямий зв’язок із традиціями німецького літературного романтизму – лірикою Ейхендорфа і Гейне, а найбільше з віршами Вільгельма Мюллера, котрі й стали основою шубертівських циклів. Порівняно з ними, Малер більш лаконічно та концентровано змальовує музикою ціле життя, переживання та надії головного героя, який шукав щастя і знайшов, але воно судилося не йому… У назві циклу композитор відобразив власне самоусвідомлення, адже вважав себе підмайстром у мистецтві. Цикл заявляє провідну тему творчості Малера – роздуми про сенс життя та його красу, попри страждання й випробування, які спіткають на цьому шляху.
Солюватиме у вокальному циклі Малера Інна Галатенко (сопрано).
За інформацією пресрелізу
