shevchenkiana-antonyuk

У Малій концертній залі імені академіка Олега Тимошенка Національної музичної академії України імені Петра Чайковського авторський проєкт «Вокальна Шевченкіана» народної артистки України, професорки, докторки культурології, очільниці кафедри камерного співу Валентини Антонюк за участі вихованців, викладачів і концертмейстерів зібрав справжній аншлаг

11 березня відбувся 25-й, ювілейний захід «Вокальної Шевченкіани» Валентини Антонюк у стінах альма-матер мисткині в рамках святкування 209-х роковин від дня народження Великого Кобзаря.

Як відомо, творчий геній Поета і Художника Тараса народився й розвинувся в умовах фактичного рабства – кріпацтва, офіційного безправ’я усієї нації українців у російській імперії у XIX століття. Імперська політика була спрямована на свідому культурну деградацію «малоросів», перетворення їх на фольклорний експонат. Відбувалося справжнісіньке викрадення історії. Перетворити українців на переляканих, «затурканих» підданих московських царів старалася вся державна машина репресій і культурної уніфікації. Народ, звичайно, нікуди не зникав, але й не жив, – він існував і мовчав. «Німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть», – констатував Тарас Шевченко.

Минули століття, а імперське ставлення рашистів щодо українців не змінилося. Сьогодні ми, український народ, продовжуємо непримиренну боротьбу за визволення від рашистського рабства, укріплення української державної незалежності. І саме творчий геній Шевченка додає нам сил і наснаги.

Як наголосила Валентина Антонюк, відкриваючи ініційований нею творчий захід на вшанування Великого Кобзаря, його творчість і сьогодні не втрачає актуальності для українців, ба більше, – спонукає до дії, закликає активно чинити спротив окупантам.

Розповівши про історію власного роду, що походить за материнською гілкою з Шевченкового краю, де минуло й дитинство пані Валентини, співачка продемонструвала автентичне виконання улюбленої пісні Тараса Шевченка «Ой, і зійди-зійди, ти, зіронько та вечірняя» та прочитала уривки з його поем «Перебендя», «Тарасова ніч» і «Гамалія». Розповіла, як у свої філармонійні роки, виступаючи з моновиставами «Євангеліє від Марії», «Наша дума, наша пісня», «Шевченкіана», «Чайка з-над Лиману» в різних куточках України та поза її межами, завжди чула відлуння Шевченкових віршів з аудиторії слухачів.

Учасники концертної програми – вихованці й випускники професорки Валентини Антонюк і її колеги по кафедрі камерного співу – подарували слухачам прекрасні вокальні твори різних композиторів, зокрема, Кирила Стеценка, Чеслава Заремби, Левка Ревуцького, Миколи Лисенка, Андрія Штогаренка, Якова Степового, Олексія Беца, Дениса Січинського, Юлія Мейтуса, Ігоря Шамо на слова великого поета.

Особливе враження на публіку справили: Валерія Туліс, заслужена артистка України, солістка Київського національного академічного театру оперети, старша викладачка кафедри, вишуканою інтерпретацією солоспіву «Плавай, плавай, лебедонько» Кирила Стеценка; Марія Кононова, заслужена артистка України, кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка кафедри, яка виконала арію Оксани з опери «Гайдамаки» Юлія Мейтуса; Інна Ярема, викладачка кафедри, лауреатка міжнародних конкурсів, солістка Оперної студії НМАУ, котра показала вокальні композиції «Утоптала стежечку» Якова Степового та «Якби мені, мамо, намисто» Олексія Беца; Віктор Сачок, викладач кафедри, лауреат міжнародних конкурсів, із творами «Чого мені тяжко» Миколи Лисенка та «У гаю, гаю» Дениса Січинського.

Приємною несподіванкою для публіки став виступ Чжана Цзеляна, – аспіранта творчої аспірантури НМАУ, де він вдосконалює виконавську й педагогічну майстерність під творчим керівництвом Валентини Антонюк. Слухачі вітали його бурхливими оплесками ще й за те, що співав досконалою українською мовою.

Концертна програма була насичена й багатьма іншими сюрпризами. Вокальні ансамблі у складі Маргарити Осипчук, Олександри Соколової, Зореслави Хшановської – студенток ІІ курсу класу вокального ансамблю Абрека Хугаєва, а також дуети вихованок Валентини Антонюк – асистентки-стажистки Тетяни Павлюк і аспірантки творчої аспірантури Людмили Артюхової, солісток Оперної студії Катерини Єрошкіної та Інни Яреми продемонстрували широку палітру творчих здобутків співаків.

Той факт, що більшість учасників концерту є учнями чи випускниками Валентини Антонюк, свідчить про динамічний розвиток авторської вокальної школи, яку заснувала пані Валентина за роки педагогічної роботи у НМАУ. І ця школа дає світу видатних виконавців, які славлять Україну на різноманітних концертних майданчиках і оперних сценах.

Кульмінацією заходу стало спільне виконання «Заповіту» Тараса Шевченка на мелодію Гордія Гладкого в обробці Кирила Стеценка. Всі учасники концерту вийшли на сцену, а публіка слухала твір стоячи, віддаючи належну шану генію Кобзаря.

Тарас Шевченко обрав Голгофу заради відродження України. Він бачив божественні іскри в українцях і зумів перетворити свій народ на повстанців, котрі заперечують рабство. Він, як Прометей, вдихнув у нашу рідну українську мову душу, вогонь народного гніву, розпалив пожежу, яку імперія вже не зможе погасити. Своїм співвітчизникам Шевченко дав найголовніше: почуття власної гідності, без якого народи не існують і з яким не вмирають. Принаймні, не вмирають без боротьби.

Як зазначила на завершення заходу його ідейна натхненниця, членкиня Національних творчих спілок письменників, театральних діячів України та Всеукраїнської музичної спілки Валентина Антонюк, Тарас Шевченко живе в наших серцях, і його творчий геній надихає нас крізь століття.

Фото надав Віктор Сачок

Насамкінець пані Валентина висловила щиру подяку всім учасникам програми й запросила публіку до участі у наступних творчих заходах кафедри.

Український інтернет-журнал «Музика» ввечері 11 березня розмістив розлоге дослідження Валентини Антонюк «Образ ностальгічної вокальності у духовній спадщині Тараса Шевченка», що стало 250-тою публікацією авторки.

Олександра ЗВОРИГІНА