zamina

Наприкінці поточного навчального року у просторі початкової мистецької освіти України, відзначаючи свій перший ювілей – п’ять років проведення, – відбулася ІІІ Міжнародна учнівська конференція «ARS LONGA-2023». Традиційно захід проходив у двох форматах – онлайн, на платформі Zoom і з паралельною трансляцією на YouTube та офлайн – у приміщенні Дитячої музичної школи №39 столиці.

Вперше конференція за участю учнів під назвою «Мистецтво без меж: шлях до науки» пройшла у Києві навесні 2019-го як захід міського рівня. Її ініціаторами стали Олена Садівнича (авторка і менеджерка), викладачка-методистка, завідувачка теоретичного відділу КДМШ №39, та Юрій Чекан (науковий куратор), доктор мистецтвознавства, лауреат премії імені Миколи Лисенка. Наразі захід має міжнародний статус, відбувається зі сталою періодичністю – щопівроку (восени – «Мистецтво без меж: шлях до науки» і наприкінці навчального року з назвою «ARS LONGA»), і, по-суті, є осердям масштабного освітньо-методичного мистецького проєкту Crescendo Art Forum, що сформувався на його основі. За тих несприятливих обставин, які упродовж останніх чотирьох років складали і складають умови функціонування будь-яких акцій, таке зростання є гідним поваги, заслуговує на визнання і спонукає до певних рефлексій.

Отож, яким був цей шлях у п’ять років? У чому феномен учнівської конференції у середовищі початкової мистецької освіти сьогодення? Розв’язання яких освітніх і соціальних завдань покладено на цей захід? І яким є майбутнє форуму? Запитання цілком закономірні. Тому, спробуємо дати на них хоча б суб’єктивні відповіді.

Портрет перший – зовнішній або парадний

Найочевидніша і найактуальніша стратегія будь-якого явища, що за намірами його організаторів має стати невід’ємною частиною життя певного суспільного середовища, полягає у масштабуванні. Учнівська конференція не стала винятком. Нині, через п’ять років після появи форуму, ідею його розростання можна простежити на різних рівнях: змістовно-тематичному, подієвому, географічному. Та про все – по-черзі.

Відкриття конференції

Формально учнівська конференція є аналогом наукового зібрання дорослих, тобто – структурована у тематичні дискусійні панелі. Нинішні їх назви – «Мusic made in Ukraine», «Класичне мистецтво», «Сучасний мистецький простір», «Музичні інструменти, ансамблі, оркестри», «Музика та суміжні види мистецтва», «Фольклор: музичні мандри», «Проєкти та промоції у сфері культури», «Світове мистецьке краєзнавство», «Знаменні дати і події в культурно-мистецькому житті України і світу» – віддзеркалюють і багатогранність мистецтва як форми людського самовираження, і багатовекторність творчих пошуків дітей – учасників конференції та їх наставників, викладачів-консультантів. Проте саме такими ці тематичні блоки складалися поступово, від конференції до конференції. Так, при зверненні до програми першого учнівського форуму впадає в очі те, що тематика доповідей його учасників була сконцентрована винятково навколо мистецтва музики і переважно в його академічній європейській традиції. Інші інтонаційні практики – джаз, рок- і поп-музика, творчість народів світу, так само як й інші вияви мистецтва – живопис, театр (драматичний і хореографічний), кінематограф (ігровий та анімаційний) – та їхній зв’язок із музикою, стануть надбанням конференції згодом, у наступних її проведеннях.

Спікер – Даніїл Романушко

Однак сказати, що у цьому, змістовно-тематичному вимірі конференція вже сягнула своєї сталої форми, було би неправильним. Як сукупне явище, вона – живий, пульсуючий організм, що мобільно реагує на суспільні запити і виклики. І окремий її вияв – остання за ліком ІІІ Міжнародна учнівська конференція «ARS LONGA» – яскраве тому підтвердження. Зарубіжні учасники заходу (загалом це 20 спікерів із 95) з Австралії, Аргентини, Польщі, США, привнесли у «звучання» форуму потужний мультикультурний струмінь, порушивши глобальну тему перетину / співіснування і розвитку різнонаціональних культур. Натомість українські діти у своїх виступах вже вдруге після осінньої, теж міжнародної, конференції «Мистецтво без меж: шлях до науки-2022» актуалізували болючу тему мистецтва під час війни і про війну. Інший тематичний блок «Арттерапія та рефлексія. Мистецтво на варті здоров’я» – новація останньої конференції – вкотре продемонстрував змістовну чутливість і гнучкість форуму, його відкритість до вирішення суспільних проблем сьогодення. Тому поява в майбутньому у «тілі» конференції нових тематичних напрямів цілком закономірна й очікувана.

Ще один показник масштабування учнівського форуму – втягування в його орбіту суміжних мистецьких заходів. Зокрема, вже з другого року проведення конференції в її програмі, як обов’язкова складова, з’явилася онлайн-виставка образотворчих робіт учнів мистецьких шкіл Києва. Вона щоразу тематична і демонструється у перервах між дискусійними панелями.

З Миколою Лисенком на Алеї митців

Цікавий мистецький експеримент відбувся в рамках весняної конференції «ARS LONGA-2021». На її засіданнях у якості графічних ілюстраторів були присутні учні мистецьких шкіл Києва й Харкова. Упродовж усього заходу діти робили замальовки його учасників і подій, з яких уже по завершенні форуму колективними зусиллями було створено комікс.

Важливою сторінкою проєкту є діалоги дітей з українськими композиторами і творчими постатями сучасного українського мистецького простору. Так, упродовж осінніх конференцій «Мистецтво без меж: шлях до науки» відбулися бесіди з композиторами Леонідом Грабовським, Олександром Козаренком, Ігорем Стецюком, Іваном Небесним, Аллою Загайкевич, Ганною Манокіною, Кармеллою Цепколенко та Євгеном Петриченком, а у рамках попередніх «ARS LONGA» пройшли зустрічі з диригентом Миколою Лисенком, бандуристом Володимиром Войтом, радійником і журналістом Романом Колядою, театральним художником Юхимом Руахом, оперним режисером Євгеном Лавренчуком.

Майстер-клас від Катерини Немири
Майстер-клас від Катерини Немири

Звичайно, ця неординарна задумка – спілкування дітей і митців – реалізувалася й під час нинішньої учнівського марафону. Цього разу гостями форуму були виконавці старовинної музики – клавесиністка Наталія Фоменко, співак Роман Меліш, очільник гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, а також кінорежисер, актор, оператор, продюсер і музикант Олесь Санін. Завершальним акордом «ARS LONGA-2023», що об’єднав у собі й освітню, і мистецьку, і комунікативну складові конференції, став майстер-клас із пленерного живопису, який провела з усіма охочими художниця, скульпторка, педагогиня та постійний науковий експерт проєкту Катерина Немира.

Отож, наразі у комунікативному кейсі конференції – 17 (!) зустрічей та інтерв’ю. Вони не просто визначають унікальність заходу, вирізняючи його з переліку інших подібних акцій, яких нині достатньо у вітчизняному освітньо-мистецькому просторі. Ні! Тут вирішується одне з нагальних соціальних завдань сучасної української мистецької сфери – активізується взаємодія між різними галузями музичного мистецтва: освітою, наукою, виконавством, медіа.

З Ігорем Рябовим

Нарешті, назвемо найбільш позірний чинник становлення / розширення учнівської конференції як соціально-освітнього проєкту. Це – поступова зміна форумом свого статусу, пов’язаного із розширенням географічних меж: усього упродовж п’яти років конференція перейшла з рівня міського відкритого заходу через всеукраїнський до міжнародного.

«ARS LONGA-2023» стала другою за ліком, після осінньої «Мистецтво без меж: шлях до науки-2022», міжнародною учнівською конференцією. І у цьому статусі вона вже репрезентувала певну сталість. Наразі, окреслилося коло зацікавлених зарубіжних учасників заходу, котрі взяли в ньому участь удруге. Серед дітей це – Левай Перлович із Ньюарка (США), Алексіс Татарин-Семяновський, Богдан та Аарон Стули з Буенос-Айреса (Аргентина), Ангеліна Грушевська, Матвій Брциєв та Марк Загрійчук із Мельбурна (Австралія).

В якості експертів-міжнародників, так само, вдруге до роботи конференції долучилися Дебора Мейтленд (Тринідат і Тобаго / Канада), Жан Аві (Франція), Мартина Ходовська і Міхал Міхальські (Польща), Олесь Береговий (Аргентина) та Симон Когут (Австралія), Нестор Микитів (Канада). Їх участь у проєкті не лише підтверджує його статусність, а й відкриває перспективи розвитку. Адже кожен із іноземних фахівців веде активну педагогічну і виконавську діяльність, а відтак може бути амбасадором українського освітньо-методичного проєкту, як у своїй країні, так і в усьому світі.

Статистика української складової «ARS LONGA-2023» також співвідноситься із показниками попередніх конференцій. Зокрема, у форумі взяли участь 107 українських спікерів і модераторів із 25-ти міст / сіл нашої держави, представивши у ньому вже відомі з попередніх заходів заклади початкової мистецької освіти. Однак, наголосимо, українська мапа, як, звісно, й міжнародна, ще далека до повного «покриття» учнівською конференцією. А отже, повторюся, у зовнішній складовій свого портрету проєкт відкритий до розвитку.

Портрет другий – внутрішній або камерний

Євгеніяя Бажмаєва і Тамерлан Шахмарданов

Не секрет, що в українському суспільстві нині триває процес вироблення нової освітньої парадигми, спрямованої на виховання вільної творчої особистості, яка вважає саморозвиток синонімом самого життя. Сучасний світ, як відомо, не потребує закапсульованих носіїв знань, самовпевнених переможців конкурсів та олімпіад. Він жадає творчості і компетентності, емпатії і толерантності, він вимагає вміння спілкуватися, говорити і чути. Й учнівська конференція, як платформа для творчого самовираження /самореалізації і виховання навичок комунікації, відповідає цим запитам на сто відсотків.

Адже формат заходу «за замовчуванням» не передбачає оцінювання та визначення переможців. Кожен учасник конференції – особистість, а кожен виступ – унікальний і неповторний. Діти вільні у своєму виборі, що би не обирали: тему виступу чи дискусійну панель для модерування. Їхня думка важлива не лише тоді, коли вони ставлять запитання одне одному та / або відповідають на запитання експертів, модерують діалоги з митцями, а й під час завершального круглого столу. І нехай читачів не дивує участь учнів, особливо модераторів, у цій підсумковій, стратегічній частині конференції. Адже форум – учнівський! Хоча, необхідно визнати, що запрошення дітей до участі у роботі круглого столу – етапне рішення оргкомітету. Вперше його втілили в життя минулої осені, на ІV Міжнародній конференції «Мистецтво без меж: шлях до науки». А на «Ars Longa-2023» – перевели у ранг традиційного для проєкту, створивши тим самим ще один майданчик (поруч із тематичними засіданнями та діалогами, але сутнісно відмінний від попередніх) для творчої взаємодії дітей і дорослих.

Маргарита Демків, Володимир Кожухівський, Олена Садівнича та Поліна Сапсай

Комунікація, як провідна ідея учнівської конференції, визначила унікальність складу її учасників. Нині це один із небагатьох українських освітньо-мистецьких проєктів, в якому на рівних правах беруть участь діти з особливим освітніми потребами. Наголосимо, інклюзивне середовище було інтегроване в роботу учнівського форуму від його першого проведення: діти з особливими потребами постійно виступали у конференціях у якості спікерів. Але на «Ars Longa-2023» вони вперше модерували дискусійні панелі, виступали під час завершального круглого столу. Чи варто пояснювати який це прорив для проєкту? Для самих дітей, дорослих, усіх нас?

Сфокусованість на дитині, її результатах, відкритість і демократичність, гуманність та інклюзивність конференції стали запорукою її актуальності, перш за все, в  українському, освітньо-мистецькому середовищі. Статистика свідчить, що за п’ять років існування проєкту, участь у ньому взяли більше тисячі (!) учнів мистецьких шкіл України. Віднедавна до них долучилися й діти з інших країн / континентів / півкуль.

Тимофій Стаднійчук

Опановуючи мистецтво спілкування усі вони, глибше пізнають мистецтво як спосіб освоєння світу і самовираження людини. Чи стануть усі вони митцями, виконавцями, науковцями? Певне, що ні. Але більшість із них будуть творчими, освіченими особистостями, грамотними споживачами мистецького продукту, освоєння якого стане невід’ємною частиною їхнього життя. Й озвучена теза – не ілюзія. Її підтвердження знаходимо у рефлексіях учнів-модераторів на «Аrs-Longa-2023». Євгенія Бажмаєва, Дар’я Бутенко, Єлизавета Литвинюк, Павло Курочкін, Тимофій Стаднійчук – діти, котрі в конференції від першого її проведення, які або вже завершили, або завершують навчання у мистецьких школах і, які обрали майбутньою справою свого життя НЕ музику – ці діти залишають часточку своєї душі у мистецтві. Бо воно – вічне. І не має меж.

Валентина КУЛИК

Довідка

Авторка та менеджерка проєктуОлена Садівнича, завідувач теоретичного відділу ДМШ №39 м. Києва, викладач-методист.

Науковий куратор проєктуЮрій Чекан, доктор мистецтвознавства, лауреат премії імені Миколи Лисенка.

Засновники та організатори: Державний науково-методичний центр змісту культурно-мистецької освіти, Київський міський методичний цент закладів культури та навчальних закладів, відділ культури Оболонської в місті Києві державної адміністрації, Дитяча музична школа №39 м. Києва.

Партнери проєкту: Проєкт Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні» (Council of Europe project «Strengthening social protection in Ukraine»); Міжнародне Гріговське товариство (Тhe International Grieg Society); Нижньосілезьке товариство імені Фридерика Шопена у Вроцлаві (Dolnośląskie Towarzystwo im. Fryderyka Chopina we Wrocławiu); Асоціація резидентів культури України; Київський національний академічний театр оперети; Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва (Київська опера);  Національний будинок музики;  Меморіальний музей-квартира В.С. Косенка; інтернет-журнал «Музика»; The Claquers; Dziennik Kijowski; Радіо Ісландія