Одним із мистецьких брендів нинішньої Одеси є Всеукраїнський фестиваль дитячої творчості «Фонтанська весна»
Здавалося б, дитячих фестивалів і конкурсів в Україні – десятки, якщо не сотні. Спробую визначити притаманні саме одеському фестивалю ознаки.
Почну з назви: одесити, і не тільки, знають історичні місця свого міста й краю. Одне з них – прадавня Фонтанка, джерелом якої користувалися ще сармати, скіфи, греки. Знаковими є Великий і Малий Фонтани і, звісно, Фонтанська дорога, що з’єднує трамвайною колією околиці Одеси з центром міста. На ній містяться важливі осередки інфраструктури, пляжі, а також мешкають мої друзі. Так ось, на цій дорозі, по вулиці з романтичною назвою Баштанна розташована дитяча мистецька школа № 8.
14 років тому за рішенням Одеської міської ради було засновано Всеукраїнський фестиваль дитячої та юнацької творчості. Його назвою одесити вкотре виявили ставлення до свого міста: до відомих географічних та історичних реалій додалася ще й патріотична. Відтак, концептуальне ім’я фестивалю – «Фонтанська весна».
Чому концептуальне? Бо закладений уже в самому найменуванні патріотизм став камертоном для налаштування змісту і спрямованості заходу. Майже кожного року «Фонтанська весна» віддавала належне творчості насамперед своїх митців. Серед них Костянтин Данькевич, Олександр Красотов, сучасні композитори Одеської організації Національної спілки композиторів України. Звісно, не обійшла увагою «Фонтанська весна» і ювілей Тараса Шевченка (від малої батьківщини до великої), як і цьогоріч – 180-ліття від дня народження Миколи Лисенка.
Ювілей класика української музики, який із відомих усім обставин відзначався доволі скромно, в Одесі знайшов розголос саме у «Фонтанській весні-2022». Її своєрідним маркером стали слова Миколи Лисенка: «Я собі не давав падати і не попустю нікому, щоб мене був збив з мого пуття, з того шляху, яким я простую». Погодьтеся, це – стовідсотково насущний сьогодні життєвий орієнтир композитора! А фестивальним Славнем обрано Лисенківську «Молитву за Україну» на вірш Олександра Кониського.
Із відео-аудіозапису й стартувала «Фонтанська весна-2022», а молитовне звернення «Боже Великий, Єдиний!» звучало під свист ракет і виття сирен. Записували «Молитву», підлаштовуючись під комендантські години, учні й педагоги мистецької школи № 8 та інші юні одесити. До них доєдналися діти з Миколаєва, Запоріжжя, Кропивницького, Ізяслава, Києва, Галича, Березівки, Рівного, Трускавця…
Словом, відкриття фестивалю перетворилось у символічний флешмоб-виконання духовного національного пісенного символа. Він об’єднав Україну дитячим співом під акомпанемент різних інструментів і супроводом картин мирної краси української землі. Раджу послухати-побачити це дивовижне дійство на ютюб-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=TTyGvn12PMk&t=42s.
Є така характерна для українців риса, як упертість, із типовим визначенням «пОпри». Отже, ніяка пандемія, ні навіть війна не зупиняють тих завзятих волонтерів мистецтва, для яких діти, творчість, Музика є сенсом життя і служіння Україні. Вони й змінили, згідно з жорсткими умовами воєнного часу, звичний формат проведення фестивалю: поставили на паузу конкурс і концерти наживо та створили онлайн-марафон, який замість тижня у травні триватиме до кінця літа.
Зверну увагу на одне з ускладнень, що залишається «за кадром»: уявіть собі, наскільки великим є бажання дітей, організаторів взяти участь у фестивалі, аби створити віртуальну виконавську версію! Ось ще один приклад, окрім згаданого флешмобу: два місяці діти, перебуваючи в евакуації в різних країнах світу, вчили самостійно та дистанційно партії для запису твору Івана Карабиця (слова Василя Губарця) «Де вітер землю голубить»! Йдеться про хор «DoraDo» київської Школи мистецтв імені Михайла Вериківського: https://youtu.be/_f2m78JXLJI.
Змінився формат, але не сутність «Фонтанської весни», лейтмотивом якої є українська музика. Тепер, коли на повну силу звучать заклики про необхідність повертати, поширювати, розвивати культуру своєї країни, гідно оцінімо багаторічну, без гучних слів, умотивовану спрямованість фестивалю на національне мистецтво. Певним слоганом цього процесу можна вважати епіграф до нинішнього онлайн-марафону: «Українська музика: від класики до сучасності». Діти з усіх усюд України, а також із різних країн світу озвучують її співом соло, хором, ансамблями, грою на всіх інструментах.
Звісно, центром репертуарного «списку» фестивалю є твори Миколи Лисенка у різних інтерпретаціях. Наприклад, відома лисенківська фортепіанна рапсодія «Думка-шумка» залунала на бандурі у виконанні студентки Національної музичної академії України імені Петра Чайковського Анни Шаповал (https://www.youtube.com/watch?v=Wo1wZnhkgkM). А вокальне тріо київської дитячої школи мистецтв імені Михайла Вериківського спеціально для марафону підготувало та записало маловідому композицію класика на вірші Володимира Самійленка «Тихесенький вечір» (https://youtu.be/Xlge_6tMfFA).
Додалася навіть лекція-доповідь (до слова, новий для «Фонтанської весни» жанр виступу) «Микола Лисенко і Галичина», що її підготувала учениця ДМШ міста Галича Івано-Франківської області Вікторія Маланій. А поруч із музикою Лисенка звучать опуси Івана Карабиця, молодої одеської композиторки Інни Францескевич й останні з українських, «воєнних» за текстами, пісень.
Приємно здивувала одна з музичних пропозицій фестивалю – запис твору Сергія Борткевича у виконанні 11-річної піаністки Каті Федотової із Кропивницького. Адже ім’я і творчість цього видатного композитора, піаніста і диригента лише зараз повертається в лоно української культури.
Як і багато інших українських митців, Сергій Борткевич (1877–1952) після приходу більшовиків, арешту і пограбування сімейного маєтку був змушений залишити рідний Харків і до кінця життя мешкати і працювати у Відні. Драматичної долі зазнало навіть місце поховання Борткевича: його могилу було знесено бульдозером. Спадщину композитора віднаходили у різних бібліотеках світу. Отже, новому поколінню музикантів нині вже відомі ім’я та музика Борткевича! (Фортепіанний етюд композитора у виконанні Каті Федотової слухайте: https://youtu.be/7bfjmh2N4Ho.)
З усіма записами онлайн-марафону, які вже є та ще будуть, можна ознайомитися на ютюб-каналі. Посилання на кожний із них розміщено на сайті «Фонтанської весни»: https://musicsoul.od.ua/music-ukraine-2022. До речі, таке розмаїття виконавських складів, жанрових варіантів, різновиди академічної та естрадної музики теж відрізняють одеський форум, що прагне залучити якомога більше дітей віком від найменших до найстарших. Відтак, фестиваль реалізує свою мету – знаходити, виявляти та підтримувати творчість нових поколінь музикантів України навіть у такий надскладний для нашої країни час.
Насамкінець, уклін і ще раз велика вдячність усім причетним до створення позитивних моментів, творчих миттєвостей, які розраджують не тільки дітей і додають віру та впевненість у Перемогу України!
Леся ОЛІЙНИК
