24 квітня в Національному академічному театрі опери та балету імені Тараса Шевченка відбудеться ювілейний показ балету Петра Чайковського «Лебедине озеро» у постановці видатного українського балетмейстера Валерія Ковтуна.
Вистава вже тридцять років збирає аншлаги в Україні та під час гастролей за кордоном. Без перебільшення, це одне з найкращих втілень видатного твору Петра Чайковського на українській сцені. Головні партії виконають провідні майстри балету – заслужена артистка Катерина Алаєва і заслужений артист Сергій Сидорський. Диригент – народний артист Олексій Баклан.
На балет «Лебедине озеро» завжди важко купити квитки, адже це найулюбленіша і найпопулярніша вистава в усіх театрах світу. Балетмейстер Валерій Ковтун пов’язав із нею все своє творче життя. У молоді роки він сам був виконавцем партії Зігфріда, якого йому допомагала створювати славетна російська балерина Галина Уланова. Потім Ковтун неодноразово звертався до «Лебединого озера» вже як хореограф. На сцені Київської опери його постановка з’явилася 1986 року, як данина генію композитора Петра Чайковського та балетмейстера Маріуса Петіпа. Як відомо, попередні постановки «Лебединого озера» на київській сцені мали оптимістичний фінал, продиктований радянською ідеологією. Його ж «Лебедине озеро» завершується загибеллю головних героїв, бо саме такий фінал задумував Чайковський, і таким був первісний варіант лібрето: герої балету «Лебедине озеро» в постановці Ковтуна тонуть в Озері сліз. Проте зло виявляється безсилим перед коханням. І в апофеозі Одетта і Зігфрід постають назавжди з’єднаними у чарівному світі вічної гармонії. Саме такий фінал найбільше зворушує глядачів уже протягом тридцяти років життя цієї постановки в нашому театрі.
Прем’єра нової редакції «Лебединого озера» відбулася під час гастролей київської трупи в Іспанії у 1986 році. Відтоді – це найулюбленіша за кордоном вистава Національної опери України, її гастролі відбуваються з незмінним успіхом. Постановка витримала більше п’яти сотень показів, а 1995 року її було поновлено у художньому оформленні сценографа Марії Левитської. «Переодягнений» балет заграв новими, більш сучасними барвами. Саме цю постановку глядачі побачать 24 квітня на сцені Національної опери України.
Виконавці партій Оділії-Одетти і Зігфріда – Катерина Алаєва і Сергій Сидорський знайшли власне вирішення класичних образів. Кантиленністю обертань, поетичністю арабесків проникнута біла «лебедина» пластика Одетти-Алаєвої. І як антипод добра – чорний лебідь зла Оділія. Кожна балерина по-своєму трактує діалектику цих двох образів. Катерина Алаєва бачить її у непримиренному конфлікті та поєднанні чорного і білого боку буття. Її Оділія вражає чарами своєї самозакоханості. І стає зрозуміло, чому вихор, створений стрімкими фуете й піруетами чорного лебедя так причарував Зігфріда-Сидорського. Художній керівник балетної трупи Національної опери України Аніко Рехвіашвілі відзначила актуальність постановки Валерія Ковтуна: «У нашому театрі сьогодні йдуть одразу дві версії «Лебединого озера» – у постановці Анатолія Шекери та Валерія Ковтуна. Вони обидві цікаві, однак Шекера показав авторський погляд на класику, а Ковтун навпаки – відродив первісний варіант, наблизивши глядача до того образу, який створювали Чайковський і Петіпа. Тому його постановка дуже цінна й показова для усіх, хто цікавиться класичним мистецтвом балету. Валерій Ковтун за роки напруженої роботи в театрі набув слави як знавець та інтерпретатор балетної класики».
Акредитуватися на ювілейну виставу «Лебедине озеро» можна в прес-службі театру за адресою nationaloperapress@gmail.com та за телефонами 0982255437.
Довідка: Історія постановок «Лебединого озера» на сцені Національної опери України. 
Сценічна біографія «Лебединого озера» у Києві розпочалася у двадцяті роки ХХ століття. Балетна трупа в Київській опері з’явилася лише у 1926 році. Її другою виставою й стало «Лебедине озеро» Петра Чайковського. Постановку здійснив Леонід Жуков, запрошений до Києва як балетмейстер. Одетту танцювала Марія Рейзен, яка уславила своє ім’я під час знаменитих Російських сезонів у Парижі і Монте-Карло, а Оділію – молода київська балерина Віра Мерхасіна. Зігфріда танцював сам Леонід Жуков, який не раз виступав у цій партії на сцені Великого театру. У 1937 році Галина Березова, призначена головним балетмейстером академічного театру опери і балету УРСР, здійснила нову постановку «Лебединого озера». Зберігши класичні танцювальні номери Льва Іванова, Маріуса Петіпа, Олександра Горського, вона взяла за основу досвід свого учителя Агріппіни Ваганової і створила хвилюючу романтичну драму з чітким сюжетом. Ця постановка пам’ятна тим, що в ній дебютувала прославлена українська балерина, теж учениця Ваганової, Антоніна Васильєва: згодом перша серед артистів балету народна артистка України. Втретє театр звернувся до шедевру Чайковського у 1945 році. Нову постановку здійснив уславлений балетмейстер, народний артист Росії Федір Лопухов. Він збагатив фантастичний елемент балету, перетворивши історію щирого кохання Зігфріда й Одетти на чарівну казку. Згодом театр ще двічі звертався до «Лебединого озера». У 1970 році була здійснена постановка Роберта Клявіна, у 1980 – Анатолія Шекери, який звернувся до цього балету вдруге у 1995 році. У 1986 році нову постановку балету здійснив Валерій Ковтун.
За інформацією прес-релізу
