archiv-uvu

Важливим напрямом навчально-наукової діяльності Українського Вільного Університету (УВУ) з часів його заснування (1921) був збір і збереження українських документальних та рукописних джерел, створення архівних фондів і колекцій

Фундаментальні бібліотечні й архівні матеріали УВУ, що сьогодні функціонує у Мюнхені (Німеччина), становили і становлять упродовж усього часу функціонування університету інтегральну частину історико-культурної спадщини українського народу. Вони були зібрані в результаті багаторічної діяльності громадсько-політичних, наукових, культурно-освітніх і релігійних осередків українців у різних країнах світу.

Матеріали архіву УВУ структуровані за певними напрямами, а саме: архіви українських організацій в еміграції у Німеччині, особові архіви українських діячів за кордоном, тематичні колекції історико-політичного характеру, періодика «таборового періоду» на зламі 1940–1950-х років. Окрім вищеназваних, архів налічує чимале число слайдів, кіноплівок, фотографій.

Окремий вимір архіву УВУ – колекція унікальних аудіозаписів музичних подій, здійснених як операторами і журналістами української редакції «Радіо Свобода», що довгий час (1954–1995) функціонувало в Мюнхені, так і приватними особами, які передали записи в архів УВУ на збереження для сучасників і нащадків. Їхній часовий вимір охоплює 1950–1990-ті роки – період тотальної заборони сприйняття і прослуховування радянським репресивним режимом спадщини зарубіжних українців.

Основу змісту аудіозаписів архіву становлять тематичні музичні радіопередачі, а також трансляції святкових концертів, літургій, інтерв’ю з артистами-виконавцями, композиторами, діячами культури тощо. Оригінали цих записів збережені на касетних і магнітних плівках, які ще не піддавалися відповідній фаховій систематизації.

У бібліотеці УВУ зберігається «Абетковий реєстр записів фотоархіву радіо “Свобода” (попередній варіант)», складений станом на 15 червня 2005 року. Він налічує 830 найменувань – переважно без уточнення, але з частковим зазначенням прізвищ окремих композиторів, письменників, виконавців, акторів і читців, назв святкових подій, музичних колективів, концертів тощо. Однак цей список є узагальненим, він не містить конкретної інформації стосовно того чи іншого аудіозапису – ані про дату, ані щодо виконавців чи авторства творів. А відсутність апаратури для відтворення цих аудіозаписів загалом унеможливлює користування вагомим аудіобагатством архіву Українського Вільного Університету. Саме тому актуальною проблемою постало оцифрування музичного аудіоархіву УВУ.

Наукове вивчення й опрацювання музичного звукового фонду архіву УВУ зініціювали професори кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віолетта Дутчак і Мирон Черепанин. Реалізацію міжнародного наукового проєкту було розпочато у формі підписання в грудні 2022 року Меморандуму про співпрацю між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) та Українським Вільним Університетом (Мюнхен, Німеччина). Він отримав назву «Українська культурно-мистецька спадщина у фондах архіву Українського Вільного Університету: оцифрування і наукове осмислення», був схвалений ректорами навчальних закладів професоркою Марією Пришляк (УВУ) і професором Ігорем Цепендою (ПНУ імені Василя Стефаника).

Перший практичний етап роботи у січні-лютому 2023 року, згідно з меморандумом, охопив аналіз стану записів, розв’язання організаційних проблем, підбір та апробацію відповідної апаратури, способів технічного налаштування для оцифрування матеріалів. Усе це було вирішено спільно з ректоратами навчальних закладів (зі сторони ПНУ в особі першої проректорки, професорки Валентини Якубів, а з боку Українського Вільного Університету – ректоркою, професоркою Марією Пришляк).

Передусім виконавці проєкту мали впорядкувати плівки за носіями та репрезентованими на них жанровими напрямами. Серед наявних в архіві бобін виявлено близько 500 екземплярів саме із музичними записами. Процес оцифрування здійснювався з аналогових плівкових магнітофонів через комп’ютерні програми.

Фіксація у цифровому форматі й прослуховування записів дозволили розпочати їхній новий фаховий облік, робочу каталогізацію і систематизацію. Окремі записи концертів містили друковані програми, проте більшість, на жаль, – ні, що потребувало створення їх, уточнення чи ідентифікації.

У результаті першого етапу з оцифрування аудіозаписів учасники проєкту професори Віолетта Дутчак і Мирон Черепанин безпосередньо в Мюнхені зафіксували біля 200 музичних файлів різної тривалості. Сьогодні, вже в Івано-Франківську, стартував процес їхньої каталогізації і систематизації, тематичного й жанрового упорядкування, а також наукового осмислення у формі фахових статей.

До прикладу, серед музичних записів напряму «Бандурне мистецтво» – виступи відомих бандуристів України й діаспори (Зіновія Штокалка, Володимира Луціва, Галини Менкуш, Костянтина Новицького, Василя Нечепи, Юрія Дубицького, Остапа Стахіва, інших), концерти учасників курсів бандурного мистецтва при Українському Вільному Університеті, концерти учнів із бандурних осередків Європи та Америки, Державної заслуженої капели бандуристів Києва і Капели бандуристів імені Тараса Шевченка з Детройта, колядки у супроводі бандури тощо.

Серію «Оркестрової та інструментальної музики» представляють записи колективів як діаспори, так і України, – сольних і камерно-інструментальних творів академічного й естрадно-джазового спрямування (Миколи Лисенка, Василя Барвінського, Богдана Весоловського). Поміж оркестрових композицій – твори Андрія Штогаренка «Дивертисмент», Бориса Кудрика «Вибір Гетьмана», Станіслава Людкевича Кантата-симфонія «Кавказ» (диригент Микола Колесса, запис 1980 р.). Увагу привертає також опера «Катерина» Миколи Аркаса (запис 1961 р.).

Великий інтерес викликають виступи інструментальних ансамблів народної та естрадної музики, які виконують обробки українських мелодій, сюїти на українські теми, марші, популярні інструментальні хіти, музику до фільму про емігрантів. Серед найпопулярніших – Піддуклянський ансамбль із Пряшева (керівник Степан Цимбора), естрадно-народний оркестр зі США, а також багато інших.

Напрям «Концерти» охоплює різні жанри музики. Це виступи вокалістів (Андрій Добрянський, Орест Руснак, Ганна Шерей), скрипалів (Володимир Цісик, Т. Берегова), піаністів (Роман Рудницький), артистів з України, які гастролювали за кордоном, концерти симфонічної, хорової, народної музики. До програм входили стрілецькі, пластові патріотичні пісні й марші, українські пісні та романси тощо.

Велику частину записів займають «Літургії», концерти духовної музики. Тут можна зустріти унікальні записи православних і католицьких Служб Божих за участі відомих українських кардиналів і архиєпископів, зокрема Йосипа Сліпого, Мстислава, Мирона Мольчка, а також Різдвяні та Пасхальні архієрейські літургії з українських храмів Нью-Йорка, Лос-Анджелеса, Ватикану, Відня, Парижа, Мюнхена.

Окремо варто виділити численні записи концертів духовної музики хору церкви Св. Варвари під орудою Андрія Гнатишина (Відень, Австрія) та інших хорових колективів – із Ванкувера, Едмонтона, Торонто (Канада). До записів духовного змісту також слід віднести «Колядки і щедрівки», виконавцями яких виступають як дитячі, так і дорослі учасники Різдвяного дійства з різних осередків українців за кордоном.

Основу «Хорової музики» становлять концертні виступи хорових колективів, засновниками і керівниками яких були знамениті українські диригенти – Андрій Гнатишин (хор церкви Св. Варвари), Мирослав Антонович («Візантійський хор»), Нестор Городовенко (хор «Україна»), Роман Ревакович («Журавлі»), Василь Кардаш («Прометей»). Плівки зберігають не лише музичні номери, а також коментарі, інтерв’ю і промови цих музикантів.

Окремим пунктом фахової систематизації постали записи музичних передач української редакції «Радіо Свобода». Вони відрізняються чіткою структурою і побудовані за складеним заздалегідь сценарієм, оформлені вступною частиною і відзначаються цілісністю розкриття анонсованої теми. Більшість із них мають інформативно-пізнавальний характер, доповнений підібраним музичним супроводом. Музичні передачі вела журналістка «Радіо Свобода» Ганна Бойчук-Щепко.

Сьогодні упорядковується та укладається каталог оцифрованих аудіозаписів уже проведеного етапу проєкту. Попереду – підготовка і реалізація наступного етапу, а саме – оцифрування аналогових плівок, серед яких найбільш давні аудіозаписи 1950–1960-х років і їхня ідентифікація.

Результатом виконання завдань Меморандуму між навчальними закладами Німеччини та України після оцифрування аудіозаписів постане новий упорядкований аудіоархів із детально систематизованим каталогом аудіоматеріалів, що відкриє доступ інших дослідників до раритетних записів, наукового й культурно-мистецького осмислення їх у публікаціях і навчальних студіях.

Таким чином, наміри щодо каталогізації, оцифрування і фахової систематизації музичного аудіоархіву УВУ стали не лише реальністю, а й ще одним кроком у справі збагачення скарбниці української культури. Співпраця Українського Вільного Університету та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника репрезентувала новий вимір діяльності – збереження і вшанування пам’яті тих людей, творчість яких зафіксовано на плівках із можливістю їхнього сучасного відтворення.

Українці діаспори, котрі вимушено жили за межами батьківщини, але своєю подвижницькою діяльністю на ниві освіти, культури й духовності оживляли національну ідею, створювали культурні осередки, наукові інституції, музичні колективи і водночас боролися, невтомно працювали, всіма силами й способами наближали здобуття свободи та незалежності України.

Віолетта ДУТЧАК, Мирон ЧЕРЕПАНИН

Фото – з архіву авторів