Про «іншого» Шевченка – богемного митця та зірки свого часу – оригінальну оперу написали молоді, талановиті митці з різних міст України: композитор Золтан Алмаші / Київ, авторка лібрето Олена Павлова / Львів і керівник проєкту, режисер Армен Калоян / Харків. Проєкт створено спеціально для Харківської Схід Опери. Презентація відбулася 6 жовтня
Нова опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі», присвячена 210-й річниці від дня народження великого поета, пророка і борця за Україну – Тараса Шевченка. Надихнув на її створення недописаний роман «Мочиморди» представника Розстріляного Відродження, талановитого письменника Ґео Шкурупія, що виходив у журналі «Нова Ґенерація» 1930-го року.
Армен Калоян, керівник проєкту, головний режисер Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка / Схід Опери: «Ми хотіли зробити щось про незнаного Шевченка. Адже він – не ікона, а жива людина зі своїми пристрастями, бажаннями, історіями, яка дуже любила життя! Коли Шевченко отримав “вільну” від кріпацтва і приїхав до України, то дізнався, що він – зірка. Якраз вийшов друком “Кобзар”, що в елітних колах України був дуже популярним – панночки ним зачитувалися, вчили напам’ять, цитували, закохувалися в автора. Шевченка прагнули прийняти у себе в маєтках знані люди того часу, що було дуже почесно. Ми хочемо показати поета модним, таким, яким він і був насправді серед тогочасної української еліти. Прагнемо зробити Тараса ближчим до молоді, щоби юна генерація ототожнювала себе з молодим життєлюбом, а не забронзовілим дідом».
Авторкою лібрето опери-кабаре стала львівська поетеса Олена Павлова. Коли Армен Калоян надіслав їй текст Ґео Шкурупія з коментарями, що Шевченко в опері – не ікона, вона одразу вхопилася за проєкт. При цьому Павлова знайшла ще деякі уривки Ґео Шкурупія, працювала з архівами, листами не тільки Шевченка і Костомарова, а й усіх, які були навколо Шевченка, вишукувала факти. Тому основою опери є твір Ґео Шкурупія, але лібрето – власний твір Олени Павлової, який можна розглядати як окремий літературний опус. Також вона вбачає символічну присутність Шевченка під час Революції Гідності на Майдані та зараз, під час повномасштабного вторгнення рф.
«2014-го він був на плакатах, білбордах у центрі Києва: “Шевченку – 200”. Якраз готувалися до його великого ювілею, – таке враження, що він постійно був із нами й підтримував. І зараз та сама ситуація. Коли всі побачили, як українські військові зривають російську агітацію про “адин народ” із білборда у звільненій Балаклії, а під ним виявляються слова Тараса Шевченка “Борітеся – поборете!”, – це дуже символічний знак. Нині триває війна на всіх рівнях. Один із важливих – символи. І Тарас Шевченко у цій боротьбі бере дуже активну участь. Я також додала у лібрето розділ, де герої з’являються на Майдані. Лібрето вийшло доволі іронічним, водночас ми не скочувалися до кітчу або фарсу».
Музику до опери написав сучасний український композитор, знаний віолончеліст і педагог Золтан Алмаші.
Новаторська опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» – це міст часів, що сполучає минуле й сучасність. Вона відтворює атмосферу та дух «шевченкового» періоду, дозволяючи глядачам пережити і зрозуміти складні події, важливі моменти української історії.
Прем’єру опери-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» заплановано на березень 2025 року.
Проєкт реалізовується за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Організатори: ГО «Агентство міжнародного співробітництва» в партнерстві з Харківським національним академічним театром опери та балету імені Миколи Лисенка та Харківською державною академією дизайну та мистецтв.
За матеріалами пресрелізу
