Розповідаємо про рідний край

«Розповідаємо про рідний край» – таку назву має навчально-методичний посібник з українознавства, що нещодавно вийшов друком у київському видавництві «Фенікс»

Дисципліна, в якій переплітаються культурологія, історія, краєзнавство, безумовно, є важливим освітнім компонентом, що сприяє поглибленню загальногуманітарної освіти. Тому й поява нового навчального посібника є справою важливою й актуальною. Посібник узагальнює понад 25-річний досвід викладання курсів «Українське краєзнавство» та курсу «Українознавство» доктором мистецтвознавства, професором кафедри історії української музики та музичної фольклористики Тетяною Гусарчук, яка стала авторкою-упорядницею.

Книга цікава нестандартною як для звичних навчальних посібників подачею. Передмова і початкові розділи, в яких авторка-упорядниця подає відомості про історію становлення українознавства і краєзнавства (в тому числі і музичного) як його важливої частини, окреслює методичні засади у викладанні дисципліни, вимоги до пошуку джерел та роботи з ними, є необхідною теоретичною основою посібника, рамкою навчальної дисципліни. Далі ж авторка-упорядниця пропонує увазі читача творчі роботи слухачів курсу – студентів Національної музичної академії різних факультетів. Кожен розповів про свою малу батьківщину – її історію, традиції, визначні пам’ятки, чи ж просто про дорогі серцю місцини, пов’язані з професійними початками авторів, або ж мистецькі й освітні інституції, музичні події, фестивалі. На прохання Тетяни Гусарчук свої есе і навіть розлогі дослідницькі розвідки до посібника подали також її колеги, колишні студенти, випускники академії. Тут розповіді про Київ та область (Бровари, Біла Церква, Баришівка), Чернігів, Суми і Сумщина, Хмельниччина (Кам’янець-Подільський, Хотин), Вінниця,  Волинь (Луцьк, Ковель, Володимир), Кременець як батьківщина Михайла Вериківського, Звягель і Колодяжне, пов’язані з Лесею Українкою; Буковина (Чернівці, Хотин, Сторожинець), Кіровоградщина (Кропивницький, Знам’янка), Херсонщина, Львівщина, Дніпро, Кривий Ріг, Одеса, Маріуполь, Попасна, Ужгород, Мукачево, Івано-Франківськ – матеріали, що охоплюють 18 областей України.

«Саме мала батьківщина з її культурним потенціалом є основною темою підсумкової залікової роботи студентів, яку вони мають виконати з використанням знань і навичок, набутих у процесі проходження курсу. Включення до посібника таких робіт (майже всі вони виконані у 2022 та 2023 роках) демонструє результат навчально-виховного процесу, – зазначає рецензентка посібника, доктор мистецтвознавства, професор, завідувачка кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Тетяна Мартинюк. – І найцінніше – це почуття любові до своєї батьківщини, яким просякнуті творчі роботи, авторами яких є студенти другого курсу практично всіх факультетів, уродженці великих і малих міст, містечок і сіл. Деякі роботи несуть у собі особливий драматизм сьогодення, адже йдеться про такі міста, як Маріуполь, Попасну, Чернігів, Бровари».

«Важливим здобутком посібника є синергія викладача і студентів музичної академії, адже вони, пишучи есе про свою малу батьківщину (місто чи село), глибше пізнають її історію і сьогодення, демонструють неповторність її музично-культурного простору», – зауважує доктор мистецтвознавства, професор кафедри методики музичного виховання та диригування Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ганна Карась. Синергійність, як видається, проявляється і в своєрідному діалозі авторів нарисів та упорядниці, який проходить крізь усі не теоретичні розділи книги. Даючи висловитися кожному і кожній, Тетяна Гусарчук підсвічує окремі регіональні блоки своїм переднім словом чи коментарями, що виливаються в окремі більш чи менш розлогі тексти.

Окремо слід відзначити високий рівень поліграфії та оформлення посібника. Книга щедро ілюстрована. Причому більшість фото, як зазначено у передмові, належать авторам\співавторам видання, що також додає йому якості, яку мають великі родинні альбоми, де кожна картка чимось пам’ятна і дорога – подією, місцем, людьми, тут зображеними. Цікавий елемент оформлення – поля, оздоблені різними орнаментами, характерними для того чи іншого регіону України, відповідно до розділу. До низу сторінки стрічка орнаменту перетворюється на лінійки нотоносця, на непарних сторінках з’являється скрипковий ключ, на парних – басовий. Чималу частку ілюстрацій становлять матеріали фотовікторин –  методично спрямований компонент посібника, поданий для візуальної фіксації у пам’яті найвизначніших місцевостей, архітектурних споруд, витворів мистецтва.

Посібник «Розповідаємо про рідний край» ліричний, і ця якість проявляється не лише через велику кількість поетичних рядків, якими рясніє текст, а й в особистісній інтонації, яка десь більшою, а десь меншою мірою відчувається у масивах матеріалу.  Є іще один пласт матеріалу, в котрий можна занурюватися самостійно: величезні списки літератури завершують кожен розділ, а сумарно джерельна база становить 381 позицію (319 – друковані джерела, 62 – електронні ресурси).

Новий посібник показує, як звичайні «німі» назви і точки на карті можуть «оживати», «промовляти», проростати розгалуженими горизонтальними (просторовими) і вертикальними (углиб історичного часу) зв’язками, а люди, дотичні до них, – перетворюватися на велику українську родину.

Юлія ПАЛЬЦЕВИЧ