Академічна музика і рок
Цьогорічний Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2015» порадував київських меломанів як традиційними багаторічними заходами, так і зовсім новими креативними проектами. Серед останніх назвемо імпрезу «Важкий синдром» – концерт-презентацію рок-альбому Сергія Пілютикова і Сергія Зажитька, яка пройшла у Великому залі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Фестиваль сучасної академічної музики, стіни навчального закладу, що є утіленням, у найкращому розумінні, професійного музичного академізму і… рок! Погодьтеся, сусідство неочікуване. Яке враження воно справило на публіку? Із цим запитанням ми звернулися до слухачів. І ось що почули у відповідь.
Маріанна Копиця, музикознавець, доктор мистецтвознавства, професор НМАУ:
«Абсолютно неймовірно, цікаво, незвично для цих стін! Також у незвичному амплуа постали наші композитори. Мені здається, що такі починання необхідно культивувати. А взагалі концерт є дуже добрим новаторством самого фестивалю».
Дмитро Данов:
«Концерт виявив діонісійське начало як внутрішньо притаманне музиці. Сьогодні ми мали можливість спілкування саме з цією давньогрецькою культурою, котра апелює до глибинних почуттів у людині. Тобто це щось близьке до філософії життя Шопенгауера. На мою думку все і концерті було рафіновано, дотримано стилю та досить еротично. Я вважаю, що все було супер!»
Єгор Карпенко:
«Концерт мені сподобався. Я вважаю, що треба частіше проводити такі заходи. Адже рок сам по стобі вже давно є класикою, чому б його не увести до фестивалю? Сьогодні ми спостерігаємо багато явищ, які поєднують у собі класику з роковим вокалом, із рок-музикою. Я думаю, що настала пора і в нас робити подібне!»
Ігор Туров, доктор історичних наук:
«Це була неперевершена гра, хоча тексти не дуже глибокі, недостатньо оригінальні. Але гра – справжня, така, яка і має бути у важкому році. Саме це було дуже приємно, я навіть згадав своє дитинство. Я вважаю, що у процесі еволюції музики застарілі схеми виконання, які ми принижуємо і паплюжимо, мають бути викинутими. І крізь це має звучати важкий рок».
Іван Небесний, композитор:
«Я вважаю, що це нормально. Тому що консерваторія і мусить бути закладом, що надає можливість побачити все навколо: не тільки в академічному вигляді, а й рок музику також. Зараз є така тенденція своєрідної суміші, фьюжн різних видів мистецтв, тому це природно, що рок-концерт з’явився у програмі фесту. І тому мені дуже приємно, що фестиваль розширяється жанрово і стає настільки різнобарвним.
Чи має музика, що прозвучала у нинішньому концерті, якусь схожість із творчістю сучасних українських рок-гуртів? Однозначно, ні! Тобто Скрябін то один автор, Славко Вакарчук – другий, Сергій Пилютіков і Зажитько – інакші. Їхня творчість принципово відмінна, її фактично дуже важко порівнювати. У даному випадку тут різні завдання й концепції. Творчість сучасних популярних рок-груп – це шоу-бізнес, а завдання сьогоднішнього концерту – це “мистецтво”. Тому-то дані речі фактично непорівнювані».
Ярослав Долгіх, студент НМАУ:
«Концерт сподобався, група грала якісно. Однак у залі консерваторії він виглядав недолуго, навіть попри те, що проходив у рамках “Київ Музик Фесту”. Стався конфлікт субкультур: сюди приходять? щоб послухати музику, а на таких концертах потрібно “ковбанитись” (що, зрештою, і зробив один зі слухачів). Пілютиков і Зажитько – академічні композитори, але рок аж ніяк не пов’язаний із академічною традицією. Якось до неї можна “прив’язати” перший твір – увертюру. Загалом вийшло так, що зв’язок з академічною музикою проявився тільки через авторів і виконавців».
Юлія БИЧКОВА
Фото (1) Юрія ШКОДИ
