В Україні тривають польсько-українські музичні діалоги

В Україні тривають «Польсько-українські музичні діалоги», які розпочалися ораторіальним концертом із творів Марціна Юзефа Жебровського та Вольфганга Амадея Моцарта ще в жовтні у Києві

У другій частині проєкту, що реалізується за підтримки Інституту Адама Міцкевича з Варшави відбудеться зустріч польської і української музики та польських і українських виконавців у програмі, складеної зі знакових творів п’яти польсько-українських композиторів ХХ – початку ХХІ століття. Тим самим, продовжуючи місію варшавського Фонду Pro Musica Viva з будування музичних взаємин між Польщею та Україною, зокрема співпраці диригента Романа Реваковича з українськими музикантами та відомими колективами.

57 років тому Генрик Міколай Ґурецький завершив «Три твори у давньому стилі» для струнних – твір напрочуд мелодійний для затятого аванґардиста, яким на той час вважав себе композитор. Ця партитура – відповідь на необережний закид директора Польського музичного видавництва Тадеуша Очлевського про відсутність навіть натяку на мелодію в творах Ґурецького. Так з’явився мініцикл, у якому два жвавих танці відтіняють зворушливу меланхолійну повільну частину. Як зізнався згодом автор, робота стала «вікном у ренесанс, антидотом від авангарду».

У програмі концерту в Одесі відбудеться світова прем’єра твору Олександра Родіна, написана для Національного одеського філармонійного оркестру – «Після прочитання Лавкрафта» для струнних. Композитор і піаніст, Олександр Родін – лауреат престижних міжнародних конкурсів і премій театральних фестивалів за найкращу музику до драматичних вистав – одна з найзагадковіших постатей на українському мистецькому Олімпі.

Тадеуш Маєрський – знакова фігура для музичної культури Львова, оскільки митець став одним із перших адептів серійної, додекафонної техніки та естетичних засад експресіонізму у музичному мистецтві краю. Зокрема, разом із Коффлером тільки Тадеуш Маєрський з усіх галицьких композиторів сповідував принципи нововіденської школи. Однак Маєрський сприймав і використовував далеко не всі елементи додекафонії. Його камерно-ансамблеві твори, приміром, Фортепіанний квінтет, який прозвучить у цій програмі (версія для фортепіано і струнних), не належить до додекафонних зразків, а написаний у руслі пізньоромантичних тенденцій, але з відчутним впливом авангардних європейських течій початку ХХ століття.

За радянських часів композитора звинувачували у формалізмі та переслідували, що, однак, не вплинуло на його естетичні погляди. Тадеуш Маєрський народився і помер у Львові та наразі є незаслужено забутим. У консерваторії він викладав не композицію, а фортепіанну гру так вдало, що навіть винайшов методи реабілітації «переграних» рук учнів. Утім на подальший розвиток української композиторської школи Маєрський майже не вплинув. Відродження його творчого спадку активізувалося нещодавно, вже на початку XXI століття зусиллями польського піаніста Міхала Древновського, який, власне, є солістом цього концерту.

Також у виконанні Древновського прозвучить Концерт № 1 для фортепіано і струнного оркестру сучасного українського композитора, голови Національної спілки композиторів України Ігоря Щербакова, чиї творчість і духовна спрямованість сформували обличчя української музики кінця ХХ – початку ХХІ століть. Цьогоріч він святкує 65-річчя.

Польський піаніст Міхал Древновський почав грати на фортепіано у віці 8 років із батьком – відомим піаністом Мареком Древновським. Закінчивши Музичну академію в Лодзі, навчався у консерваторії в Женеві у Домініка Мерле та Паскаля Девойона, брав участь у ряді майстеркласів із такими відомими викладачами, як Наум Штаркманн, Мілош Магін, Фоу Тсуунг, Рудольф Керер і Євген Інджич. Лауреат престижних міжнародних премій, виступає із концертами як соліст і камерний музикант у Польщі, Італії, Франції, Швейцарії, Австрії, Бельгії та Німеччині. Грав Шопена у Національному театрі у Варшаві як піаніст та актор у виставі Адама Ганушкевича під назвою «Шопен, його життя, його любов, його музика…» Тож у його інтерпретації публіка почує одночасно твори українського та польського авторів.

У фіналі одеського та львівського концертів прозвучить Симфонієта для струнних видатного польського композитора, педагога і двічі лауреата премії «Греммі» Кшиштофа Пендерецького.

Роман Ревакович диригуватиме Національним одеським філармонійним оркестром – в Одесі (4 грудня), а у Львові – академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії (11 грудня).

Прохання дотримуватись маскового режиму та безпечної дистанції.

За інформацією прес-релізу