Останній концерт Фестивалю імені Владислава Любомирського

42

З 22 до 26 жовтня минулого року у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика в рамках Lubomirski Festival, який проходив не лише у Львові, а й у Кракові, Любневіце, Перемишлі та Величці, відбулася серія відкритих концертів

Фестиваль присвячено відомому культурному меценату князю Владиславу Любомирському (1866–1934). Він був також композитором-аматором і володів кількома музичними інструментами. У 40-річному віці зайнявся професійною музичною освітою, навчався композиції у Гжегожа Фітельберга, пізніше – у Віденській консерваторії в Роберта Фукса. Частина творів Любомирського залишилась у рукописах. Митець здійснив значний внесок у розвиток культури і музичного мистецтва, підтримуючи цілу плеяду відомих музикантів: Артура Рубінштейна, Кароля Шимановського, Мечислава Карловича, Аполінарія Шелута, Людомира Ружицького, Гжегожа Фітельберга та інших.

На офіційному сайті Lubomirski Festival визначено культурну місію події, пов’язану з проблемою меценатства в країні. «Серія відкритих концертів присвячена польським композиторам з аристократичних сімей: Любомирським, Радзивілам, Понятовським і їхнім протеже – Францішеку Лесселю та Каролю Ліпінському. Завдяки фестивалю ми познайомились із їхніми досягненнями, а також з тими, хто зробив їх можливими».

Львівська національна філармонія не вперше долучається до організації Lubomirski Festival, який проводиться протягом чотирьох років поспіль разом із партнерами Krakowska fundacja Sztuki, Instytut Promocji Kultury Polskiej, Agencja Artystyczna Kameny. Мені пощастило відвідати останній із чотирьох цьогорічних концертів – 26 жовтня.

У програмі концерту були твори польських композиторів Станіслава Монюшка, Францішека Мірецького та Кароля Курпінського у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою польського диригента Себастьяна Перловського (Sebastian Perłowski) – артистичного директора Міжнародного фестивалю імені Владислава Любомирського. Соліст – Віктор Янковський (Viktor Yankovskyi, баритон). Модерувала концерт Марта Кузій.

Перша частина вечора містила Увертюру «Казка» Станіслава Монюшка – один із найпопулярніших творів композитора. Опус не має літературної програми, настрій і характер створює музика: від ліричних до драматичних образів, від гумористичних до тривожних і таємничих. Динаміка розповіді, контрасти, тембральні забарвлення, виразні мелодійні пасажі, – усе детально озвучено майстерною грою оркестру.

У другій частині концерту, присвяченій вокальній музиці, прозвучали чотири арії з опер польських композиторів у виконанні талановитого молодого баритона Віктора Янковського. Спочатку співак презентував дві арії Станіслава Монюшка: Януша з опери «Галька» і Станіслава з опери «Verbum Nobile».

Щодо арії Януша згадався вислів одного з музичних критиків: «Вона схожа на шопенівський ноктюрн, який покладений на оперну музику, адже інтонацій національних польських мотивів органічно поєдналися з рисами італійського бельканто». Соліст чудово увійшов у роль і створив образ впевненого, рішучого героя.

В арії Станіслава співак передав трагічні настрої. До слова, ця опера востаннє звучала на сцені Львівської національної філармонії близько ста років тому, і ось її фрагмент знову пролунав тут.

Після Монюшка пролунали арії менш відомих композиторів – Францішека Мірецького і Кароля Курпінського. Перший вважався забутим, але віднайдені дослідниками клавіри дозволили виконавцям відродити цю вартісну музику.

Арія протоієрея з опери «Раймунд, князь литовський» Мірецького стала кульмінацією концерту. Попри технічну складність і доволі низьку для баритона теситуру, соліст показав чудове володіня широким діапазоном.

На завершення концерту прозвучала арія короля Ягайла з опери «Ядвіга, Королева Польська» Курпінського. Твір розпочався вступом, побудованим на діалозі оркестрових фанфар та арпеджіо в партії флейти. Віктор Янковський показав вершину майстерності, блискуче і бездоганно виконавши технічно складні пасажі. Оркестрова партія була прозорою, особливо відзначу почергове соло в партіях дерев’яних духових інструментів (флейта, гобой тощо).

Отже, разом із концертами Lubomirski Festival увага музичної спільноти Львова була прикута до важливого питання меценатства. Музичні твори, представлені на фестивалі, відомі світу завдяки меценатській підтримці композиторів. Сподіваємося, що творча постать Владислава Любомирського – відомого митця і мецената, який сприяв розвитку культури своєї країни, послужить гарним прикладом для тих, кому не байдуже мистецтво. Для Львова Lubomirski Festival став знаковою подією, що акцентує як успіхи, так і проблеми мистецького життя і культурного розвитку нашої країни.

Віталія ЯВОРСЬКА

Фото з офіційного сайту Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика