В Одесі відбулися два щорічні музичні конкурси – ІХ Всеукраїнський музично-теоретичний і VІІ Міжнародний виконавський. Обидва об’єднані назвою ODESA MUSIC OLYMP, що розпочав ходу як новий конкурсний «жанр-онлайн» ще із сумнозвісних часів Covid. П’ятий рік поспіль такий різновид видається в умовах жорстокої війни чи не єдиним можливим. На превеликий жаль…
Загальна кількість учасників ODESA MUSIC OLYMP-2026 сягала 306: у теоретичному –166, у виконавському – 140. Числа справді вражаючі, особливо, якщо зважити на число переможців – 297 (!) і п’ять Гран-прі. (Йдеться про всі відзнаки, в тому числі й грамоти: зі списком переможців можна ознайомитись на сайті https://www.omofestofficial.com). Між тим, ці цифри показують, що діти й молодь ХХІ століття (а віковий ценз конкурсу охоплює від найменших до вищої планки молодості) продовжують генетику музичної обдарованості українців і їх бажання розвивати свій дар. Я би ще наголосила на традиціях музичної освіти України, передусім, на абсолютно відданих покликанню вчителях, які навіть у найважчий час навчають і підтримують дітей.
Звісно, переважна більшість учасників презентувала Україну – майже всі її регіони. При цьому вражає кількість назв міст, населених пунктів і навіть сіл, особливо «найгарячіших» сьогодні місць, серед яких Краматорськ, Слов’янськ, Харків, Дніпро, Одеса, де діти, попри все, продовжують навчатись і розвивати обдаровання (укотре низький уклін і величезна вдячність за це нашим захисникам!). Інші країни теж були представлені: Вірменія, Литва, Китай, Румунія, також, хай і невеликою чисельністю, Хорватія, Німеччина і Велика Британія.
Виконавські номінації ODESA MUSIC OLYMP охоплюють практично всі інструменти професійної та народної музики. З шести конкурсних цьогоріч переважала номінація «вокал»: із 37 учасників переможцями стали 31. Володарем Гран-прі досить несподівано виявився 11-річний хлопчик – Авет Гаспарян з Єревана: його красивий, сильний дискант і артистизм, із яким він проспівав «O Solo Mio» та народну вірменську пісню в обробці Комітаса, члени журі одностайно оцінили найвищими балами. До речі, два перших місця теж здобули вірменські співачки – Лілія Ованнісян і Тамара Матевосян. До них долучилися українські переможці – одесит Кирило Найда та киянка Маргарита Осипчук, а також китайські – Лінь Фенцзя з міста Гуань Чжоу та Сюй Лей, котрий особливо привабив виразним виконанням і, до того ж, майже без акценту українською мовою пісні «Там, де Ятрань круто в’ється».
Однією з володарок Гран-прі стала скрипалька, студентка Національної музичної академії України Ганна Кисляк, на яку, поза сумнівом, чекає успішна артистична кар’єра, так само, як і на її сестру-близнючку Софію Кисляк, котра отримала І місце. Тож не дивно, що скрипковий дует сестер Кисляк виборов Гран-прі в номінації «ансамблі, хори, оркестри».
Юні «струнники» виявилися дуже обдарованими. Годі сказати, що всі п’ятеро найменших вийшли переможцями. У ІІІ віковій категорії перше місце здобула львів’янка Анна Цура, яка запам’яталась яскравим виконанням Фантазії на теми гуцульських народних мелодій.
Гран-прі у номінації «духові, ударні» відзначено флейтистку з Житомира Софію Мельниченко: в її виконанні Квазі-соната «Танець на квітах» Євгена Станковича «заграла» новими барвами. Флейтистки, студентки Національної музичної академії України Вікторія Лилак і Каріна Данилюк, які посіли І місце, теж включили до програм твори українських авторів, зокрема (відповідно), «Легенду» Жанни Колодуб і «Буковину» Ярослава Кушніра.
Зверну увагу на представлену конкурсом потужну українську флейтову школу, традиції якої ще донедавна продовжував видатний маестро Олег Кудряшов, а нині розвивають його колеги. Також перше місце в цій номінації одержав саксофоніст – студент Одеської музичної академії Євгеній Шамота, який поряд із музикою французького композитора Анрі Томазі виконав яскраві «Гуцульські старосвітські награвання» Левка Колодуба.
Один із п’яти Гран-прі Odesa Music Olymp-2026 здобула й 14-річна Наре Ованнісян, яка буквально вразила членів журі володінням вірменським народним інструментом канон. У цій же номінації «народні інструменти» була чудово представлена й чотириструнна домра (на відміну поширеної у росії триструнної).
До речі, у свій час майстер і дослідник народних інструментів Микола Прокопенко запропонував перейменувати таку домру на ладкову кобзу, що наближало її до стародавнього українського інструмента. Нині ця назва набуває популярності, й активна участь в одеському конкурсі нового покоління віртуозних домристів свідчить про чудову українську школу виконавства на цьому інструменті. Не випадково, саме домра принесла перші місця дев’ятирічній Ользі Бойко (м. Київ), 14-річній Дарії Лапушинській із Хмельницького, а також киянкам Людмилі Загоровській і Марії Сибіряковій.
Те саме можна сказати й про вірменську традицію гри на каноні: щороку юні музиканти з Вірменії дивують вправністю гри на цьому інструменті. Крім уже згаданого Гран-прі Наре Ованнісян, перше місце виборола Мері Сукіасян. Але не «відставала» й гітара: студенти Національної музичної академії України Тимофій Глинчак і Володимир Манько піднялися на вищу сходинку конкурсу, а 10-річні гітаристи – киянин Андрій Комов та Іван Обод, що живе в місті Гілдфорді (Велика Британія) – посіли другі місця. Досить незвичним для одеського конкурсу став народний інструмент пан-флейта, або за іншими назвами свиріль, най: вправна гра 14-річної киянки Надії Абрамович забезпечила їй перше місце.
Як і завжди, доволі численною була конкурсна група юних піаністів. У номінації «фортепіано» семирічний киянин Артем Богун, який посів друге місце, виявився найменшим серед учасників Odesa Music Olymp-2026. В першій віковій категорій найкращими журі визнало 9-річного Арпі Ованнісяна з вірменського міста Армавіра і 9-річну Ніну Мережко з міста Чорноморська, що на Одещині. У ІІІ категорії І місце посіла киянка Катерина Пишнюк, а в IV – студентка Національної музичної академії України Анна Саглаєва, яка, між іншим, поряд із частиною відомого «Віденського карнавалу» Шумана, виконала майже невідомі «Фантастичні п’єси» Сергія Борткевича.
Зверну увагу, що майже всі конкурсанти виконували музику композиторів своїх країн. Цікаво, що з українських авторів найпопулярнішим виявився той же Сергій Борткевич: його ще донедавна невідома творчість усе частіше потрапляє до концертних програм. Чудово також була презентована спадщина видатного українського романтика Віктора Косенка: нагадаю що цьогоріч йому виповнюється 130! Досить високий «рейтинг» на конкурсі мала також музика Миколи Лисенка, Левка Ревуцького, Левка Колодуба, не забули й про деяких композиторів наступного покоління. Утім, українська сучасна музика ще чекає на юних виконавців.
Із цілком зрозумілих причин скромніше були представлені «ансамблі, хори, оркестри». Адже підготувати нині для конкурсу ансамбль віолончелістів у Дніпрі чи вокальний гурт у Кривому Розі або ансамблі скрипалів і шумовий в Одесі та хор у Києві потребує не тільки зусиль, а й сміливості. Усі згадані, як і дуети-учасники, посіли друге й третє місця. Перше місце здобув дитячий та юнацький хор Румунського патріархату з Бухареста.
Окремо оцінювався конкурс юних композиторів, що засвідчує підтримку Odesa Music Olymp майже всіх видів музичної творчості. Тож участь у журі таких відомих композиторів і педагогів, як Кармелла Цепколенко, Вітаутас Германавічус, Антон Ровнер підтверджує серйозну увагу до майбутніх творців музики. Перші місця в цій номінації здобули Кіра Бондарчук і Олександра Романова (Одеса), киянин Андрій Єлісеєв, Владислав Пікуш (Дніпро), Валерія Борщова (Чорноморськ), а також представник Китаю Цзюй Цзицзянь, який, до речі, написав китайсько-українську гумореску для саксофона та фортепіано.
Особисто я звернула увагу на тематику опусів майбутніх композиторів. Замість цвіркунів, пташок, колискових тощо – «Великий Вибух», «Лабіринти ідентичності» у дніпрянина Владислава Пікуша, «Хрома» і «Хоку» в Олександри Романової або «Застигла думка» у юного киянина Андрія Єлисеєва чи «Гуцулка в Америці» 11-річної одеситки Кіри Бондарчук.
Про велику чисельність обдарованих дітей дуже переконливо заявив і ІХ конкурс із музично-теоретичних дисциплін – основи основ музичної освіти. Саме з нього свого часу розпочався Odesa Music Olymp. Якщо виконавські конкурси популярні й поширені в Україні (та не тільки), то юним теоретикам надається далеко менше майданчиків для змагання. Тож не дивно, що одеський конкурс збирає все більше число прихильників теорії музики.
Цьогоріч взяти участь зголосилось 166 учасників. На вищий конкурсний щабель вийшли 87 із них, себто більше половини! По суті, всі успішно впорались зі складними вимогами турніру – написанням мелодичного та ритмічного диктантів, що є першою ознакою музичного обдаровання. Диктанти, як і слуховий аналіз і тести на теоретичні знання потребують, звісно, серйозної професійної підготовки, яку на «відмінно» склали педагоги дитячих музичних шкіл, коледжів і ліцеїв. Особливо вразили навчальні заклади з невеликих селищ і міст, які «на рівних» вийшли на переможні щаблі: наприклад, учні з музичних шкіл смт Клевань (Рівненська область), Турки (Львівщина), Тисмениці (Івано-Франківська область), Роздільної та Балти (Одеська область).
Усі, хто створювали а відтак щороку організовують і проводять Odesa Music Olymp, мають бути професіоналами, які дуже добре усвідомлюють свою важливу й почесну місію. Зокрема, до складу міжнародного журі входять відомі музиканти і досвідчені педагоги з України, Вірменії, США, Литви й Великої Британії. Своїм об’єктивним оцінюванням вони, радше, підтримують і заохочують конкурсантів до подальшого навчання, адже оцінювання на Odesa Music Olymp відрізняється від тих форумів, де змагаються професійні виконавці. Для журі важливо вчасно виявити обдарованих юних музикантів. І найвищими нагородами є традиційні концерти переможців у залах Одеського оперного театру та Одеській філармонії з камерним філармонійним оркестром під орудою маестро Ігоря Шаврука.
Але виникає питання: хто ці пасіонарні люди, які, долаючи труднощі, тримають конкурс на рівні Олімпу? Як мені відомо з багатолітньої практики, конкурс або фестиваль – його ідею, концепцію, неповторну особливість – створює, зазвичай, одна людина (можливо двоє), котра втілює, організовує та відповідає за життя «дітища». І саме від «автора» залежить успіх чи неуспіх цього «опусу».
Odesa Music Olymp виявився, на щастя, успішним і народженим на довгу перспективу, бо його авторкою є професійна музикантка, досвідчена педагогиня й талановита менеджерка Асмік Хачатрян, з її незмінним помічником – молодим диригентом і піаністом Сашком Перепелицею. Асмік володіє великим даром збирати фахівців, інтелігентно переконувати й спонукати власною відповідальністю перед майбутнім музичної культури.
Створивши громадську організацію «Одеса Мюзік Олімп», вона заручилась і отримує підтримку Асоціації «Нова музика України», відповідного департаменту Одеської міської ради, Національної спілки композиторів України, Національного комітету України Міжнародної музичної ради, Музичного ліцею імені професора Петра Столярського, Одеської філармонії і Одеської опери, а також меценатів та інформаційних партнерів.
Великий респект їй і всім, хто підтримує та сприяє конкурсу! Сподіваємось і віримо, що Odesa Music Olymp-2027 відбудеться в мирній Україні!
Леся ОЛІЙНИК, голова журі конкурсу
На головному фото – хор Румунського патріархату (Бухарест, Румунія).
