Творча співпраця Петра Радейка з Михайлом Олійником зародилася під час революційних подій в Україні. Композитор написав пісню на слова Оксани Максимишин «Мамо, не плач», яка присвячена загиблим героям Небесної сотні. За словами композитора, він шукав соліста зі справжнім характером, оскільки пісня драматична і потребує неабиякої витримки.
Соліст Львівського оперного театру Петро Радейко відповідав тим критеріям, які шукав композитор. У першій спільній пісні «Мамо, не плач» взяли участь близько 70 львівських музикантів. Саме ця пісня,. аранжування до котрої зробив мистецький керівник Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок» Андрій Яцків, стала поштовхом до продовження спільної праці.
Наступною спільною роботою Михайла Олійника з Петром Радейком стала пісня «Чуєш, ти чекай мене». Цей відомий вірш Костянтина Сімонова «Жди меня» українською переклав Юрій Гончаренко. Пісня пов’язана з подіями в Україні і написана на підтримку військових та їхніх родин. У цій композиції цікава музична концепція з цимбалами, сопілками. Це етнічна рок-балада. Її можна послухати в інтернет-мережі.
Після двох спільних робіт з Петром Радейком, за словами Михайла Олійника, прийшло бачення майбутньої співпраці.
Петро Радейко давно виношував ідею проекту «Мелодія» і запропонував Михайлу Олійнику долучитися в якості композитора, аранжувальника та виконавця. В проекті «Мелодія» кожен з учасників мав можливість втілити свої творчі плани.
Петро Радейко запросив до співпраці багатьох львівських виконавців, серед них музиканти ансамблю «Високий Замок» Львівської філармонії, відомий гітарист Андрій Бадюк, а також і три вокалістки.
Михайло Олійник народився на Тернопільщині. Освіту розпочав у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені Соломії Крушельницької. Згодом продовжив навчання у Київському інституті музики імені Рейнгольда Глієра по класу джазового фортепіано.
Революційна доба в Україні відкрила у Михайла бажання творити український продукт, адже у мас-медіа багато музики, і не завжди якісної. Композитору хочеться творити таку музику, яка буде потрібна суспільству, музику із духовним наповненням, музику, яка мала б національний колорит. І водночас її можна було б презентувати за кордоном. У доробку Михайла Олійника близько десяти композицій, об’єднаних однією тематикою. Це солоспіви романсового напряму. З інструментальних композицій у доробку Михайла також близько десяти для різних складів. Серед народних – гуцульські мелодії та сольні для фортепіано.
Його найближчі композиторські задуми будуть втілені в авторському альбомі, де він виступить як піаніст. Це буде інструментальний альбом української етніки з джазовими елементами.
Михайло Олійник пише пісні для багатьох виконавців – Петра Радейка, Ольги Кримаренко, учасниці «Голосу Країни» Лілії Королюк, для студентів-вокалістів Київського інституту музики імені Рейнгольда Глієра.
У батьківській сім’ї Михайла шестеро дітей, і всі професійні музиканти. Батько також музикант, а мама – організатор театральних обрядових дійств. Ще змалечку всі діти виступали на сцені. Виступають і як сімейний інструментально-вокальний ансамбль Олійників, виконують народну і авторську музику. Склад ансамблю Олійників досить цікавий: саксофон, труба, віолончель, баян, фортепіано, фагот. Окрім того, всі співають.
Зараз Михайло Олійник робить аранжування народних пісень для Першого національного. Аранжування народних пісень, авторська музика – це студійна робота Михайла. Новим напрямом є робота над саундтреками до художнього фільму про Крути. Вихід фільму у прокат запланований на 2015 рік. У доробку Михайла є аранжування до мюзиклів, зокрема постановки дитячого мюзиклу у Києві.
