Антон Коціпінський

24
Share Button

Антон Гіацинтович Коціпінський (Коціпинський, Коципінський, Kocipinski) (1816–1866) — український і польський композитор, етнограф і педагог.
Народився у 1816 року в с. Андрихув поблизу Кракова (Польща) в родині музиканта, навчався у Львові. В дитинстві мав гарний голос, співав 1-м дискантом у Львівському архієпископському хорі. Музиці вчився у батька — органіста Львівського кафедрального собору. Загальну освіту і виховання здобув в училищі Львова, після чого в 1845 році служив капельмейстером в австрійському військовому оркестрі.
У 1845 році переїхав на Буковину, а у 1846-му — до Кам’янця-Подільського, де разом із братом викладав музику (теорію, гру на фортепіано). Серед його учнів був, зокрема, Владислав Заремба. В ці роки керував місцевим музичним магазином. Збирав подільський пісенний фольклор, обробляв найкращі мелодії для голосу з фортепіано і для хору та активно пропагував українські пісні в концертах.
В останній третині 1840-х років Антон Коціпінський працював у Києві, де продовжував музичну діяльність, але в травні 1849-го за зберігання у домі заборонених віршів Юліуша Словацького його було вислано губернською владою із міста як неблагонадійного. Через пропагування української музики був висланий з України Бібіковим. Із 1849 до 1855 року жив і працював у Відні, водночас контролюючи свою музично-торговельну справу у Львові, Кишиневі і Кам’янці-Подільському. 1855-го повернувся до Києва і на базі своїх нотних книгарень відкрив на Хрещатику новий музичний магазин.
Антон Коціпінський грав на кількох інструментах, зокрема фісгармонії, з успіхом виступав на численних концертах. Особливої популярності в ті часи набула його обробка пісні «Гандзя» (слова і музика Дениса Бонковського).
Визначною подією стало видання його збірки, що складалася зі 100 пісень, «Пісні, думки і шумки руського народу на Поділлі, Україні і в Малоросії» (1862). Серед них найвідоміші – «Ой на горі та женці жнуть», «Ой місяцю, місяченьку», «Віють вітри» (на слова Івана Котляревського) та інші.
Щочетверга у своєму магазині Антон Коціпінський влаштовував музичні вечори.
Видавав також етнографічні розвідки, зокрема «Ярмарок на Україні» (1856).
Серед його творів — полонези, мазурки для фісгармонії («Козак-полька», «Українська мазурка»).
Помер 26 травня 1866 року в Києві. Після смерті його книги з піснями були конфісковані.

Share Button