odesa-music-olimp-2023-zastavka

В Одесі відбувся ІV Міжнародний конкурс «Odesa Musiс Olymp-2023» (і втретє дистанційно). Йому передував теж одеський і також у режимі online VІ Всеукраїнський музично-теоретичний конкурс

Нагадаю, їхніми засновниками й партнерами є одеські громадські організації «Odesa Musiс Olymp», «Асоціація Нова Музика», Національний комітет України Міжнародної Музичної Ради, Одеська філармонія, Фонд сприяння розвитку мистецтв і Музичний ліцей імені Петра Столярського.

Ще під час нашестя ковіду дистанційний формат став лідером і в освіті, і в музичному житті України. Тож і в нинішніх умовах війни проти агресора-нелюда він залишається домінуючим. За логікою реалій число охочих взяти участь у музичних конкурсах мало би зменшитись. Між тим, усе навпаки: кількість конкурсантів збільшилась у порівняні з минулим від 78 до 94.

Додався також хоровий колектив (на попередньому змаганні номінація «хори, оркестри, ансамблі» обмежилась лише дуетами). Зразковий дитячий хор із красномовною назвою «Подільські солов’ї» з міста Хмельницького посів ІІ місце.

Як і на минулому «Odesa Musiс Olymp», Україна цьогоріч теж була представлена більшістю областей, а до учасників із «найгарячіших» місць приєдналися Бахмут, Лисичанськ, Кривий Ріг! Отже, прагнення й бажання продовжувати, попри все, ознаки нормального життя, надія і сподівання на повернення вкраденого війною мирного дитинства виявляються сильнішими за воєнні загрози. Розширилась і міжнародна палітра: до представників уже постійних країн – Вірменії, Литви, Польщі долучились учасники з Великої Британії, США і Хорватії.

Будь-який конкурс дивує несподіваним відкриттям і відкриває шлях до успішної кар’єри. Такою несподіванкою на «Odesa Musiс Olymp-2023» виявився Максим Крюгер – юний піаніст із Філадельфії (США), який вразив усіх членів журі образним мисленням, артистичною харизмою і піаністичною технікою (друга вікова категорія). Максим отримав найвище число балів і став володарем Гран-прі.

Ще одне Гран-прі одержав талановитий гобоїст із Вільнюса (Литва) Лаурінас Бейнаріс (теж у другій віковій категорії). Як і на попередньому турнірі, цьогоріч номінація «духові інструменти, ударні» теж лідирувала і за кількістю учасників, і за рівнем їхньої підготовки. Годі сказати, що абсолютно всі учасники цієї номінації отримали ті чи інші призові місця (випадок доволі рідкісний). Значна кількість їх дісталася представникам відомій своїми традиціями литовській духовій школі. Зокрема, другі місця отримали юні гобоїсти Петрас Габрієліус Уксас, Лівіус Шульгіс, Аурімас Мінтаучкіс, треті місця – теж гобоїсти Алгірдас Шукіс і Зара Лешчінскайте.

Радість перемоги розділили з колегами юні вірменські флейтисти Едуард Саргсян (І місце) і Кнарік Степанян (ІІІ місце), а також володарка І премії кларнетистка з польської Лодзі Ізабела Зубер та одна з наймолодших учасниць конкурсу – талановита флейтистка з Хорватії Еміль Джонс (ІІ місце).

Між тим дуже яскраво проявили себе й українські учасники. Увагу привернули львів’яни Ігор Максименко (труба) і Андрій Українець (саксофон), яким члени журі віддали перші місця, та Владислав Андруняк (ІІ місце, тромбон). Потужну одеську духову школу представили Євгенія Ковтун (І місце, саксофон), Володимир Свидрук (ІІ місце, тромбон), Богдана Баранська (ІІ місце, саксофон), Олександра Дробот (ІІІ місце, кларнет) і Микола Катинський (ІІІ місце, саксофон). Достойно презентовано й школу духового виконавства Хмельницького – Роксолана Дорчинець (ІІ місце, флейта), Дмитро Міщук (ІІ місце, саксофон), Чернівців – юні трубачі Михайло Шевчук, Павло Сопіт і Василь Яворський, які посіли треті місця, а також Києва – Євген Сіберт (ІІІ місце, тромбон).

Широко і розмаїто було презентовано й сучасну дитячу фортепіанну освіту. Зокрема, Україну представляли учасники навчальних закладів Києва, Львова, Одеси, Харкова, Черкас, Дніпра, Вінниці, Сум, Коломиї і Трускавця, до яких приєднались конкурсанти з Філадельфії (США) і німецького Штутгарта, котрі виявилися лідерами у номінації «фортепіано». Окрім уже згаданого володаря Гран-прі Максима Крюгера, перше місце посіла Моніка Дорн (Штутгарт, Німеччина).

Дуже порадували юні конкурсанти з Дніпра – міста, що потерпає від постійних обстрілів: Єлизавета Котрікова, Юлія Бахчева, Віктор Сапай і Поліна Журжа отримали другі місця. Унікальне музичне життя має нині й багатостраждальний Харків. Згадаю хоча б вражаючий проєкт харківських музикантів, який буквально заполонив ютюб. На вулицях міста, біля вщент зруйнованих будинків наживо звучить музика Баха. Тож перемога талановитих харків’янок Анни Леонтьєвої – І місце (!) і ІІ місце Юлії Габрук теж сприймається як своєрідний виклик агресору.

Журі, яке оцінювало конкурсантів за 100-бальною системою, не скупилося на справедливі бали. Тож ІІ и ІІІ місць у всіх номінаціях виявилось чимало. Зокрема, другі місця посіли юні піаністи – Самвел Кіракосян із вірменського міста Гюмрі, Вероніка Зайчикова з Черкас і Адам Аль-Зайят (Одеса). Треті місця отримали Софія Сливка й Амалія Шаркевич із Сум, Таїсія Чигирин (Коломия) та Мішель Педорич – єдиний учасник у цій номінації від Києва.

Як і торік, сильними виявилися конкурсанти в номінації «струнні інструменти». Майже 100% із них, подібно до учасників категорії «духові інструменти», стали переможцями. Чотири (!) перших місця здобули торішня переможниця «Odesa Musiс Olymр» скрипалька Єлизавета Погоріла з Олександрії Кіровоградської області, скрипалі Ярема-Лук’ян Мельник (Львів), Софія Яворська (Одеса/Київ) і віолончелістка Раїса Марциновська (Одеса).

Другі місця отримали маленька скрипалька Анна Ковальчук (Тернопіль), скрипальки Дар’я Куртій із відомого тепер усьому світу Ірпеня, Діана Вікторія Цел із польського Вроцлава і двоє віолончелістів – Ярослав Ящук і Гліб Арсеньєв-Кирилич із Броварів Київської області.

Юний віолончеліст Гуґо Сото Лопез з іспанського міста Коруна (до речі, Іспанія, як Вірменія та Литва, є вже традиційною учасницею одеського конкурсу), скрипалі Антанас Арлаускас (Литва), Олександра Ґюлзатян (Вірменія) і Богдана Круць (Тернопіль) набрали кількість балів для ІІІ місця.

100% переможцями виявились усі учасники номінації «народні інструменти», отримавши найвищі місця. Чотири (!) перші здобули маленькі виконавці на вірменському каноні Нане Хачатрян та Емма Баласян і двоє юних бандуристів – Ілля Орел з небезпечної точки України міста Запоріжжя та Анна Шкварок із села Угринів Івано-Франківської області.

До речі, не можна не порадіти, що на конкурсі знову зазвучала бандура: минулоріч фолк-інструменти України були представлені гітарою. Володарі других місць Нарек Аветісян презентував вірменський дудук і Володимир Лебєдєв – баян (з одного із найгарячіших міст України – Херсона).

У номінації «вокал» (академічний спів) традиційно переможцями стають учасники з України, насамперед, представники відомої одеської вокальної школи. Хоча дещо несподівано проявив себе й учасник із Китаю. Словом, найвищі бали отримали одесити Катерина Федотова, Кирило Найда та китаянка, котра вчиться у Київській консерваторії Ся Юйхань.

Друге місце посіли Максим Танькут (Одеса), Сергій Савенко (Дніпро), Роман Ткачук (Київ) і Нарек Хачатрян (Аштарак, Вірменія). ІІІ переможну позицію зайняли Юй Сяосян із китайського міста Юхань, Іванна Пасічна (Рівне), Віра Коваленко з Лисичанська, яка знайшла тимчасовий притулок під Києвом, у смт Вишневе, та Віктор Сапай, котрий двічі став переможцем – як піаніст і співак (Дніпро).

Окрім згаданого на початку переможця (ІІ місце) – дитячого хору з Хмельницького у номінації «ансамблі, хори, оркестри», два інших учасника розділили ІІ і ІІІ місця – відповідно, дует із Вільнюса (гобой-фортепіано) та тріо з Тернополя.

Досить незвичною для музичних конкурсів – зазвичай, виконавських змагань, – є номінація «композиція». Відтак, ІV «Odesa Musiс Olymp» підтверджує логіку такої позиції. Адже це посилює творче спрямування одеського музичного форуму та водночас розширює його формат і можливості.

У журі цього конкурсного розділу входять такі відомі композитори, педагоги, професори, як Кармелла Цепколенко, Вітаутас Германавічус (Литва), Андрій Ровнер (США). Вони й визначили імена, можливо, майбутніх композиторів – це Анна Гуріна (І місце, Львів), Дар’я Ованнісян (ІІ місце, Варшава, Польща), Дмитро Міщук (ІІ місце, Хмельницький). Став також переможцем як саксофоніст у номінації «духові інструменти» Олекса Іванишин (ІІІ місце, Львів).

На моє переконання композиторська творчість у сучасній Україні – неймовірно яскрава, розмаїта і багата на феноменально талановитих професіоналів світового рівня. І подібні конкурси допомагають знаходити і залучати до композиторської освіти ще з юних літ. Тому важливим є доповнення музичних змагань і теоретичними дисциплінами. Наскільки мені відомо, ідея такого розширення належить Асмік Хачатрян – ініціаторці й організаторці, «головній героїні» обох одеських конкурсів. Знаменно, що створений нею Всеукраїнський музично-теоретичний конкурс передував появі «Odesa Musiс Olymp», який, радше, став його продовженням.

Про вчасність і потребу такого конкурсу свідчить великий інтерес і щорічне збільшення кількості учасників: від першого проведення число 50 у наступні роки зросло до понад 150! Тому, що в нинішньому конкурсі взяло участь лише 60 теоретиків, є пояснення: було анульовано номінацію «музична література», в програму якої до 2022-го входила «російська музика». Невизначеність і досі освітньої концепції щодо цього загалом дається взнаки в усьому навчальному процесі музичних закладів.

Звісно, окремо заслуговує на велику вдячність робота журі обох конкурсів, до складу яких входять провідні виконавці й педагоги, професори (раджу ознайомитись з інформацією про них на сайті «Odesa Musiс Olymp» за посиланням: https://www.omofestofficial.com/pustaya-stranica). Також хочу відзначити бездоганний рівень організації, підготовки й проведення конкурсу.

І насамкінець. «Odesa Musiс Olymp» триває, по суті, впродовж усього року і вже є брендом музичного життя Одеси. Зокрема, на весь наступний сезон Одеської філармонії заплановані концерти переможців конкурсу в усіх номінаціях за участю філармонійного камерного оркестру під орудою маестро Ігоря Шаврука.

Тож побажаємо подальшого успіху «Odesa Musiс Olymp», його учасникам і організаторам!

Леся ОЛІЙНИК, голова журі конкурсу