22 листопада святкує 80-річний ювілей Юрій Біленко – віце-президент Дніпропетровського джаз-клубу, мультиінструменталіст, аранжувальник, постійний член журі фестивалів народної творчості міжнародного проєкту творчого розвитку та підтримки талантів «ZIRKA», громадський діяч
Дніпропетровщина завжди була багата на джазову історію та її особистостей. І без цих здобутків не було б яскравого джазового сьогодення міста Дніпра.
Ювіляр – член Дніпропетровського осередку Національної всеукраїнської музичної спілки. Спробуймо ознайомити широкий загал із творчим портретом чудового джазового музиканта.
Масштаби творчих заходів, за штурвалом яких стояв Юрій Білецький – неперевершений майстер джазової мови, свінгового фразування, імпровізації, краси блюзових гармоній, – вражають. Він упевнено вів і продовжує вести корабель власного джазового перформансу – фестивального, клубного, концертного.
Народився Юрій Володимирович 1941 року в місті Новомосковську Дніпропетровської області. Музичний шлях розпочав із навчання у дніпропетровській дитячій музичній школі № 3 по класу скрипки.
Грати на скрипці юнак продовжував і здобуваючи освіту в Дніпропетровському державному університеті – у складі створеного ним молодіжного естрадного оркестру Дніпропетровського палацу культури студентів під керівництвом Левка Гузова та Олега Усачова. Водночас Юрій почав цікавитися аранжуванням, освоїв гру на гітарі, контрабасі (потім на тенор-саксофоні) в естрадному оркестрі Палацу культури машинобудівників під орудою відомого дніпропетровського музиканта Юрія Півака.
У 1961–1969 роках Юрій Біленко став керівником і солістом естрадного оркестру конструкторського бюро «Південне» при Палаці культури машинобудівників, а також очолював музичний ансамбль однієї із перших в Україні команд Клубу веселих і кмітливих КБ «Південне».
Оркестр Біленка брав участь у різноманітних заходах. У 1961–1964 роках грав у першому в Дніпропетровську джаз-клубі при джазовому кафе «Чиполліно» разом зі знаними тоді місцевими джазовими музикантами й гастролерами. Брав участь у перших джаз-фестивалях «Юність-68» (Дніпропетровськ) і «Донецьк-100», у третьому Воронезькому джаз-фестивалі.
Упродовж 1964–1969 років Юрій Біленко був музикантом естрадного оркестру Дніпропетровського таксомоторного парку «Автострада» під батутою Аркадія Мірзояна та з 1968-го керував квартетом. Від 1969 до 1973 року грав в естрадному оркестрі «ЗКЛ-69» Дніпропетровського заводу імені Карла Лібкнехта під керівництвом Володимира Марховського, який виступав на джаз-фестивалях Донецька, Дніпропетровська, Воронежа, Горького, Ярославля. Був оркестрантом Дніпропетровського цирку, Дніпропетровського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Протягом 1973–1980 років очолював танцювальний оркестр Будинку культури залізничників, виступав з ансамблем «Кредо» під орудою Олега Коська (джаз-фестивалі «Донецьк-102», «Юність-69», «Юність-70», «Юність-71» у Дніпропетровську, «Осінні ритми-80» у колишньому Ленінграді).
У різні часи Юрій Володимирович організовував оркестри, ансамблі у Дніпропетровську, був їхнім керівником, аранжувальником і саксофоністом. Це: естрадні ансамблі інституту «Іпромашпром», ВНИТИ (Трубного інституту), ВІА «Прометей» Дніпропетровського університету, джаз-квінтет Держуніверситету «ДГУ-68», естрадний оркестр «Современник» Парку імені Тараса Шевченка (1974–1976), джаз-тріо Ігоря Собка «Акваполіс» (1989–1991, у 1990-му – концертний і телепроєкт «Подорож у всесвіт»), групи «Репортаж» (1989, міжнародний фестиваль «Гласність», Данія), «Діти світу» (1990, разом з американськими музикантами – міжнародний фестиваль «США–СССР, Діти світу», Дніпропетровськ), ансамбль альтернативного джазу «Sound Travel» (Дніпропетровськ, 1994–1996), гурт альтернативного джазу «Ама джаз» (Єкатеринбург, Росія; міжнародний джазовий фестиваль «Богема-Джаз», 1999, Москва за участі співачки Валентини Пономарьової).
Із 1997 року Юрій Біленко – один з ініціаторів створення, учасник, аранжувальник і незмінний соліст-саксофоніст Дніпропетровського джаз-оркестру «New Blues Band» (з 2001-го він же – Дніпропетровський губернаторський джаз-оркестр під керівництвом Юрія Паламарчука), а також артист Джаз-оркестру Дніпропетровської філармонії під керівництвом Юрія Іщенка.
У складі групи «Новий джаз» Сергія Трофімова разом із відомим російським композитором і піаністом Михайлом Чекаліним (Москва) записав альбом «Вероятностная симфония в стиле джаз в пяти частях для четырех исполнителей» (2001-го його видано студією Leo Records, Лондон, у серії «Золотые годы советского нового джаза» – «Golden Years of the Soviet New Jazz»).
Ім’я Юрія Біленка занесено до антологій «Советский джаз» (Москва, 1972) та «Українська енциклопедія джазу» Володимира Симоненка (Київ, 2004).
Від 2016 року, після відродження джазового фестивалю «Jazz on the Dnieper» Юрій Володимирович – постійний учасник фестивальних заходів і концертів. Зокрема 8 серпня 2020-го додав особливого драйву ексклюзивній програмі «У джазі тільки дідусі», присвяченій корифеям дніпропетровського джазу в рамках міжнародного фестивалю «Jazz on the Dnieper. New story». Ініціатором проведення акції був засновник міської програми «Культурна столиця», заслужений діяч мистецтв України, депутат міської ради Григорій Гельфер. Безцінні історичні відеоматеріали підготувала й надала для цієї цікавої події музикознавець Оксана Смикова. Івенту сприяла НВМС та її представниця – відповідальний секретар Асоціації естрадних і джазових оркестрів України Галина Макаренко-Дергунова, почесна гостя фестивалю, засновниця програми «Творча співдружність міст України», презентація якої відбулася саме у місті Дніпрі.
Юрій Біленко все життя присвятив розвитку естрадної і джазової музики на Дніпропетровщині. Нині ювіляр – активний не по роках, на які не звертає уваги. Досі виступає у різноманітних джазових заходах. Немає сумнівів, що сучасна молодь, котра грає джаз, опосередковано зобов’язана усім, що знає і має, таким ентузіастам, як Юрій Володимирович. Місія завдовжки життя триває, і ми маємо надію, що, за підтримки представників програми «Культурна столиця» й молодих музикантів, ветерани дніпропетровського джазу завжди будуть оточені увагою і шаною.
Бажаємо вам, шановний ювіляре, творчого довголіття і міцного здоров’я. Нехай ваше серце завжди звучить у такт прекрасній музиці й мелодії джазу ніколи не стихають у вашій душі, дарують задоволення вашим слухачам і шанувальникам!
Галина МАКАРЕНКО-ДЕРГУНОВА
