У 2019-му музичний світ святкує 200 років від дня народження композитора Станіслава Монюшка (1819–1872) – найвидатнішого, поряд із Фридериком Шопеном, польського композитора ХІХ століття
ЮНЕСКО оголосило 2019-й Роком Монюшка. Польський сейм також встановив 2019-й Роком Станіслава Монюшка. На честь цієї події центральний вокзал у Варшаві отримав ім’я композитора.
Митець народився у маленькому селі Убелі в Білорусі. Дитинство проводив частково у Варшаві (там отримав перші уроки музики), частково в Мінську. Навчався у Берліні, а першу роботу знайшов у Вільнюсі, де працював у 1840–1858 роках: був там органістом, диригентом, учителем музики, імпресаріо. Останні 14 років провів у Варшаві на посаді директора Опери. займався педагогічною діяльністю, оточений пошаною і захопленням як найвизначніший із живих польських музикантів.
Величезну частину творчої спадщини Монюшка становлять різні форми вокальної музики, передусім пісні (збереглося їх понад 260), кантати й опери. Писав також релігійні опуси, наприклад славні «Остробрамські літанії (Litanie Ostrobramskie)» і дещо сьогодні забуті фортепіанні мініатюри. Із самостійних симфонічних форм великим досягненням залишається увертюра «Казка (Bajka)».
Найважливішою цариною творчості сам Монюшко вважав оперу, хоча справа постановки творів цього жанру в часи, коли Річ Посполита була розділена між сусідніми імперіями, була складною і невдячною. Знаємо сьогодні 6 закінчених його опер і 8 оперет, а також кілька циклів балетної музики.
Видатний польський композитор і диригент протягом багатьох років підтримував зв’язки з Вільнюсом. Тут він створив польську національну оперу «Галька». Тож Литва теж оголосила 2019-й Роком Монюшка. У грудні відбулося його урочисте відкриття, під час якого представили оперу «Галька». Адже театральна прем’єра пройшла саме в цьому місті 1854 року, а варшавська – лише чотири роки по тому. Тут композитор написав багато пісень і чотири «Остробрамські літанії», які дослідники вважають найвищим досягненням композитора в сфері релігійної музики.
Розпочинаючи кар’єру у Вільнюсі, Станіслав Монюшко обіймав посаду органіста при колишньому єзуїтському Костелі св. Яна Хрестителя і св. Яна Євангеліста. Створив при ньому аматорський хор, який швидко досяг непоганого художнього рівня, що дозволяв виконувати навіть серйозні ораторійно-кантатні твори, принаймні у фрагментах, за участю оркестрів, куди входили також «аматори й ентузіасти». З думкою про тих власне виконавців і написав він свої найоригінальніші релігійні твори – «Остробрамські літанії». Водночас вони були амбітною спробою піднесення на вищий рівень сакральної музики, яка в ті часи переживала регрес, що не раз підкреслювали критики, а також сам Монюшко.
Слід відзначити, що Монюшка признають своїм також білоруси, адже народився він саме в Білорусі й у перші роки життя надихався білоруським фольклором. Кілька опусів він написав білоруською мовою.
Щодо України, то одна з найвідоміших опер Монюшка «Галька» ставилася в Київській опері у 1880-ті роки й була однією із найпопулярніших. До того ж у Харкові й Тернополі є вулиці, названі на честь польського композитора.
А ще Україна музична приєднується до вшанування композитора концертами і проектами. У вересні вже відбулися імпрези в Хмельницькому й Житомирі за участю солістів Тетяни Оленич, Олега Ланового, Тараса Бережанського та хору і оркестру Хмельницької філармонії під орудою Романа Реваковича. На черзі – концерти в Києві та Харкові, організовані Фундацією «Pro Musica Viva» за підтримки Міністра культури та національної спадщини Республіки Польщі у рамках багатолітньої програми «НЕЗАЛЕЖНА на 2017–2022» і дотаційної програми Інституту Адама Міцкевича «Культурні помости», Польського інституту в Києві та Медичної фірми БАЛТОН.
Цього разу солісти Валерія Туліс – сопрано, Марія Березовська – мецо-сопрано, Олександр Чувпило – тенор, Сергій Москальчук – бас та Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України під диригуванням Романа Реваковича виконають 4 «Остробрамські літанії» Монюшка 13 листопада у Києві та 15 листопада у Харкові.
ДОВІДКА: Благальна молитва, яку називають літанією (від гр. Litē – прохання), належить до найбільш архетипних форм християнської побожності. Виконували її різними способами від стародавніх часів, особливо під час процесій у так звані «благальні дні» (dies rogationum). Із часом кількість літаній зростала й вони набували канонічних форм. У порівнянні зі значною кількістю літаній, скомпонованих у XVIII столітті (Гассе, Гайдн, Моцарт), у подальшому їхнє число зменшилося, творили їх переважно локальні композитори, особливо ті, що були пов’язані з місцями вшанування Діви Марії.
Станіслав Монюшко у літаніях принципово не звертався до жодної традиції їхнього музичного опрацювання, відмовився також від будь-яких покликань на історичні стилі, пишучи твори справді оригінальні. Прекрасними, до сьогодні актуальними залишаються слова Яна Клечинського, який у розлогому некролозі композитора висловлює зачудування музикою Монюшка: «Ми переконані, що не скоро схожу спадщину з інших рук отримаємо. Де ж знайти цю глибоку релігійність, яку мав світлої пам’яті Монюшко, серед теперішнього віку сумніву і реалізму? Де ж знайти цю чисту простоту душі, цю наївність, властиву тільки людям геніальним, що такою великою мірою характерна творам нашого майстра? Де ж знайти автора, якому б, попри закордонні студії, вдалося бути настільки самостійним і близьким нам у всіх своїх творах?…»
За інформацією прес-релізу
ВІДЕО (Litanie Ostrobramskie): https://www.youtube.com/watch?v=Msq7elC9HYQ
https://www.youtube.com/watch?v=PN–K0WqKvQA
