Наприкінці березня столична музична спільнота вшановувала пам’ять видатного українського диригента, народного артиста України, кавалера орденів «За заслуги» III ступеня, Ярослава Мудрого V ступеня – Зіновія-Богдана Антківа
Народився митець у 1942 році на Тернопільщині. По закінченні Львівської державної конcерваторії у класі Миколи Колесси протягом п’ятнадцяти років працював диригентом Державної заслуженої академічної хорової капели України «Думка». У 1984 році очолив Державну (нині – Муніципальна) академічну чоловічу хорову капелу імені Левка Ревуцького.
За 25 років творчої діяльності Богдан Антків створив оригінальні хорові концертні програми різних музичних стилів – від доби бароко до сьогодення. Капела подорожувала Україною і світом, брала участь у міжнародних фестивалях, записала компакт-диски духовної і народної музики. Під його керівництвом уперше зі сцени прозвучали стрілецькі й повстанські пісні, визначилися основні репертуарні пріоритети капели: світова класика, культова музика та вітчизняний фольклор. Виконавська місія капели поєднала духовну спадщину з сучасною композиторською течією.
До 75-річчя від дня народження Богдана Антківа виступили провідні українські колективи та артисти, серед яких Муніципальна чоловіча капела імені Левка Ревуцького, Хор хлопчиків Муніципальної чоловічої капели імені Левка Ревуцького, Академічний оркестр народної і популярної музики Українського радіо, Герой України, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Анатолій Паламаренко, заслужена артистка України Валентина Іваненко, лауреати міжнародних конкурсів Василь Савенко (Велика Британія), Роман Антонюк, Тоня Матвієнко, Тетяна Жук-Сєдова (партія органа), Світлана Корецька (художнє слово). Музиканти представили концертну програму, де прозвучали культові духовні акапельні твори, обробки українських народних пісень, фрагменти літературно-музичної вистави «Гайдамаки», «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена в оркеструванні Володимира Марунича. Режисер-постановник – Володимир Лукашев.
Перше відділення концерту складалося винятково з акапельної музики. Звучали твори під редакцією та аранжуванням Богдана Антківа. Муніципальна чоловіча капела імені Левка Ревуцького (головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Володимир Курач, художній керівник – Андрій Карпінець, диригент – Олексій Бояр) виконала духовні твори Лесі Дичко, Миколи Леонтовича, обробки народних пісень Богдана Антківа, Ганни Гаврилець, Михайла Кречка та інших. Спів чоловічої капели вразив слухачів багатством тембру, особливим благородним звучанням, унікальною виконавською манерою.
Друге відділення відкрив Хор хлопчиків Муніципальної чоловічої капели імені Левка Ревуцького (художній керівник – заслужена артистка України Аїда Зайцева). Дитячий хор дуже емоційно і проникливо виконав духовні твори українських і зарубіжних композиторів.
Драматичною кульмінацією концерту стало виконання фрагментів із літературно-музичної вистави на вірші Тараса Шевченка «Гайдамаки» Рейнгольда Глієра – Кирила Стеценка для оркестру народних інструментів, чоловічого хору, солістів і читця. «Слово народу» мовили неперевершений Анатолій Паламаренко, Муніципальна чоловіча капела імені Левка Ревуцького та солісти Василь Савенко й Ігор Любименко. За участю Академічного оркестру народної і популярної музики Українського радіо (художній керівник і головний диригент – Михайло Пікульський) твір отримав неповторний національний колорит. Оркестр бездоганно передав особливий дух композиції і сприяв створенню високохудожніх образів. Виконання мало великий успіх і по праву заслуговує найкращих відгуків.
Останнім номером концерту була «Ода до радості» Людвіга Ван Бетховена в перекладі Миколи Лукаша за оркеструванням Володимира Марунича. Це стало великим сюрпризом, адже твір Бетховена зазвучав у несподіваній і нетиповій інтерпретації, а саме в звучанні Академічного оркестру народної і популярної музики Українського радіо та чоловічої капели. Зал аплодував стоячи.
Зауважу, що в складні часи для України такі постаті, як Зіновій-Богдан Антків, музичні твори, які прозвучали в концерті, мають державне значення, а колективи та артисти, котрі презентують національне мистецтво, – стратегічну місію.
Віра САМОЙЛЕНКО