
Попри силу-силенну спеціальної і популярної літератури, роль музики у суспільному житті ще не одержала адекватної і вичерпної оцінки. Її комунікативні, психологічні, культурологічні, історичні аспекти залишаються предметом ретельного дослідження учених уже понад століття. Проте, розглядаючи реалії сьогодення, доводиться однозначно констатувати наявність стійкої тенденції, коли маси, пересичені шлягерами та попсою, шукають притулку у хвилях загартованої століттями класичної музики, що продовжує виконувати багатовекторну соціальну функцію, даючи широкому загалу емоційну розраду, естетичну насолоду, й щедро засіває в суспільстві зерна духовності, людяності й толерантності
Якщо проаналізувати цю ситуацію з точки зору суспільних масмедіа, як ретранслятора національних ідей і важливого чинника їхніх культурно-мистецької і науково-просвітницької функцій, вимальовується проблема актуальності складання музичних програм у форматі телепередач, що, судячи з європейського досвіду, мають зайняти чільне місце у виховній, естетичній та освітній нішах контенту, не відкидаючи і розважальної складової, що паралельно притаманна більшості телепрограм.
З огляду на такі міркування, засновники і реалізатори телерадіопроекту «Мистецькі історії»: директор Об’єднання художніх колективів «Музика» Володимир Шейко, генеральний продюсер Тарас Аврахов, заступник директора Творчого об’єднання УР-1 Галина Бабій започаткували довготривалий цикл «Музика на всі часи», в якому експонуватимуться найпопулярніші, перевірені часом витвори музичного мистецтва, багатовимірний і позитивний вплив яких на особистість, незалежно від її соціального стану, рівня освіти, віку тощо, беззаперечний і, в кінцевому наслідку, завжди позитивний. Цю серію задумано в руслі пошуку оптимального змісту музичних телерадіопрограм, що відповідають зазначеним вище функціям, і у часи воєнного лихоліття нестимуть важливий заряд оптимістичного світосприйняття.
У травні цього року у концертному варіанті силами Національної телекомпанії України відбулися перші зйомки серії «Музика на всі часи», що здійснювались у Будинку звукозапису Українського радіо.
Програму було розпочато блискучим і динамічним вступом до ІІІ дії опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін». Оркестру Українського радіо під орудою Володимира Шейка успішно підкорилися життєствердні, налаштовані на боротьбу образи. Бездоганне і впевнене звучання підсилених оркестрових груп, віртуозне, напрочуд злагоджене виконання партій мідних духових, єдине дихання струнних, нервовий пульс наразі залишили відчуття свята і перемоги Добра над Злом.
Українська музична культура була представлена І частиною Симфонії невідомого автора ХІХ століття (соль мінор). Невимушені, досконалі ліричні та драматичні теми, майстерно виписані невідомим автором в українській інтонаційній стилістиці, притаманній найкращим взірцям композиторів віденської школи, відкрили широкі можливості для виявлення бездоганного смаку, глибокого розуміння національної природи музичного матеріалу, відточеної диригентської техніки.
Фінальне скерцо «Badinerie» з Оркестрової сюїти № 2 Йоганна Себастьяна Баха (сі мінор) для флейти соло, двох скрипок, альта і цифрованого баса є перлиною серед найвідоміших творів видатного німецького композитора. У виконанні солістки Національного будинку органної та камерної музики Тамари Рой (флейта) і Заслуженого академічного симфонічного оркестру Національного радіо ця жартівлива мініатюра нагадала всім про унікальну властивість генія творити шедеври, що легко долають вікові бар’єри і з часом трансформуються у цілком співзвучні ХХІ століттю музичні комплекси.
Численні тріо тенорів, навіть за часів легендарного Лучано Паваротті, таки добряче набили оскому пересічному слухачеві. Проте автор концертної версії арії Фігаро з опери «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні для трьох баритонів Володимир Шейко зумів сконструювати оригінальну ігрову мініатюру, об’єднавши зусилля прекрасних співаків – солістів Національної опери України Володимира Опенька, Ігоря Мокренка та соліста Національної філармонії Анатолія Юрченка, й створити багатогранний комедійний образ дотепного перукаря. Ліричний, оксамитовий, технічно досконалий баритон Юрченка надзвичайно вдало контрастував із драматичними голосами Опенька та Мокренка, підсилюючи тим самим привабливість постаті комедійного персонажа Бомарше.
Баритоновому тріо передувала блискуче виконана увертюра до цієї популярної опери. Приємно констатувати, неабияку вправність оркестру, що невпинно прогресує і являє публіці свої нові можливості. Натхненно зіграв оркестр і концертну версію «Болеро» Моріса Равеля (солісти – Андрій Васько, барабан, Лев Милявський, кларнет, Геннадій Івченко, саксофон).
Вдало прозвучала арія Хозе з опери Жоржа Бізе «Кармен» у виконанні соліста Національної опери України Миколи Шуляка, яка разом зі вступом до популярної опери гідно завершила презентацію унікального шару французької музики кінця ХІХ – першої половини ХХ століття, якому було властиве звернення до іспанської тематики і намагання точно передати іспанський дух і колорит.
Географія шедеврів світової музичної культури була б неповною без включення до концертної програми Хору полонених іудеїв з опери Джузеппе Верді «Набукко», заключної частини Фіналу Дев’ятої симфонії Бетховена (Гімн Європи) та прологу «О, фортуна (Fortuna Imperatrix Mundi)» з ораторії Карла Орфа «Карміна Бурана», які прозвучали у виконанні оркестру та хору (художній керівник – Юлія Ткач) Українського радіо і відгукнулися справжнім апофеозом в оваціях вдячних слухачів.
Серед яскравих оркестрових форм і творів ораторіального жанру дещо дисонансом виглядали камерні номери: Астор П’яццолла «Облівіон» – добре знаний Київський квартет саксофоністів і «Дует квітів» із опери Лео Деліба «Лакме» у виконанні новоутвореного й, на нашу думку, перспективного струнного квартету «Orange Blossom» (Діана Касіян, Наталія Гриценко, Дарія Рудакова та Олена Митрохова). Врешті-решт редагування програми у варіанті телепередачі виправить можливі незначні похибки зйомок, що відбувалися у режимі non stop.
Чотирирічний досвід створення телеверсій «Музичних історій», їхня регулярна трансляція на вітчизняних і зарубіжних ТV, започаткована серія «Музика на всі часи» засвідчують актуальність виробництва спеціального музичного контенту для українських радіо- і телекомпаній, який відповідав би сучасним європейським стандартам. Адже музичні, культурно-мистецькі й науково-освітні програми у суспільному телебаченні країн Євросоюзу сукупно займають понад 55% ефірного часу.
Юрій ВАСИЛЕНКО
Фото Юрія ШКОДИ і Романа РАТУШНОГО
На фото – Володимир Шейко і Галина Бабій